|
|
17.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку із вступом в дію нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» поясніть будь-ласка наступні питання:
1.Згідно статті 17 Закону визначено 13 підстав відмови учаснику в процедурі закупівлі у першій частині та ще одну в другій, загалом – 14 підстав. Однак в частині 3 статті 17 вказано про подання учасником підтвердження лише п’яти підстав, яким чином в такому випадку замовник повинен отримати інформацію про інші 9 підстав, якщо інформація про них відсутня у відкритих джерелах, зокрема інформацію про наявність в учасника антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми (п.10 част.1 статті 17 Закону)? Чому таке важке та заплутане формулювання в Законі?
2. Згідно част.2 статті 17 Закону визначено можливість замовника відмовити учаснику в участі у закупівлі якщо учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Чи може замовник відмовити учаснику який не виконав свої зобов’язання за договором та до якого замовник звернувся із вимогою щодо відшкодування збитків, однак учасник ігнорує або не відповідає/ не виконує цю вимогу замовника? Як скористатись цією підставою для відхилення тендерної пропозиції якщо вона відсутня в статті 31 Закону?
3. Згідно част. 5 статті 22 замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису. Технічно учасник в електронній системі закупівель може подати документи у вигляді їх скан-копій та накласти електронний підпис на тендерну пропозицію лише один раз (що є обов’язковим згідно Закону), то ж чи це і потрібно вважати поданням документів у формі електронного документа із накладанням кваліфікованого електронного підпису, чи накладення один раз КЕП на усі скан-копії тендерної пропозиції не є поданням учасником документів (матеріалів та інформації) у формі електронного документа?
4. Чи відомі Мінеконом розвитку випадки масових псевдомоніторингів закупівель із причини відсутності в оголошеннях про закупівлі інформації, що вимагається Законом, що відбувається не з вини замовників , а через те, що в систему публічних закупівель не вносяться/вносяться із запізненням зміни для відповідності змінам у законодавстві, шляхом додавання необхідних полів для заповнення, зокрема в систему досі не додано графу «джерело фінансування, і т.п.». Чи планує Мінеконом розвитку якось боротись із подібними випадками?
5. Повідомте чи у зв’язку із настільки не якісним викладенням останніх змін до Закону України «Про публічні закупівлі» можна найближчим часом очікувати чергових змін до Закону, які виправлять його численні недоліки, оскільки Закон в існуючій редакції через неоднозначне трактування його норм може бути джерелом численних зловживань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1-2
Відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Щодо питання 3
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 604/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA
Щодо питання 4
Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 713/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=01ef8431-cea3-4bdf-9b86-388cfb42fc00&lang=uk-UA
Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
Щодо питання 5
За результатами введення дію нової редакції Закону Міністерством буде проведено аналіз стосовно практики застосування законодавства у сфері публічних закупівель та у разі необхідності ініційовано внесення змін до Закону.
|
|
|
25.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Верховна Рада 19 вересня ухвалила в цілому законопроєкт №1076 "Про внесення змін до закону України "Про публічні закупівлі"
Питання: чи обовязково проводити відкриті торги на закупівлі в сумі 50 тис. грн., чи можна проводити допорогову закупівлю? Не зрозуміло? Коли вступає в силу законопроект? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас Верховною Радою України 19.09.2019 прийнято Законопроект № 1076.
Разом з тим, відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Так, відповідно до частини першої Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Законопроекту № 1076 цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через шість місяців після дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців після дня його опублікування.
З огляду на викладене, після набрання чинності та введення в дію Законопроекту № 1076, Уповноважений орган буде виконувати відповідні функції, зокрема надавати консультації та узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування норм цього законопроекту.
|
|
|
09.11.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо роз"яснення: Проект Закону про внесення змін до ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає, що структура, порядок формування та використання електронних каталогів пропозицій визначається Уповноваженим органом. Де можна ознайомитися з порядком формування електронних каталогів? Яким чином постачальники товарів та послуг можуть подати пропозиції до електронних каталогів? Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Наразі Міністерством напрацьовуються зміни до законодавства, які у тому числі передбачатимуть використання електронних каталогів.
Довідково інформуємо, що наразі для вивчення питання електронних каталогів Державною установою “Професійні закупівлі”, яка в пілотному проекті виконує функції централізованої закупівельної організації, створено робочу групу для обговорення концепції таких каталогів.
Водночас до внесення змін до Закону з питання зазначеного у запиті за довідковою інформацією щодо напрацювань та обговорень робочої групи пропонуємо звертатися до ДУ “Професійні закупівлі”.
|
|
|
16.03.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 5 Розділу II «Порядку визначення предмета закупівлі» (наказ МЕРТ від 17.03.2016 № 454) товар може закуповуватися разом з послугами, пов'язаними з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), за умови, що вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Тобто Замовник може купити товар з послугою транспортування.
У п. 78 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено: розподіл електричної енергії - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.
Тобто розподіл електричної енергії це транспортування електричної енергії.
Вартість послуг з розподілу електричної енергії (тобто транспортування) не перевищує вартість електричної енергії (тобто товару).
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 затверджено примірний договір про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до пункту 5.10 якого Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи.
Тобто Замовник може сплачувати за розподіл (тобто транспортування) електричної енергії Постачальнику (тобто постачальнику товару).
З огляду на викладене вище просимо надати консультацію чи має Замовник право в межах однієї процедури закупівлі (відкриті торги) закупити електричну енергію разом з послугою з розподілу електричної енергії та визначити у договорі ціну електричної енергії, окремо зазначити складові ціни електричної енергії, зокрема тариф на послугу з розподілу електричної енергію (наприклад: Ціна електричної енергії на дату укладення Договору становить Х.ХХ грн/кВт*год з ПДВ, в тому числі тариф на послуги з розподілу електричної енергії Х.ХХ грн/кВт*год з ПДВ).
Звертаємо увагу, що відповідь на зазначене питання відсутня у листах від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07, наданих на питання, пов’язані із закупівлею електричної енергії, але іншого змісту, у запитах №№ 144/2019, 964/2019, 987/2019 та 989/2019.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листі від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-0
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі" в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначається, зокрема, назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
При цьому тендерні закупівлі застосовуються замовниками обовязково від 200 тис. для товарів, послуг та 1, 5 млн. грн. для робіт. При цьому відповідно до Порядку № 454 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. В звязку з цим прошу розяснити:
1. Якщо за показником четверної цифри сума закупівлі товару на рік становить 200 тис. грн, але в цю суму передбачається придбання 5 предметів за показниками 4-8 знака. Чи можна провести окремі відкриті торги на кожен з цих предметів по 40 тис.?Чи потрібно проводити одну процедуру на 200 тис. з поділом на лоти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 705/2020 та № 688/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a, https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4, а також в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06
|