|
30.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня департаментом внутрішнього аудиту міністерства оборони України опрацьовано проект тендерної документації на проведення закупівлі робіт.
Де було вказано зауваження наступного змісту : "Вимога щодо надання копій посвідчень та протоколів про проходження працівниками навчань та курсів має дискримінаційні ознаки". Чи є дана вимога дискримінацією учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
30.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може фізична особа-підприємець (ФОП) бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі Замовника, якщо ФОП одночасно є штатним працівником Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 11 частини першої статті 1 Закону та частини пятої статті 11 Закону, суб'єкти, які є замовниками мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону, зокрема не повинно бути конфлікту між інтересами замовника та учасника процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Для цілей цього Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Крім того, під час проведення закупівель замовники мають дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
При цьому звертаємо увагу, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
|
|
29.09.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч.1.ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. ЦКУ в ст.512 визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)….Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
В ст.515 ЦКУ передбачено, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до ч.3.ст.510 ЦКУ якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. За результатами виконання договору про закупівлю надання послуг, виконання робіт або придбання товару, учасник в частині отримання оплати за надання послуг, виконання робіт або продажу товару набуває статусу кредитора по відношенню за замовника в частині отримання грошових коштів в сумі ціни укладеного договору про закупівлю, та відповідно до положень ЦКУ має право передання своїх прав щодо отримання оплати іншій особі за договором про закупівлю шляхом відступлення права вимоги на отримання таких коштів. Законом та ЦКУ не встановлено, що учасник (як кредитор стосовно отримання коштів за надані послуги/виконані роботи/проданий товар) у зобов'язанні (договорі про закупівлю) не може бути замінений. Відповідно до ст.516 ЦКУ заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Законом та ЦКУ не встановлено, що учасник (як кредитор стосовно отримання ціни договору по наданим послугам, виконаним роботам або проданому товару) у зобов'язанні (договорі про закупівлю) зобов’язаний отримати згоду замовника (як боржника стосовно оплати коштів за надані послуги/виконані роботи/придбаний товар). Згідно з ч.1ст.513 ЦКУ правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання. Отже укладення договору про відступлення права вимоги по договору про закупівлю не передбачає внесення будь-яких змін до договору про закупівлі та будь-яких змін істотних умов такого договору. Договір про відступлення права вимоги по договору про закупівлю викладається в письмовій формі та укладається між учасником (кредитором) та третьою особою без отримання відповідно до законодавства України згоди замовника (боржника). При цьому Департаментом СПЗ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запитання надано відповідь за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Print?id=1f67b048-51ff-4b1d-a4da-e8ded9b4afdb&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA, яка не ґрунтується на законодавстві.
Враховуючи вищевикладене, прошу надати відповідь:
1. На підставі якої статті (частини та пункту) Закону України «Про публічні закупівлі», ЦК України та/або ГК України чи будь-якого іншого нормативно-правового акту учасник (як кредитор щодо отримання ціни (грошових коштів) наданих послуг/виконаних робіт/проданого товару не може бути замінений у зобов'язанні (договорі про закупівлю)?
2. Які саме істотні умови договору про закупівлю змінюються шляхом укладення договору про відступлення права вимоги по договору про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, виходячи зі змісту пунктів 31 та 32 статті 1 Закону, а саме понять тендерна документація та тендерна пропозиція, договір про закупівлю укладається саме між замовником і учасником за результатом процедури закупівлі на умовах, погоджених сторонами під час її проведення.
Разом з тим частиною першою статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У свою чергу, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених частиною 5 статті 41 Закону.
|
|
29.09.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Відвовідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі": 2. Оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію:1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).
В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.
Просимо надати роз'яснення с приводу п.8 частини 2 статті 21 щодо мови, де Замовник повинен зазначати вказану інформацію, так як окремого поля при розміщенні оголошення не винесено для інформації, що стосується мови. В той же час в тендерній пропозиції зазначається окремим пунком розділу інформація щодо мови, якою учасники можуть подавати тендерні пропозиції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
При цьому виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
29.09.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами процедури закупівлі UA-2020-08-05-002109-b «ДК 021:2015: 45312100-8 -Встановлення системи пожежної сигналізації» нас було неправомірно відхилено, що підтверджено рішенням АМКУ№17843-р/пк-пз від 22.09.2020 року.
Також Замовником не виконано рішення АМКУ №17639-р/пк-пз від 18.09.22року по аналогічній процедурі закупівлі UA-2020-08-28-001608-a «ДК 021:2015: 45312100-8 -Встановлення системи пожежної сигналізації», щодо внесення змін до тендерної документації в частині вилучення дискримінаційних вимог. Процедура продовжується Замовником без виконання рішення АМКУ з повним порушенням усіх принципів публічних закупівель.
Просимо вжити усіх необхідних заходів з метою проведення процедури закупівлі у встановленому законом порядку та захисту наших порушених прав як Учасника процедури закупівлі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 розміщено лист від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”.
Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
|