|
21.11.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Під час планування закупівель на наступний рік є потреба придбання товару за одним кодом ДК 021, але на різні суми, залежно від виробничої необхідності підприємства.
Чи буде це вважатися порушенням п.6 Особливостей та вказувати на поділ предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкритих торгів, якщо спочатку будуть закуповуватися нагальні потреби сумами у відповідності до п. 11 Особливостей (до 100 тис. грн.), а потім оголошені процедури закупівель відповідно до чинного законодавства України?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо скорочення підстав; щодо форми і змісту обгрунтування),розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей). Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Згідно з абзацом третім пункту 17 Особливостей забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених цими особливостями. Відповідно до підпункту 1 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених пунктом 5 Особливостей. Відповідно до пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами). При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Слід зазначити, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону. Порядок проведення відкритих торгів, визначений Особливостями, передбачає скорочені строки проведення процедури закупівлі (орієнтовно може становити 20 днів) та спрощення вимог до учасників процедури закупівлі. Альтернативою для закупівлі товарів є використання електронного каталогу. Виходячи з пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень,замовником товарів, робіт і послуг без застосування електронної системи закупівель, шляхом укладання прямих договорів, здійснюється за наявності підстав, які мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими. Обґрунтування має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, що готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Такою підставою, зокрема, є випадок, коли існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів. Крім цього, згідно з підпунктом 8 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону. Відповідно до частини шостої статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Згідно з частиною другою статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
13.11.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
За якою процедурою повинна здійснюватися закупівля послуг з зовнішнього аудиту для підприємств, що становлять суспільний інтерес. ст.29 ЗУ «Про аудит фінансової звітності та
аудиторську діяльність» передбачає проведення конкурсу аудиторським комітеттом Товариства і оголошення про нього на сторінці компанії. Поданням на розгляд Наглядовій двох кандидатів та затвердження кандидата на проведення аудитом Зборами Акціонерів. Також, в цій же статті вимагається дотримуватися порядку, визначеному Законом України "Про публічні закупівлі". Одночасне виконання цих двох вимог є неможливим, якщо оголошувати тендер- переможець один і угода укладається незалежно від рішення Зборів Акціонерів. Якщо ж не оголошувати тендер на Прозорро тоді вийде недотримання вимог до підприємств що є замовником відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі". Яким чином повинен проводитися відбір зовнішнього аудитора? Шляхом оголошення тендеру на Прозорро чи конкурсу на офіційній сторінці підприємсива що становить суспільний інтерес
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1150/2022, що знаходиться на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=861a92c5-ba1d-47b0-96a5-6ad317fa91aa&lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
03.11.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Є питання щодо Методу визначення очікуваної вартості товару, а саме Розрахунку очікуваної вартості товарів/послуг методом порівняння ринкових цін.
Відповідно до «Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 18.02.2020 № 275, «Метод порівняння ринкових цін - це метод визначення очікуваної вартості на підставі даних ринку, а саме загальнодоступної відкритої інформації про ціни ТА інформації з отриманих цінових пропозицій та прайс-листів на момент вивчення ринку.»,
У даному випадку не зрозумілим є сполучник «ТА».
Відповідно до зазначеного, послідовність дій при визначенні очікуваної вартості за методом порівняння ринкових цін наступна:
1) здійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної інформації про ціну (мережа інтернет, прайси та інше)
2) направити не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій до постачальників/виробників товару
3) визначити очікувану ціну за одиницю, як середньоарифметичне значення масиву отриманих даних
4) визначити очікувану вартість, як добуток очікуваної ціни за одиницю на кількість товару/послуг.
Чи вірно я розумію дану норму?
Чи слід розуміти способи аналізу ринка шляхом аналізу загальнодоступної інформації та аналізу інформації, отриманої шляхом проведення ринкових консультацій, як два окремих, не залежних один від одного способів?
Чи дійсно для кожного виду товару слід використовувати обидва способи аналізу ринка?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуту у запитах № 938/2022, № 377/2023 та № 1235/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ddd00a6-b25c-4b71-bec7-4e80c8ae93ca&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1a5e4a01-5b3c-4555-97e1-400c5cf7b595&lang=uk-UAВодночас, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.
|
|
30.10.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Якщо був опублікований план на закупівлю послуги на 28 тис. грн. по одній позиції ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника, а протягом року були внесені зміни в кошторис і з’явилася потреба в додатковій закупівлі по цій же позиції ДК 021:2015, то позиція по ДК додається чи вважається новою закупівлею?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 595/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4daf23c3-068f-488e-acc0-965c89ed4bc4&lang=uk-UA
|
|
25.10.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день, підскажіть, будь ласка, яким нормативно-правовим актом керуватись при здійсненні закупівлі за додаткові зекономлені кошти?
Уповноваженою особою було проведено Відкриті торги з Особливостями, після укладання договору з переможцем, відбулась економія грошових коштів (вивільнення коштів). Вивільнення коштів не планувалось заздалегідь, нами було обгрунтовано перерозподіл коштів. Як у плануванні нових закупівель визначити вид закупівлі(який насамперед залежить від суми закупівлі), з урахуванням раніше проведених закупівель та сум по тому ж предмету? До прикладу, якщо замовником було проведено закупівлі по одному коду , які в сумі становлять не більше 100 тис грн., чи може уповноважено особа на майбутню закупівлю (за тим самим кодом ДК) яка не буде перевищувати 100 тис. грн (за вивільнені кошти ) укласти прямий договір, чи все ж потрібно проводити Відкриті торги ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та у запиті 1251/2021, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA Принагідно інформуємо, що Мінекономіки спільно з Проектом Європейського Союзу “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні” (далі - Проект ЄС) розроблено та розміщено на освітній платформі Prometheus безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель, а саме: “Публічні закупівлі: від теорії до практики” (для базового рівня) та “Публічні закупівлі: управління та оцінка ефективності” (для поглибленого рівня), що знаходяться за посиланням, з якими пропонується ознайомитись: https://prometheus.org.ua/courses-catalog?q=%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96
|