|
|
25.12.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Договором поставки передбачено наступне : "У разі прийняття Сторонами рішення щодо продовження строку дії цього Договору у випадках, передбачених законодавством, ПОСТАЧАЛЬНИК зобов’язаний внести зміни до забезпечення виконання Договору у вигляді банківської гарантії в частині продовження строку його дії на строк, що перевищує строк дії Договору не менше, ніж на 1 (один) календарний місяць та надати належне документальне підтвердження внесення таких змін ПОКУПЦЮ до дати укладання відповідної додаткової угоди до цього Договору".
Питання: як необхідно діяти при укладанні додаткових угод щодо продовження на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році , а саме :
1) якщо за договором повністю виконано зобов’язання, та, відповідно, постачальнику повернуто забезпечення виконання договору про закупівлю, постачальнику необхідно надавати нову банківську гарантію з продовженим терміном дії у відсотковому розрахунку від усієї збільшеної суми договору( з урахуванням 20%), чи можливо надати забезпечення виконання договору у розмірі лише на суму пролонгації?
2) якщо забезпечення виконання договору не повернуто, чи достатньо при укладанні додаткової угоди щодо продовження на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році , надавати зміни до банківської гарантії лише в частині продовження строку дії забезпечення виконання договору ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №196/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=10a626a3-6206-4255-a909-d722a531af8c&showMenuTree=true
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
15.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В жовтні 2023 року, у зв'язку з тим, що не вистачало обсягу електричної енергії до грудня 2023 року, відповідно до п.10 Особливостей, нами була проведена закупівля за процедурою "Запит ціни пропозиції". У грудні 2023 року було оголошено відкриті торги на закупівлю електричної енергії на 2024 рік. Оскільки ми не встигали укласти договір з переможцем закупівлі було прийнято рішення продовжити дію договору з існуючим постачальником та було укладено додаткову угоду (відповдно до пп 8 п.19 Особливостей), яка була зареєстрована. На початку січня було складено додаткову угоду на суму що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році. Державна Казначейська служба відмовляється реєструвати цю додаткову угоду мотивуючі тим, що договір було укладено не за процедурою "Відкриті торги", а за процедурою "Запит ціни пропозиції". Чи вірно вчинив Замовник уклавши додаткову угоду на продовження строку дії договору за процедурою "Запит ціни пропозиції", враховуючі те, що на закупівлю електричної енергії на 2024 рік було проведено відкриті торги? Чи має право Державна Казначейська служба відмовити нам у реєстрації додаткової угоди на суму що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році за процедурою "Запит ціни пропозиції"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 4/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a1cce69b-0487-479d-b553-4beef5d3b136&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі - Порядок), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Згідно з положеннями пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та Особливостей. Відповідно до підпункту 8 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону. Відповідно до частини шостої статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
05.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є обов'язковим зазначати в проекті договору пп7 п19 Особливостей з подальшим алгоритмом внесення змін до договору, у разі якщо предметом закупівлі, наприклад, є автомобільні шини?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Виходячи з того що норма статті 22 Закону є обов'язковою, а отже повинна містити проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов, що визначені в підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей.
Таким чином, замовник в проекті договору про закупівлю повинен зазначати, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей.
При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках
|
|
|
28.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
21.07.2023 набрала чинності постанова Уряду № 736 від 18.07.2023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», у зв’зку з чим внесено зміни до Постанови № 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275) та Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі — Особливості оборонних закупівель). У замовників оборонної сфери виникає чимало питань, просимо надати роз’ясненя:
6. У пункті 9 Особливостей оборонних закупівель встановлені випадки коли замовник здійснює закупівлю без застосування конкурентних процедур. Згідно Закону України «Про публічні закупівлі», до конкурентної закупівлі відноситься процедура відкриті тоги, але не спрощена закупівля чи запит цінової пропозиції. Чи значить це спрощена закупівля чи запит цінової пропозиції потрібно проводити все одно?
7. У якому вигляді повинні підтверджуватись підстави для незастосування конкурентних процедур по пункту 9 Особливостей оборонних закупівель, а саме розрахунок ціни договору із прибутком до 25%; постачальником - невиробником товару? Як йому гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару?
8.Чи потрібно оприлюднювати договір та додатки до нього за результатами здійснення відкритих торгів, спрощених закупівель, запиту ціни та чи потрібно оприлюднювати повідомлення про внесення змін та зміни до договору у разі внесення змін до істотних умов договору?
9. Чи потрібно оприлюднювати звіт про виконання договору укладеного за результатами відкритих торгів, спрощеної закупівлі, запиту цінової пропозиції
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відповіді на схоже запитання щодо здійснення оборонних закупівель опубліковано за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d9464699-1526-4b29-9fd2-8be1730376eb&lang=uk-UA
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
03.01.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю.22.12.2023 р були внесені зміни до категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 р. № 975 , доповнивши їх пунктом 19 такого змісту:
“19. Заклади освіти державної та комунальної форми власності.”
Відповідно до абзацу другого п.2 Постанови 975 "охорона бюджетних установ (організацій) здійснюється органами поліції охорони на договірних засадах у межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті на утримання таких установ (організацій)."
Наша установа належить до комунальної форми власності ,але фінансується з обласного бюджету.
Виходячи з вище наведеного постає питання: Чи потрібно проводити відкриті торги або заключати прямий договір за Постановою 975 .
|
|
Відповідь
|
|
|