|
10.09.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день
Хочу отримати розяснення стосовно закупівлі UA-2019-08-28-001029-a.
Закупівлю проводить ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ"
Чому я звернувся до вас:
1. Торги на суму 1.6 млн гривень обявленні як допорогова закупівля, проте допорогові закупівлі можуть бути не більше 200 тис грн.
2. ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ" повідомляє що діє на основі наказу ДП "МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ", відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні не підпадають під дію ЗУ "Про публічні закупівлі" , як дія наказу може бути вищею ніж Закон України
3. Оскільки це "Допорогові закупівлі" замовник не змушений відповідати на запитання, ми не можемо подати скаргу в антимонопольний комітет і допорогові закупівлі не моніторить державна аудиторська служба України.
4. В тендерній документації технічне завдання прописане під один конкретний прилад. Хочу отримати відповідь, якщо згіно якогось законоавчого акту замовник мяє право проводити таку закупівлю на таких дискримінаційних умовах, будь ласка, повідомте згідно чого і я більше не буду на це звертати увагу
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема товари і послуги, закупівля яких здійснюється відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону.
Так, відповідно до статті 6 Закону України від 21.06.2012 № 4999-VI “Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні” закупівля товарів, робіт і послуг, необхідних для виконання програм Глобального фонду, за рахунок грантів (субгрантів) здійснюється згідно з вимогами Глобального фонду у сфері управління закупівлями та постачанням, а також внутрішніми процедурами основних реципієнтів (субреципієнтів), що погоджені з Глобальним фондом.
Водночас згідно з пунктом 2 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 користувач - учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, централізована закупівельна організація, державні (зокрема казенні) та комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, об’єднання підприємств, а також господарські товариства, державна або комунальна частка у статутному капіталі яких становить 50 і більше відсотків.
При цьому відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Отже, щодо питань стосовно умов здійснення конкретної закупівлі слід звертатись до замовника (у тому числі, користуючись правами, передбаченими Законом України "Про доступ до публічної інформації" та Законом України "Про звернення громадян"), а також безпосередньо до МОЗ.
|
|
12.03.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!, у кінці 2018 року замовником було укладено договір на проведення робіт на 1,4 млн грн. із строком дії договору до 31.12.2019, та відповідно до статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" оприлюднено звіт про укладений договір. Зазначений договір було зареєстровано у 2018 році за наявними бюджетними асигнуваннями 2018 року. У 2019 році виникає необхідність проведення додаткових робіт по зазначеному об’єкту за укладеним договором на загальну суму 500 т. грн. та замовнику надають додаткові кошти, які він об’єктивно не міг передбачити. Таким чином, у разі укладання додаткової угоди до договору загальна вартість договору складатиме 1,9 млн грн., що перевищую межу встановлену у статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», але 1,9 млн грн. складається із сум 2018 та 2019 бюджетних років, які є менші ніж порогова сума визначена статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» у частині закупівлі робіт.
Враховуючи вищезазначене, прошу надати відповідь на питання:
1. Чи повинен проводити замовник процедуру закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"? (прошу надати відповідь із зазначення «так» або «ні» та з обов’язковим посилання на нормативно-правові акти)
2. Чи зобов’язаний замовник укладати саме додаткову угоду до договору? (Цивільний кодекс не обмежує замовника на укладання окремого договору)
3. Як повинен замовник відобразити зазначену суму коштів (500 т. грн.) у додатку до річного плану у разі укладання додаткової угоди, оскільки за Вашою позицією у разі укладання додаткової угоди до тендерного договору у сумі до 20% відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» сума 20% у річному плані не відображається. Вищезазначений випадок є подібним до укладання додаткової угоди у сумі до 20% та може бути розглянутий, як аналогія права.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 183/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f4a32a0e-5cb5-4ec0-9b8b-5b96e1adbbb5&lang=uk-UA
Разом з тим, оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану (додатку до річного плану) та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, та передує їх проведенню.
|
|
09.02.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
замовником у 2020 двічі було оголошено відкриті торги (з публікацією англійською мовою). Торги були відмінені так, як прийшло менше учасників. Потім учасник в 2021 році оголосив торги по тому ж предмету, прийшло 2 учасників і до аукціону допустили тільки 1. питання, чи може зараз замовник оголосити переговорку з учасником якого допустили на третіх торгах
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
В установі діє тендерний комітет та уповноважена особа яка відповідає за планування та проведення спрощенних закупівель. Якщо сума по предмету від 50 до 200 тис . грн. та закупівля здійснюється у відповідності до частини 7 Статті 3 Закону - хто здійснює планування та оприлюднення інформації щодо даної закупівлі: тендерний комітет чи уповноважена особа?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Статтею 11 Закону передбачено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа.
Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Водночас частиною сьомою статті 3 Закону встановлено перелік випадків придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Ураховуючи викладене, відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель або будь-який член тендерного комітету.
|
|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Звертаємось з проханням надати роз’яснення з наступного питання:
Нами (бюджетна установа) на початку цього року було укладено договір на капремонт даху - за процедурами Допорогових закупівель (загальна вартість робіт складала біля 1,3 млн.грн.).
На даний час - роботи ще не завершені, договір не закрито.
Однак, у ході виконання даних робіт - була виявлена помилка у проектній документації на ці роботи. Проектна організація - визнала свою помилку та зобов'язалася внести у проектно-кошторисну документацію відповідні коригування за власні кошти.
Але, після внесення таких коригувань (виправлення виявленої помилки) - збільшилися обсяги робіт (передбачених проектно-кошторисною документацією та раніше укладеною угодою), що призвело до збільшення загальної вартості робіт за проектно-кошторисною документацією на 40 тис.грн. (що становить близько 3% від ціни основного договору про закупівлю).
У зв'язку з чим, виникла необхідність у внесенні змін до раніше укладеного договору, а саме: щодо приведення суми договору у відповідність до відкоригованої проектно-кошторисної документації та забезпечення виконання повного обсягу робіт, передбаченого проектно-кошторисною документацією (включаючи додатковий обсяг, що виник після коригування проектної документації).
Наше питання - Як діяти в такій ситуації?
Чи можемо ми у даному випадку укласти з виконавцем робіт угоду на додатковий обсяг - за процедурами Допорогових закупівель (так як, загальна вартість додаткового обсягу робіт складає не більше 50 тис.грн., а основний договір було укладено - ще до введення у дію положень нового Закону України "Про публічні закупівлі")?
Чи можливо буде доцільніше у даному випадку - провести переговорну процедуру на закупівлю додаткового обсягу аналогічних робіт у того самого виконавця (на підставі положень пункту 5 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", не враховуючи те, що основний договір був проведений у відповідності до діючих на той час вимог законодавства, але без проведення тендера)?
Дуже чекаємо Ваших порад.
Вдячні за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
|