|
1. УНПЦЕХ ТЕОіТ МОЗ України має потребу в закупівлі лікарських засобах аптечного виробництва/виготовлення, зокрема, натрію хлорид розчин 10% і хлоргексидин розчин 0,5%. Згідно з положеннями п.11-1 Особливостей у разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів та медичних виробів за переліком згідно з додатком, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822. Натрію хлорид (Sodium chloride) (код АТХ - B05XA03) і Хлоргексидин (Chlorhexidine) (код АТХ - D08AC02) включені до Переліку лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу (далі - Перелік). Отже, замовник повинен здійснити закупівлю вказаних лікарських засобів виключно з використанням електронного каталогу. Разом з тим, електронний каталог містить специфікації лише для лікарських засобів, що пройшли державну реєстрацію. Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» не підлягають державній реєстрації лікарські засоби, які виготовляються в аптеках за рецептами лікарів та на замовлення лікувально-профілактичних закладів із дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин. Відповідні категорії/специфікації для Натрію хлорид та Хлоргексидин аптечного виробництва/виготовлення в каталозі станом на 23.02.2024 відсутні, у зв’язку з чим виникає питання: як медичний заклад, зважаючи на норми п.11-1 Особливостей щодо закупівлі через електронний каталог, повинен здійснити закупівлю лікарських засобів аптечного виробництва/виготовлення, якщо електронні каталоги не містять відповідних категорій/специфікацій для таких товарів? 2. Чи не означає відсутність в електронному каталозі відповідних категорій/специфікацій для лікарських засобів аптечного виробництва/виготовлення, що на такі лікарські засоби не поширюються норми пункту 11-1 Особливостей з причини відсутності державної реєстрації і, відповідно, вони повинні закуповуватися за загальними правилами, зокрема, шляхом проведення відкритих торгів? Так, в Перелік відносно лікарського засобу включено код АТХ та Міжнародна непатентована назва (далі - МНН) лікарського засобу. Тобто, закупівлі через електронний каталог підлягають лікарські засоби не тільки відповідної МНН, а також які мають відповідний код АТХ. Слід зазначити, що код АТХ можуть мати лише лікарські засоби, що підлягають державні реєстрації. Зокрема, це випливає з наступних нормативно-правових актів: - наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2003 № 358 «Про затвердження форми та опису реєстраційного посвідчення на лікарський засіб»; - наказ Міністерства охорони здоров'я України від 24.05.2005 №226; - наказ Міністерства охорони здоров'я України від 26.08.2005 №426; - наказ Міністерства охорони здоров'я України від 17.11.2016 №1245. З урахуванням викладеного, лікарські засоби аптечного виробництва/виготовлення не мають відповідного коду АТХ.
Отже, відсутність коду АТХ вказує на те, що такі лікарські засоби не підлягають обов’язковій закупівлі через електронний каталог.
З огляду на викладене, прошу надати відповідь на питання: якщо лікарський засіб за МНН включений до Переліку лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу, але немає відповідного коду АТХ, чи може такий лікарський засіб бути закуплений шляхом проведення відкритих торгів?
|
|
ПАТ «УКРНАФТА» висловлює повагу та звертається з наступним.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 4 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163.
Ураховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення, чи містить законодавство у сфері публічних закупівель обмеження щодо можливості визначення замовником в межах однієї процедури відкритих торгів предметом закупівлі робіт зі спорудження більше ніж одного об’єкта будівництва, а саме спорудження трьох окремих свердловин, щодо кожної з яких розроблено окрему проектно-кошторисну документацію.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо визначення предмета закупівлі в разі закупівлі робіт міститься в запиті № 647/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8c7ed4a9-cb29-4347-ab8e-f89436907709&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Публічні закупівлі відповідно до Особливостеий здійснюється замовником на підставі наявноії потреби або у разі плановоії потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Згідно пункту 10 Особливостей замовники здійснюють закупівлі робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями.
У свою чергу, відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок).
Так, згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі - Настанови). Відповідно до Настанови об’єкт будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Виходячи з вищезазначеного, визначення предмета та вартості закупівлі робіт здійснюється з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 та за об’єктом будівництва. При цьому під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо назви предмета закупівлі та коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника у разі визначення предмета закупівлі - роботи, згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082.
Водночас згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Поряд з цим відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними Законом.
З огляду на викладене та виходячи зі змісту Закону, Порядку та Особливостей, замовникові заборонено ділити предмет закупівлі з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно, з урахуванням специфіки предмета, дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та мети Закону. Крім того, проведення однієї або декількох процедур закупівлі з дотриманням вимог, передбачених пунктом 6 Особливостей та вартісних меж, встановлених Особливостями законодавством не обмежено.
|