|
|
14.01.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. В зв’язку з тим, що допорогова закупівля не є процедурою закупілі, наш тендерний комітет оформлює додаток до річного плану закупівель у паперовому вигляді (протокол) наступним чином:
1. …..
…..
7. Процедура закупівлі: - ;
8. Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі: - ;
…..
після чого оприлюднює додаток на веб-портале уповноваженого органу. Оскільки в електронній системі відсутня можливість внесення у відповідні поля пробілу, то замість пробілу вносимо в поле ТИП ПРОЦЕДУРИ: допорогова закупівля, а в поле ОРІЄНТОВНИЙ ПОЧАТОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАКУПІВЛІ: січень (наприклад).
1. Чи є порушенням законодавства внесення пробілів до п.7 та 8 додатку до річного плану закупівель?
2. Враховуючи те, що в п.8 додатку до річного плану закупівель (в протоколі) значиться пробіл, чи є порушенням законодавства, якщо додаток до річного плану закупівель був оприлюднений, наприклад, у січні, а закувіля відбулася у липні, при цьому змини до додатку до річного плану закупівель не були оформленні ні в паперовому вигляді ні оприлюдненні на веб-портале уповноваженого органу?
3. Що, відповідно до законодавства, є початком проведення допорогової закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1,2
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу третього пункту 2 наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, вноситься до додатку до річного плану закупівель, що складається за формою річного плану закупівель.
При цьому частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. Форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель (додатку до річного плану) відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. При цьому протокол складається у довільній формі.
Крім того, інформуємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03%20
Щодо питання 3
У разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”” (далі - Інструкція), яка затверджена Наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
Так, відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції закупівля в електронній системі закупівель передбачає такі етапи:
- оголошення про проведення закупівлі;
- період уточнення інформації, зазначеної в оголошенні про проведення закупівлі;
- подання пропозицій учасниками;
- електронний аукціон;
- розгляд пропозицій учасників;
- визначення переможця закупівлі та завершення закупівлі.
Отже, у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи, початком проведення закупівлі є оголошення про проведення закупівлі.
|
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п.16 ч.2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація повинна містити відомості про посаду посадової особи замовника, уповноваженої здійснювати зв`язок з учасниками торгів. Дана вимога зазначена і в п. 2.3 рекомендацій Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, розміщеного ДП Прозорро.
Що робити у випадку ігнорування зазначеної вимоги центральним органом виконавчої влади який готує тендерну документацію з порушенням вищезазначеного закону та розміщує інформацію про відкриті торги з відсутністю передбачених законом відомостей ?
Який державний орган контролює відповідність тендерної документації центрального органу виконавчої влади та розміщених оголошень про відкриті торги, для мого подальшого звернення ?
Яка відповідальність передбачена за невідповідність тендерної документації вимогам Закону про Публічні закупівлі ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
|
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управління соціального захисту населення як розпорядник коштів проводить нарахування та виплату різних видів соціальної допомоги. Виплата проводиться через установи уповноважених банків та виплатні об'єкти АТ "Укрпошта", що визначено відповідними нормативними документами КМУ. За доставку соціальних виплат АТ "Укрпошта" сплачується поштовий збір. Загальна сума асигнувань на 2020 рік по КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)" на ці цілі передбачена 350 тис.грн.
Питання: Чи в обов'язковому порядку застосовувати процедуру закупівлі послуг АТ "Укрпошта" відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі, якщо надавач послуг визначений нормативними документами КМУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
|
|
|
10.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може замовник в тендерній документації прописати вимогу щодо надання довідки в довільній формі за підписом уповноваженої особи учасника та завірену печаткою (у разі наявності) з відомостями про відсутність порушених кримінальних проваджень відносно юридичної особи чи її керівника, яка є учасником торгів? Якщо так, то чи можна відхилити пропозицію учасника у разі якщо такі провадження є, чи коли отримано таку інформацію від правоохоронних органів офіційно як відповідь на запит Замовника про наявность кримінальних проваджень щодо учасника (вирішення даного питання спрямовано на захист замовника від недобросовісних учасників які не виконують своїх зобов’язань по договорах з мільйонними сумами (державні кошти) що призводить до розкрадання ними бюджетних коштів, невиконання взятих зобов’язань тощо)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13652, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825, розміщено листи від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”, від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону.
|
|
|
09.01.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
14 листопада 2019 року нами було оголошено відкриті торги щодо закупівлі постачання електричної енергії. 09 грудня 2019 року відділом освіти було кваліфіковано переможця. Відповідно до частини 2 статті 32 ЗУ "Про публічні закупівлі" договір може бути укладеним не раніше як 10 днів з моменту оприлюднення повідомлення про намір укласти договір та не пізніше як через 20 днів.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 18 ЗУ "Про публічні закупівлі", "Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.".
Тобто 10 днів дається для оскарження рішення дій, або бездіяльності замовника. А отже, замовник фактично може знати свого постачальника максимум за 10 днів до укладення договору (або враховуючи період оскарження за 20 днів до укладення договору).
Підпункту 6.1.3. пункту 6.1. розділу VI ПРАВИЛ роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312
"Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" передбачено, що для зміни постачальника та уникнення штрафних санкцій " споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору".
З урахуванням вищевикладеного виникають суперечності між постановою НКРЕКП та Законом України "Про публічні закупівлі", відповідно розподільники електричної енергії відмовляють у зміні постачальника електричної енергії так як повідомлення подано менше як за 21 день, тоді у споживача немає іншого виходу як порушувати "ЗУ Про публічні закупівлі" і укладати прямі договора на постачання електричної енергії на один місяць для вчасного попередження розподільника.
Також розподільники відмовляють (в нашому випадку) у зв'язку із наявною заборгованістю. Коли почали виясняти ситуацію розподільник говорить, що помилкового відмовив а посеред місяця змінити постачальника неможливо.
Поясніть будь ласка як діяти в таких ситуаціях і чим керуватись?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання закупівель електричної енергії висвітлені в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06%20
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|