|
13.05.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
надати роз’яснення щодо процедури закупівлі, що забезпечить виконання вимог зазначених нормативних актів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Щодо питання 2
Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону.
Так, зокрема відповідно до абзацу чотирнадцятого частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на закупівлю у разі якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 49, 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку України не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині третій статті 2 Закону у конкретних випадках.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі − МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Тому, з питання віднесення предмету закупівлі, зазначеного у запиті, до послуг з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку визначеному статтями 49, 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
26.04.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Підкажіть, будь ласка. Після проведення процедури відкритих торгів укладено договір з застосуванням частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України. Питання: до чого це призводить? Визнання договору недійсним, нікчемним чи визнавати торги такими, які не відбулися? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 08.11.2016 № 91/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
У свою чергу, відповідальність за порушення вимог цього Закону передбачена статтею 38 Закону.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
25.04.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи застосовується Закону України "Про публічні закупівлі" до договору сервітуту на земельну ділянку, (чи потрібну розміщати в системі ProZorro договір сервітуту).
Прошу надати розяснення договір сервітуту не вважається предметом закупівлі? Відповідно до абзацу шостого частини третьої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що інформація щодо придбання, оренди землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639
|
|
03.04.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Підкажіть, будь ласка, чи необхідно відображати у річному плані закупівель витрати, які планується здійснити за тристороннім договором, "замовником" за яким є третя особа (власник земельної ділянки), а ми є "платником". При цьому результатом виконання договору є технічна документація щодо поділу земельної ділянки,яка надається як "Замовнику" так і "Платнику".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 477/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=68bbb7fd-5576-4c9c-8f88-a5c3c5a4efd5&lang=uk-UA
При цьому, оскільки згідно статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня його затвердження, в річному плані відображаються закупівлі, які планує провести замовник.
|
|
02.04.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Використання пункту 7 розділу II Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016р. № 454 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» при проведенні фізкультурно-спортивних заходів, які включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Так, визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань і заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України
Отже, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Таким чином, у разі якщо вартість визначеного згідно з Порядком предмета закупівлі не перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, визначених у статті 12 Закону.
У свою чергу, питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21890
Разом з цим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів в конкретних випадках.
|