Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості Воєнний стан: громадянам та бізнесу
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
22.07.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
12 / 10
Добрий день. В січні через Прозоро Маркет була закуплена електроенергія, в травні за договором оренди за участі фонду держмайна, було укладено договір оренди (в нашому приміщенні розміщено орган державної влади). Це передбачити не можливо було. До кінця року нам не вистачає коштів та об'ємів на електроенергію. За якою процедурою провести закупівлю? Додаткова угода чи новий договір? ВТ чи Прозоро Маркет. Дякую.
Відповідь
22.07.2024 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
14 / 13
Плануємо закупівлю електричної енергії, як державні замовники. Чи застосовується станом на зараз обмеження в піднятті ціни за одиницю товару до 10% державним замовником, при закупівлі електричної енергії? Прошу надати роз'яснення, якими законодавчими актами керуватись при складанні проекту договору для закупівлі електричної енергії. Дякую.
Відповідь
09.07.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
17 / 19
Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. В листі Мінекономіки №3304-04/32275-06 від 21.05.2020, щодо визначення поняття “замовники” та їх категорій, у відповідності до приписів Закону України «Про публічні закупівлі» зазначається, що замовниками у розумінні Закону є суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, у тому числі платників податків, які має забезпечити держава та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси. Визначальною ознакою юридичної особи, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, як наголошується Міністерством, є порядок їх утворення та мета діяльності, так, як зауважується Міністерством, юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 81 Цивільного кодексу України), натомість юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу Мінекономрозвитку в листі № 3302-06/12875-06 від 29.04.2016р., також зауважує, що важливим елементом для розуміння поняття “замовник” у контексті Закону є спосіб, у який держава або органи місцевого самоврядування забезпечують свої потреби: 1) на комерційній чи промисловій основі; 2) на умовах, установлених рішеннями державних органів, які зобов’язують юридичних осіб забезпечувати державні чи громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах З огляду на вищезазначене, потрібно розмежовувати способи, якими забезпечуються потреби держави та територіальної громади. Діяльність не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо). Натомість, діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку. Зважаючи на вищевикладене, просимо надати узагальнене роз'яснення чи вважаються «замовниками» в розумінні Закону, юридичні особи приватного права (що не забезпечують потреби держави або територіальної громади) державна частка в статутному капіталі яких перевищує 50%.
Відповідь
04.07.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
12 / 12
Відповідно до п.п. 13 п.13 Постанови від 12 жовтня 2022 р. № 1178 Придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, у разі коли: здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури. Згідно абз.2 п.8 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку та відновлення інфраструктури Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 р. № 619 Бюджетні кошти спрямовуються: за напрямом, визначеним підпунктом 2-1 пункту 5 цього Порядку, - відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1482, згідно з переліком об’єктів ремонту та облаштування шляхом вжиття інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури та обсягами бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення, затвердженими розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 березня 2024 р. № 185, з урахуванням того, що договорами про закупівлю, укладеними згідно з підпунктом 13 пункту 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176; 2023 р., № 51, ст. 2834), може бути встановлено, що їх умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до укладення таких договорів протягом періоду воєнного стану. Враховуючи наведене, просимо роз’яснити: 1. Чи існує можливість підписання прямого договору про закупівлю між Замовником і підрядником по факту здійснення заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, з врахуванням ст. 631 ЦК України та абз.2 п.8 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку та відновлення інфраструктури? 2. Чи було законодавчо внормовано у 2022 році зобов’язання замовника у момент виникнення нагальної необхідності здійснення заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури проводити моніторинг виконавців/постачальників, а також вартості робіт/послуг в т.ч. запити цінових пропозицій потенційних постачальників/виконавців?
Відповідь
02.07.2024 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
67 / 68
Доброго дня! Були двічі проведені мультилотові відкриті торги з особливостями по коду ДК 021:2015 32570000-9 Комунікаційне обладнання, які не відбулися через відсутність учасників та проведені ще одні відкриті торги з особливостями, до яких учасник долучився, але відмовився у поставці товару у зв'язку із відсутністю необхідної кількості на території України, однак є схожий за своїми характеристиками товар, який не відповідає вимогам тендерної документації. У зв'язку із чим початковий термін поставки товару за результатами проведення трьох закупівель вичерпаний та дану закупівлю необхідно терміново провести. Чи можна укласти здійснити закупівлю без використання електронної системи закупівель та укласти прямий договір із товаром який є у наявності та додатково із схожим товаром відповідно до пп. 4 п. 13 Постанови 1178? Дякую.
Відповідь
1 2 3 4 5 6 7 ... 102 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2