|
|
19.07.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Юридична особа, яка має багато структурних підрозділів видає НАКАЗ про необхідність внесення в частині змісту проектів Тендерних договорів певних пунктів, а саме.
відповідальність сторін;
Підписанти;
актів прийому та передачі товару.
Питання:
1. Можливе внесення змін в проект договору після Аукціону протігом 10-18 днів,
2. Можливе внесення цих змін шляхом укладанням додаткової угоди після підписання договору та його оприлюднення,
3.Чи являється внесення змін в розділі про відповідальність сторін - істотними умовами
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 583/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d2ffbb9f-c690-4820-9d55-5d8e02fe0ce3&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. При цьому згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 637 ЦК України).
Щодо питання 3
Частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При цьому зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України).
Разом з тим статтею 36 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.
|
|
|
16.07.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
звертаємось до Вас з проханням надати роз'яснення чи можна проводити закупівлю Комп’ютерного обладнання для навчальних кабінетів початкової школи нової української школи, а саме: портативний ноутбук вчителя кабінету початкової школи та комплект, до складу якого входить: багатофункціональний пристрій (принтер-сканер-копір) і ламінатор з витратними матеріалами для початкової школи за кодом ДК 021:2015 код 30230000-0 – комп’ютерне обладнання, враховуючи положення наказу Міністерства освіти і науки України №137 від 13.02.2018р. “Про затвердження Примірного переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи”.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F3816-06
Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
|
|
|
15.07.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У звя’зку з набранням чинності 01.05.2019 деяких змін до Кодексу газотранспортної системи в частині замовлення потужностей та послуги балансування, як складової послуги транспортування, виникла необхідність приведення діючих договорів на постачання природного газу для потреб бюджетних установ, укладених з урахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у відповідність до чинного законодавства.
З метою недопущення порушень законодавства у сфері публічних закупівель просимо надати роз’яснення чи можна викласти тендерний договір у новій редакції або ж потрібно вносити зміни саме до окремих пунктів тендерного договору, які зазнають змін через набрання чинності нової редакції Кодексу газотранспортної системи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у листі 461/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a2a7b0e-d9c1-41d3-ac4a-9e82654f0594&lang=uk-UA
Поряд з цим, у зв’язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України “Про ринок електричної енергії” та з 01.05.2019 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 22.04.2019 № 580 “Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП”, що регулюють сферу постачання природного газу, унаслідок яких відбулися зміни, Мінекономрозвитку з метою вирішення питання безперебійного постачання електричної енергії і природного газу та для забезпечення дотримання вимог законодавства під час здійснення публічних закупівель електричної енергії та природного газу 24.07.2019 проведено робочу нараду за участю представників Мінекономрозвитку, НКРЕКП та ДП “Держзовнішінформ”.
За результатами проведення наради буде підготовлено узагальнену відповідь для суб’єктів сфери публічних закупівель, яка буде оприлюднена на Інформаційному ресурсі Мінекономрозвитку у рубриці Узагальнені відповіді.
|
|
|
15.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
11 січня 2019 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів між відділом освіти Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» (далі – Постачальник) укладено договір про постачання природного газу (код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо).
10 та 11 липня 2019 року Постачальник звертається до відділу освіти з листами відповідно до яких, посилаючись на пункт 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», наполягає на внесенні змін до укладеного договору, а саме – підписати Додаткову угоду на вилучення транспортування з основного тендерного договору, обґрунтовуючи їх тим, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №580 від 22.04.2019 р. «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», зокрема, внесені зміни до Кодексу газотранспортної системи та типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2497.
Однак, статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Разом з тим, статтею 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у цій статті Закону.
Таким чином, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», а також з метою недопущення порушень у сфері публічних закупівель, прошу надати роз’яснення з даного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим, у зв’язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України “Про ринок електричної енергії” та з 01.05.2019 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 22.04.2019 № 580 “Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП”, що регулюють сферу постачання природного газу, унаслідок яких відбулися зміни, зокрема, що стосуються зміни порядку формування цін на електричну енергію та послуг замовлення (бронювання) потужності, Мінекономрозвитку з метою вирішення питання безперебійного постачання електричної енергії і природного газу та для забезпечення дотримання вимог законодавства під час здійснення публічних закупівель електричної енергії та природного газу 24.07.2019 проведено робочу нараду за участю представників Мінекономрозвитку, НКРЕКП та ДП “Держзовнішінформ”.
За результатами зазначеної наради будуть підготовлені узагальнені відповіді для суб’єктів сфери публічних закупівель, які будуть оприлюднені на Інформаційному ресурсі Мінекономрозвитку у рубриці Узагальнені відповіді.
|
|
|
12.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області згідно Земельного кодексу України та Положення по Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердженого наказом №308 від 17.11.2016 відповідно покладених до на нього завдань розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної власності в порядку, визначеному чинним законодавством. Одним із напрямків реалізації цих повноважень є організація підготовки лотів для продажу права оренди земельних ділянок та земельних торгів. Згідно ч.4 статті 136 Земельного кодексу підготовка лотів до проведення земельних торгів включає в тому числі: виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку документації із землеустрою, формування земельних ділянок, реєстрацію права держави на нерухоме майно (земельну ділянку), визначення виконавця земельних торгів та ін.
Відповідно до статей 135-136 Земельного кодексу України, фінансування підготовки лотів до проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору між ними, у тому числі за рахунок внесків учасників земельних торгів. Витрати (видатки), здійснені організатором земельних торгів або виконавцем земельних торгів на підготовку лотів та проведення земельних торгів, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів за кожним лотом. Закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель.
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області укладає договори на підготовку лотів та проведення земельних торгів з виконавцями послуг, при цьому фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється виконавцем земельних торгів з послідуючим відшкодуванням йому витрат переможцем торгів.
Тобто, закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою та визначення виконавця земельних торгів проводиться без використання бюджетних коштів.
Питання: Чи застосовується законодавство про публічні закупівлі для закупівлі органом виконавчої влади послуг з підготовки лотів до проведення земельних торгів, а саме виконання робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів за умови відсутності бюджетних призначень, та коли виконавцю цих послуг витрати компенсуються за результатами проведення земельних торгів за рахунок коштів покупця лота (переможця)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 172/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c5b5112-6234-4b41-81da-3b6a4c3fc4f8&lang=uk-UA
|