|
|
20.07.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
НА ЯКОМУ САЙТІ ОПРИЛЮДНЮЄТЬСЯ РІШЕННЯ ОРГАНУ ОСКАРЖЕННЯ (ПОСТІЙНО-ДІЮЧОЇ АДМІНІСТРАТИВНОЇ КОЛЕГІЇ АМКУ) З РОЗГЛЯДУ СКАРГ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ?
НАДАЙТЕ БУДЬ ЛАСКА ПОСИЛАННЯ НА САЙТ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Згідно з абзацом дванадцятим частини одинадцятої статті 18 протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (далі – веб-портал Уповноваженого органу) і надсилається суб'єкту оскарження та замовнику.
Визначення понять “веб-портал Уповноваженого органу” та “електронна система закупівель” наведено в пунктах 3 та 6 частини першої статті 1 Закону відповідно.
У свою чергу, згідно з пунктом 1 наказу Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель, визначеної пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “Prozorro” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua.
|
|
|
22.03.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник підозрює учасників у факті змови (Пропозиції обох учасників містять помилково розміщені документи своїх "Конкурентів"). Всього два учасника. Підстав для відхилення пропозицій немає. Які повинні бути діїі замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою Закону є зокрема створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників.
Поряд з цим, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі – Закон про АМКУ), Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадові особи зобов'язані передавати Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (стаття 22 Закону про АМКУ).
У свою чергу, пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
|
|
|
06.06.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно річного плану закупівель 21.02.2017р. Закладом було розпочато процедуру відкритих торгів на закупівлю фармацевтичних препаратів (наркотичних та психотропних засобів) по коду ДК 021:2015 3360000-6 (оголошення про закупівлю від 21.02.2017р. UA-2017-02-21-000737-c), було проведено аукціон 13.03.2017р. та планувалося укладення договору з переможцем на 27.03.2017. Але через подання скарги одним із учасників до Антимонопольного комітету України процедуру закупівлі було призупинено на період оскарження.
Враховуючи відсутність в ДЗ «СМСЧ №9 МОЗ України» наркотичних засобів, під загрозою опинилося проведення планових операцій, надання екстреної медичної допомоги, безболісної терапії тяжко хворим на невиліковні хвороби. Тому тендерним комітетом ДЗ «СМСЧ № 9 МОЗ України» було прийнято рішення (протокол №32/04-17 від 14.04.2017р.) внести зміни до річного плану закупівель та придбати найнеобхідніші препарати за рахунок коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (благодійні внески, які надійшли на реєстраційний рахунок після оголошення процедури відкритих торгів та вважаються додатковими).
Керуючись ч.2 п.1 ст.3 Закону було вирішено обрати постачальника за найбільш економічно вигідною ціною.
18.04.2017р. було укладено договір та 21.04.2017р. отримано наркотичні засоби на суму 15428,10 грн.(на даний час вже використані).
Але Казначейство відмовляє в реєстрації зобов'язань та оплаті, посилаючись на порушення вимог п.6 ст 2 та п.1 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі". Свою відмову Казначейство мотивує тим, що процедура відкритих торгів знаходиться в стані оскарження і Заклад не має права укладати допорогових договорів.
Чи правомірні дії казначейства? Який є законний шлях вирішення цієї проблеми? Дуже дякую та чекаю на відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Отже, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
Водночас відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.
Ураховуючи зазначене, беручи до уваги частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
|
|
|
11.10.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно роз"яснення Мінекономрозвитку від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни до 10% можливе у разі коливання ціни товару на ринку. Спеціально уповноваженим органом, який проводить статистичні спостереження, зокрема і за соціально-економічними процесами, є Держстат України. Чи є обгрунтованим підтвердженням зміни ціни товару на ринку зміна ціни в декларації виробника, якщо замовник уклав договір на закупівлю із виробником товару.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
13.09.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
За декілька годин до початку аукціону, Замовником отримана (поштою) Ухвала про забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти будь-які дії по закупівлі, направлені на здійснення перекваліфікації учасників, проведення процедури закупівлі, оцінці заявлених пропозицій, винесення рішення та укладення договору. Ухвала винесена в рамках господарського процесу за позовом одного з учасників процедури закупівлі про визнання протиправними дії Замовника щодо включення дискримінаційих вимог в тендерну документаціюна закупівлю.
Просимо надати рекомендації у розробленні позиції на захист Замовника та визначенні порядку дій Замовника (в юридичному та технічному аспекті, в тому числі у питаннях:
- чи може проводитись аукціон у призначений час та підписуватись протокол, договір за його результатами?;
-які способи оскарження (захисту інтересів Замовника) подібних рішень є найдоцільнішими та чи є наразі судова практика оскарження подібних рішень на захист інтересів Замовників?).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
Довідково зазначаємо, що інформація щодо оскарження у судовому порядку зазначена у запитах 721/2017 від 10.07.2017 та 471/2017 від 04.04.2017 за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9b031359-55c5-4446-8744-58eee0838622&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1d69ac70-e392-4679-b1c3-bc8620ed7b67&lang=uk-UA
Разом з тим, оскільки основні функції Уповноваженого органу визначені у статті 7 Закону, надання рекомендацій у розробленні позицій захисту у судовому порядку не належить до компетенції Мінекономрозвитку, як Уповноваженого органу, у конкретних випадках.
|