Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
17.04.2025 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
11 / 10
Шановні колеги! Відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) просимо надати роз’яснення щодо можливості оголошення повторної закупівлі в ситуації, коли за результатами попередньої процедури вже укладено договір, але підрядник фактично не виконує свої зобов’язання (не надає послуги). В результаті проведення відкритих торгів із закупівлі послуг переможцем було визнано підприємство, яке фактично не може надати послуги, передбачені договором. Договір про надання послуг був укладений таким чином, що одностороннє його розірвання займає тривалий час, що ставить під загрозу виробничі процеси на підприємстві. З метою забезпечення безперебійного функціонування підприємства і недопущення економічних збитків представники виробничих відділів запропонували розглянути доцільність повторного оголошення закупівлі за тим самим предметом без очікування формального розірвання договору. Закон не містить прямої заборони на оголошення закупівлі за тим самим предметом, а обґрунтоване повідомлення про потребу в оголошенні закупівлі, направлене до відділу закупівель відділом-ініціатором після виявлення перших ознак невиконання договору підрядником, може розглядатися як підстава для організації нової закупівлі. Водночас ми не можемо ігнорувати ризики того, що органи, які здійснюють нагляд за дотриманням законодавства у сфері закупівель, можуть трактувати такі дії як порушення принципів здійснення публічних закупівель, передбачених статтею 5 Закону (принципи максимальної економії, ефективності та пропорційності, недискримінації учасників і рівного ставлення до них), що може призвести до несприятливих наслідків для підприємства та уповноважених осіб замовника. Наразі нами не виявлено достатньої практики органів, що здійснюють нагляд за дотриманням законодавства у сфері закупівель, а також офіційних роз’яснень уповноваженого органу для формування однозначної позиції з даного питання. У зв’язку з викладеним просимо надати аргументовану відповідь на такі питання: Чи передбачено законодавством України право замовника оголосити нову процедуру закупівлі за тим самим предметом закупівлі за відсутності формального розірвання чинного договору? Як, на Вашу думку, має діяти закупівельник у разі надходження потреби в оголошенні такої закупівлі: Який правовий механізм відмови від початку процедури закупівлі може застосувати уповноважена особа у разі, якщо організація такої закупівлі порушує законодавство України? За умови, що проведення такого роду закупівлі не заборонено, які документи повинні бути долучені до обґрунтування закупівлі (наприклад, копії листів-претензій, висновки служби безпеки підприємства, доповідні записки відділу, що забезпечують претензійно-позовну роботу, тощо)? Будемо вдячні за надану консультацію.
Відповідь
03.04.2025 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
111 / 131
Добрий день, підкажіть як бути в даній ситуації! По кошторису на електропостачання затверджена сума 80 тисяч грн, та підписаний договір з ЯСНО на суму 80 тисяч, на сьогодняшній день ці кошти вже закінчились і є необхідність підписати додаткову уогоду на збільшення суми договору приблизно до 250 000 грн. Але, підрядна організація, яка виконує ремонт на обєкті кожного місяця компенсовує витрати по електро енергії. Тобто наша сума кошторису 80 тисяч не змінилось із за того що підрядник відшкодовує на наш рахунок, але ясно бачить що кошти закінчились і необхідно збільшити суму договору. приклад дод. угоди додаю(приклад яку пропонують )
Відповідь
03.04.2025 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
158 / 166
Відповідно до пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (зі змінами), передбачено, що якщо у замовника виникла додаткова потреба, яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі, очікувана вартість такої закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі, а замовник обирає вид закупівлі з урахуванням вартісних меж. У нашій установі виникла непередбачувана потреба у закупівлі послуг з ремонту електричних карів, які вийшли з ладу внаслідок експлуатації. Ця потреба не є регламентним технічним обслуговуванням, її неможливо було передбачити та включити до плану закупівель заздалегідь. У зв’язку з вищевикладеним, просимо надати роз’яснення з наступних питань: Чи можливо у зазначеній ситуації (непередбачувана потреба у ремонті електро карів) застосувати положення пункту 15 Особливостей? У разі якщо вартість такої закупівлі не перевищує 50 тисяч гривень, чи буде достатньо лише внесення змін до річного плану закупівель та укладення прямого договору без його обов’язкової публікації у електронній системі закупівель?
Відповідь
27.03.2025 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
93 / 106
Прошу надати консультацію по визначенню предмета закупівлі на послуги по поточному ремонту дорожнього покриття вулиць населених пунктів громади, чи потрібно сумувати закупівлю за тим самим кодом ДК 021:2015 по різних об'єктах, а також чи можна згідно п.11 Особливостей проводити закупівлю послуг поточного ремонту дорожнього покриття вулиць населених пунктів без застосування ЕСЗ, тобто шляхом прямого укладання договору до 200 тис.грн. по кожній окремій вулиці.
Відповідь
19.03.2025 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
89 / 114
Міська рада утворила комунальні підприємства для виконання певних робіт з утримання об’єктів благоустрою міста. Яким чином можна укладати договори між департаментом КГтаБ (орган управління для комунальних підприємств) - розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, та комунальними підприємствами - одержувачами. На даний момент комунальні підприємства навіть не можуть приймати участь у торгах, як пов’язані з ДКГтаБ особи, що створені одним засновником (Вінницькою міською радою). Підкажіть будь ласка яким чином організовувати роботу у місті, де нема конкуренції виконавців послуг і створені спеціалізовані підприємства? Чи може головний розпорядник бюджетних коштів проводити тендер для розпорядників коштів нижчого рівня, які є окремою юридичною особою? Чи може комунальне підприємство, яке є підзвітним департаменту комунального господарства та благоустрою брати участь в відкритих торгах, які проводить департамент, відповідно до Закону «Про публічні закупівлі»?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2