|
19.04.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Скажіть чи потрібно при внесенні змін до річного плану, розміщення звіту про укладений договір оформляти протокол засідання тендерного комітету? Якщо так, чи потрібно його завантажувати на сайті при розміщенні звіту про укладений договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель.
Питання щодо можливості внесення змін до річного плану/додатку до річного плану висвітлене в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Отже, рішення з питань планування оформлюються у відповідності до частини четвертої статті 11 Закону.
Разом з тим питання щодо звіту про укладений договір міститься у запиті від 25.01.2017 № 119/2017, що розміщений на інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a602feb6-e283-4d84-b362-fab45b75acb5&lang=uk-UA ; щодо звіту про виконання договору листах від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
19.04.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
1. Відповідно до п.2 ч.3 ст.36 ЗУ «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
При цьому, aні чинне законодавство України, ані роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (принаймні ті, які є у публічному доступі) не дають відповіді на питання, з якого моменту визначається рівень коливання ціни товару на ринку – подання пропозицій, чи проведення аукціону, чи укладення договору.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, з якого моменту визначається рівень коливання ціни товару на ринку для цілей встановлення необхідності змінити ціну за одиницю товару шляхом внесення змін до договору про закупівлю?
2. У Роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 зазначено, що внесення змін щодо ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
У цьому ж Роз’ясненні Міністерство економічного розвитку і торгівлі України називає одним з органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, Державну службу статистики України, хоча також вказує, що перелік відповідних органів не є вичерпним.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити:
- Які органи, окрім Державної служби статистики України, уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку?
- Як діяти, якщо кілька (два і більше) відповідних органів надають різну інформацію щодо коливання ціни товару? Інформація якого органу матиме переважаючу силу при встановленні рівня коливання ціни за одиницю товару на ринку?
3. У ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» серед принципів здійснення закупівлі виокремлено принцип максимальної економії та ефективності, а метою ЗУ «Про публічні закупівлі» є, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, чи буде правомірною та чи відповідатиме принципам публічних закупівель (у т.ч. принципу максимальної економії та ефективності) зміна ціни за одиницю товару у бік збільшення на 7% у разі коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення лише на 2%?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання зміни істотних умов міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , який зокрема містить рекомендацію Мінекономрозвитку щодо необхідності обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни товару на ринку у разі внесення змін до договору про закупівлю, у випадку передбаченому пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону.
Крім того, пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків може здійснюватися виключно у разі наявності коливання ціни такого товару на ринку. Таким чином, оскільки коливання ціни товару на ринку може відбуватися як в бік збільшення так і в бік зменшення, сторони можуть вносити зміни до договору про закупівлю на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону відповідно до коливання ціни на ринку.
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
|
|
14.04.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
При цьому, частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону).
Питання: чи достатньо для застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону відміни двох лотів на один і той же предмет закупівлі, що оголошувались у складі почергових процедур відкритих торгів, чи все ж таки необхідно щоб було відмінено дві повноцінні процедури закупівлі, а не лоти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA.
|
|
13.04.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Підкажіть, будь ласка, як правильно оформити договірні відносини, якщо укладається договір про надання освітніх послуг, які повинні тривати 2 роки відповідно до освітньої програми. Навчання фізичної особи оплачує юридична особа - розпорядник бюджетних коштів, яка може брати фінансові зобовязання на бюджетний рік. Чи правильно укладати догоовір строком на 2 роки, а додатковою угодою брати зобовязання на рік? Прошу надати відповідь з посиланням на норми права.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет або уповноважена особа (особи).
Поряд з цим при плануванні закупівель замовник повинен дотримуватись норми частини сьомої статті 2 Закону, якою встановлено заборону придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Поряд з цим, відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
При цьому відповідно до Положення про Державну казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює, зокрема реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, в межах повноважень контроль за відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов’язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі).
Тому, з питання реєстрації бюджетних зобов’язань слід звернутатись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|
|
11.04.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Яким чином зберегти рівність учасників , якщо сума закупівлі оголошена з ПДВ , а участь у закупівлі беруть учасники , які є платниками ПДВ так і ті , які не є платниками ПДВ. В електронній системі всі пропозиції розглядаються як із ПДВ. Таким чином не платник ПДВ має пільгу, оскільки його пропозиція є найнижчою і на аукціоні він завжди може зробити найменшу ціну. У випадку його перемоги ціна в системі зафіксована, як з ПДВ хоча договір підписується на всю суму без ПДВ. Таким чином крім того , що учасники платники ПДВ є у гірших умовах при аукціоні , дисридитується сама система ПДВ, а бюджет втрачає надходження за рахунок несплати даного податку, який фактично крадеться.Наприклад сума закупівлі складає 180 000,00 грн. в тому числі 30 000,00 грн.ПДВ. Учасник з ПДВ подав суму 178 000,00 грн, аучасник без ПДВ 175 000, грн. Осуільки його пропозиція є меншою, то він виграє дану закупівлю. Договір з ним підписується з ним на дану суму. В цій сумі ПДВ складає 29 166,67 грн. При цьому він сплачує 5-7% єдиного внеску (8750-12250 грн.).
Яким чином зрівняти права учасників при таких закупівлях і чи зміст, за таких умов, бути платником ПДВ.
З повагою директор ПП "ГОРИГЛЯДИ" Микитин Б. Ф.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 304/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c1f8821f-d48a-4459-96eb-76d661ca1d9e&lang=uk-UA.
|