|
|
23.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 17.07.2020 року набув чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» від 11.06.2020 №1082 (далі – Порядок).
Пунктом 14 Порядку визначено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом України «Про публічні закупівлі», та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Також, відповідно до п.6 Порядку, у разі якщо замовник не має змоги розмістити інформацію через авторизований електронний майданчик, який відключений від електронної системи закупівель, він повинен розмістити необхідну інформацію, зокрема через веб-портал.
Враховуючи, що відповідно до п.12 ч.1 ст.9 Закону України «Про публічні закупівлі» однією з функцій Уповноваженого органу є надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель, Коледж звертається з проханням надати відповіді щодо наступних питань:
1.Чи вірно ми розуміємо, що у разі закупівель товарів та послуг, що включають мінімум дві номенклатурні позиції, замовник, починаючи з річного плану закупівель (чи вимоги п.14 Порядку не стосуються річного плану закупівель?) повинен зазначити назву товару чи послуги за кожною номенклатурною позицією?
2.Чи стосуються вимоги п.14 Порядку (зазначення більш детального коду) закупівель, тих товарів та послуг, що включають лише одну позицію (наприклад 1 штука, 1 послуга)?
3.Чи вірно ми розуміємо, що згідно з п.14 Порядку, замовник повинен за кожною номенклатурною позицією зазначити за 5-8 цифрою код товару чи послуги за Єдиним закупівельним словником (тобто більш детальний код, ніж за 4 цифрою) та чи повинен замовник, визначений у той же спосіб більш детальний код кожної номенклатурної позиції предмету закупівлі, зазначати у річному плані закупівель та змінах до нього?
4.Яким чином, з урахуванням вимог п.12, п.13 Порядку замовник повинен сформулювати назву предмету закупівлі для товарів, робіт та послуг?
5.Чи вірно буде зазначати в дужках під час формулювання предмету закупівлі товарів та послуг їх конкретну назву, а під час закупівлі робіт зазначати в дужках код за 2-5 цифрою Єдиного закупівельного словника, як було до введення в дію Порядку, а також Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.04.2020 №708?
6.Яким чином замовник, у разі відключення електронного майданчику від електронної системи закупівель, може розмістити необхідну інформацію через веб-портал?
Крім того, відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.
З урахуванням вищевикладеної норми Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати відповідь на наступні питання:
1.Що в ч.1 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» означає словосполучення «шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель»?
2.Яким чином на теперішній час замовник може оприлюднити тендерну документацію шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель?
Заздалегідь вдячні за вичерпні відповіді!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо оприлюднення тендерної документації
Аналогічна відповідь міститься у запиті 1068/2020 (питання 3) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d6c32468-81cf-4a5f-a868-4d9fdf31c0b7&lang=uk-UA
Щодо предмета закупівлі
Аналогічні відповіді містяться у запитах 1804/2020 та 1812/2020 за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2fbea75e-9d34-43cd-b37c-2edd73b82bf3&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e388573e-6972-44bc-bcf4-6d448710ecba&lang=uk-UA
Поряд з цим вимога щодо пункту 14 Порядку про розміщення інформації затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 застосовується під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо визначення предмета закупівлі, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Щодо розміщення інформації у разі відключення електронного майданчику від електронної системи закупівель
Аналогічна відповідь міститься у запиті 1781/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=41cb1911-e57b-4eae-9c99-41a1b117faa7&lang=uk-UA
|
|
|
17.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Згідно з другим абзацом ч. 3 ст. 16 Закону «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців». Чи означає це, що учасник не може залучати у такому випадку фізичних осіб, які не є фізичними особами-підприємцями, за договорами цивільно-правового характеру як субпідрядників/співвиконавців. Якщо це не так, просимо пояснити чому.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 16 Закону якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Ураховуючи вимоги абзацу другого частини третьої статті 16 Закону учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Натомість питання можливості залучення субпідрядника не є предметом регулювання цього Закону. При цьому договірні відносини регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.
|
|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
в річному плані заплановано закупівлю на 30000 грн. Оприлюднено план та звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. В процессі виконання договору виникла необхідність збільшення суми договору на 500 грн. та відповідно укладено додаткову угоду до Договору. Як правильно оприлюднити в системі планування та внесення змін до договору у такому випадку. Загальна річна сума за цим ДК не перевищує 50тис.грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас питання щодо виділення додаткових коштів міститься у запиті 657/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Поряд з цим договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договорів без використання електронної системи закупівель регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договорів визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України.
|
|
|
26.02.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго ранку! Чи можливо віднести за 5-им знаком класифікатора ДК 021:2015 різні види страхування не окремими лотами, а окремими закупівлями (наприклад: застосувати 5 знак при розбивці обов"язкових та добровільних видів страхування, так як це різні види затрат). Заздалегідь вдячна.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 02.08.2017 № 3302-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inAll&fText=%D0%BB%D0%BE%D1%82
|
|
|
29.07.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2020 році було укладено договір від 02.03.2020 року. У грудні 2020 року було прийнято рішення про продовження дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі, а саме до 28.02.2021 року. У січні 2021 року договір збільшено на суму що не перевищує 20 % від фактичного споживання 2020 року. Для закриття договору виникла необхідність у зменшенні суми договору (зняття не використаних юридичних зобов’язань). У лютому електронною поштою був надісланий лист постачальнику з проханням про зменшення суми договору і підписання додаткової угоди (у межах строку дії договору). У зв’язку з пандемією COVID-19 зв’язок з постачальником деякий час був втрачений (з березня по червень 2021 року не відповідав на телефонні дзвінки та електронні листи). Складена і підписана додаткова угода від постачальника надійшла до нас у липні 2021 року. Несвоєчасно підписана угода (не з нашої провини) призвела до порушення строків її розміщення на електронному майданчику.
Які наслідки того що додаткова угода № 15 від 28.02.2021 року на сьогодні не опублікована. Яка відповідальність за це порушення для споживача та постачальника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, з питань адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, передбачених статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід звертатися до Держаудитслужби.
|