|
01.12.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Шановні панове!
ДП НАЕК "Енергоатом" є одним із найбільших замовників у системі PROZORRO. Згідно з нещодавно проведеною в Компанії оцінкою корупційних ризиків, сфера публічних закупівель є найбільш корупціогенною з точки зору корупційних ризиків. В процесі публічних закупівель через систему PROZORRO тендерний комітет стикається з рядом труднощів на які наразі не існує однозначної відповіді і уникнути яких не допомагає навіть система PROZORRO. Окремі "підприємці" входячи в певний "зговір" з деякими виробниками необхідної для Енергоатом продукції отримують від виробників дилерські повноваження і далі відбуваються торги за наступною схемою. Енергоатом направляє запит на отримання цінової пропозиції на виробника, оскільки у виробника щодо Енергоатому вже є "дилер", він передає цей запит дилеру. Той готує лист від імені виробника, вказуючи ціну в три рази вищу ніж відпускна вартість заводу виробника. Енергоатом, оголошує торги визначаючи очікувану вартість згідно з повідомлення виробника. На тендер приходить дві фірми: "дилер" і його "протеже" (тут будь-якого юридичного підтвердження нема є лише розуміння цього виходячи з історичного аспекту здійснення закупівель Енергоатомом, постійно на торгах грає одна пара) здійснюють удаваний аукціон і мйже без зміни ціни виграє один із "дилерів" із явно завищеною ціною. Звертаю увагу, мова йде про специфічну продукцію яка не має широкого економічного обороту, а тому вкрай важко визначити ринкову ціну. Провести переговорну процедуру теж немає можливості, бо існують потенційні виробники за кордоном.В подальшому, в рамках розслідування кримінальних проваджень нам стає відома інформація, що після отримання коштів від Енергоатому, "дилер" перераховує заводу виробнику вартість поставленого в Енергоатом обладнання, а решту коштів направляє на готівку за удаваними контрактами на юридичних осіб з ознаками "конвертів" і на фізичних осіб-підприємців. Формально в даній схемі, при проведенні публічної закупівлі Енергоатомом відсутні порушення. Проте, з часом, у нас є чітке розуміння, що в даній закупівлі однозначно порушено принцип запобігання корупційним діям і зловживанням. Однак, це вже ніяк не впливає на вимивання коштів з Енергоатому. Відразу визначу, що радити в напрямку звернення в правоохоронні органи не варто з декількох причин:
1. правоохоронні органи залучаються лише тоді, коли Енергоатом вже все оплатив, тобто фактично зазнав збитків через надлишкову, штучно створену вартість товару;
2. якість роботи правоохоронної системи в рамках розслідування кримінальних проваджень незадовільна. Справи розслідуються роками і через ті ж такі хабарі з часом просто закриваються.
Все ж заяви ми подаємо і провадження порушуються, однак, як я вже сказав в силу тих чи інших обставин обвинувальних вироків ми не маємо. Власне ми не маємо ніяких вироків. Тому, в рамках проведення перевірки наших ділових партнерів на виконання ЗУ "Про запобігання корупції" антикорупційна служба Енергоатом оформлює негативні висновки щодо подібних "дилерів" і рекомендує не укладати з ними угод. Водночас, в подальшому, ці ж "дилери" приходять на інші тендера за ідентичними схемами.
Питання.
1. Яким чином в подібних ситуаціях забезпечити виконання такого принципу публічних закупівель як запобігання корупційним діям і зловживанням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою Закону є зокрема створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників.
Пунктом 35 частини першої статті 1 Закону визначено, що учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
У свою чергу, органи, наведені в частині третій статті 7 Закону, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Так, зокрема Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі – Закон про АМКУ), Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
У свою чергу, пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
|
|
27.11.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону Тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Просимо надати пояснення про які зміни іде мова. Договір має містити порядок змін умов проекту договору (як це прописпно в даному пункті)і що є доцільно за результатами аукціону так як може змінюватись строк, порядок оплати і ціна в залежності від того, що прописав замовник у вимогах тендерної документації. Чи порядок зміни умов уже підписаного договору відповідно до статті 36 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”, які містять відповідь на питання, зазначене у запиті.
|
|
24.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
від 09.12.2011 р. N 3302-25/14839-08 Щодо здійснення закупівель за додаткові кошти. Було надано таке роз'яснення:
акож може виникнути така ситуація: очікувана вартість предмета закупівлі – 200 тис. грн. За результатами торгів укладено договір про закупівлю на меншу, ніж очікувана вартість, суму, а саме, на 165 тис. грн. Отже, у Замовника виникла економія коштів у розмірі 35 тис. грн, що буде новим предметом закупівлі.
У цьому разі проводиться засідання комітету з конкурсних торгів Замовника (далі – комітет) і у протокольному рішенні описується зазначена ситуація, при цьому комітет приймає рішення про:
– внесення мін до додатка до річного плану закупівель (інформація зазначається окремим рядком, у примітках вказується, що кошти на цю закупівлю з’явилися в результаті економії);
– здійснення закупівлі на 35 тис. грн без застосування вимог Закону. ПИТАННЯ : ЦЕ РОЗ'ЯНСНЕННЯ ЩЕ АКТУАЛЬНЕ? ВРАХОВУЮЧІ ЗМІНИ У ЗАКОНІ "ПРО ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, який містить відповідь на питання, зазначене у зверненні.
|
|
19.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Щодо визначення
Предмета закупівлі
Чи можна визачити премети закупівель Річного плану закупівель на 2017 рік (з додатком) для одних предметів закупівлі за показником четвертої цифри класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», а для других – за показником п’ятої цифри. Конкретно: чи можна Лот №2: Електрокардіографи закупити поза межами відкритих торгів(за показником п’ятої цифри).
Системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання, а саме: грн 827 000,00 2017 відкриті торги 33120000-7 3110
Лот № 1: Ультразвукові діагностичні прилади грн 810 000,00 33124120-2
Лот №2: Електрокардіографи грн 17 000,00 33121500-9
З повагою
Голова тендерного комітету
Київського міського Палацу ветеранів Джурін В.П.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
25.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Вітаю.
Наше підприємство приймає участь у відкритих торгах UA-2018-04-12-000421-a. Не погодившись із відхиленням нашої пропозиції ми подавали скаргу до АМКУ, яка була задоволена.
На виконання рішення АМКУ замовник скасував свої незаконні рішення та замість того, щоб визначити наше підприємство переможцем закупівлі розпочав повторний розгляд нашої пропозиції та за такої самої причини відхилив повторно нашу тендерну пропозицію та обрав переможцем того ж учасника, що й до нашого звернення до АМКУ.
Скажіть будь-ласка чи дозволяє Закон повторно розглядати тендерні пропозиції учасників, порушуючи при цьому строк розгляду пропозицій - 20 робочих днів, що передбачений законом.
В такому випадку рішення АМКУ ніякої ролі не грає, оскільки ситуація з нашим відхиленням перейшла на те саме коло, що й була після першого відхилення нашої тендерної пропозиції.
Як захистити наші права в цій ситуації, оскільки замовнику нічного не варто знову формально виконати ще одне рішення АМКУ та втретє відхилити нашу пропоизцію. Тим самим строк чинності тендерної пропозиції спливає, що може бути підставою для відміини торгів. Навіщо тоді взагалі Закон, якщо Замовник може й не виконувати його вимоги начебто в законний спосіб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
У свою чергу, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
При цьому пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|