|
17.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
На підставі якої частини ст.31 відхиляється переможець, якщо замовник отримав достовірну інформацію про невідповідність ПЕРЕМОЖЦЯ, підставам установленим чт. ст.17?
Мова йдн саме про переможця (ч.1 ст.31 має підставу для відхилення, але стосується УЧАСНИКА, ч.3 ст.31 стосується ПЕРЕМОЖЦЯ, але не має такої підстави для відхилення. Як вчинити Замовнику у разі отримання достовірної інформації про невідповідність ПЕРЕМОЖЦЯ, підставам установленим чт. ст.17?
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону.
Так, відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 цього Закону.
У свою чергу, згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. Згідно статті 29 Закону у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини третьої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.
Крім того, строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів.
Разом з тим частиною першою статті 17 Закону встановлено перелік підстав за наявності яких замовник, зокрема приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника.
Поряд з цим відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо у учасника процедури закупівлі, зокрема наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, визначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17цього Закону.
Отже, якщо переможцем процедури закупівлі документи, зазначені у статті 17 Закону не надані, замовник відхиляє таку пропозицію переможця відповідно до пункту 3 частини першої статті 31 Закону.
При цьому згідно статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі, зокрема неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Одночасно повідомляємо, що Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій, у тому числі щодо покращення роботи електронної системи закупівель.
|
|
17.03.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
1. Згідно ч.6 ст.17 Переможець має підтвердити документально відсутність підстав для відмови по всіх пунктах (крім 1 та 7) ч.1 ст.17.
2. Згідно з листом від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 переможець має завантажити лише довідку МВД (тобто підтвердити документально лише ту підставу, інформація про яку відсутня в вільному доступі).
Однією з підстав для не повернення забезпечення тендерної пропозиції є: ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений частиною шостою статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.
Питання 1: чи говорить п.4 ч.3 ст. 25 про те, що забезпечення тендерної пропозиції не повертається у випадку не надання документів по всім пунктам (окрім 1 та 7) ч.1 ст.17?
Питання 2: Чи норма ч.5 ст.17 розповсюджується і на перелік документів, які є підставою для не повернення тендерного забезпечення згідно п.4 ч.3 ст. 25.
Лист від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 не містить відповіді на ці запитання
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається у разі ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений частиною шостою статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.
Поряд з цим, питання щодо підстав для відмови міститься у листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Отже, якщо переможцем процедури закупівлі відповідні документи не надані, забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається у такому випадку.
|
|
16.03.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Чи має право тендерний комітет до 31.12.2021 року здійснювати закупівлю товарів, робіт та послуг за спрощеною закупівлею?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення особи, яка затверджує річний план закупівель замовника, розглянуто в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06
|
|
16.03.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
4 січня 2021 року відбувся електронний аукціон відкритих торгів на закупівлю послуги ДК 021:2015: 77310000-6 «Покіс газонів», номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель UA-2020-12-17-011778-с, за результатами аукціону пропозиція нашого підприємства визнана електронною системою найбільш економічно вигідною.
Замовник продовжив строк її розгляду до 20 днів, потім безпідставно відхилив нашу пропозицію і ми були вимушені звернутись зі скаргою до Органу оскарження. Отримавши Рішення Органу оскарження, Замовник скасовує своє рішення про відхилення і знову починає розгляд нашої пропозиції.
Після п’яти робочих днів повторного розгляду нашої, найбільш економічно вигідної пропозиції, він вдруге продовжує розгляд до 20 днів.
Крім того, при оприлюдненні своїх рішень, Замовник розміщує в системі протоколи, в яких зазначає зовсім інші номери процедури закупівлі і, навіть, без рішення.
У зв’язку з тим, що ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» чітко
визначено, що строки розгляду тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, починається «з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції», а не з дня початку її розглядів, у т.ч. повторних, просимо пояснити:
1) чи дозволено Законом Замовнику продовжувати розгляд найбільш економічно вигідної пропозиції біль ніж на 20 днів у разі її повторного розгляду?
2) чи вважається дійсним протокол розгляду тендерної пропозиції з невірно зазначеним номером процедури закупівлі і не занесеним рішенням?
3) чи вважається неоприлюдненням інформації про закупівлю розміщення Замовником не дійсних і оформлених з порушеннями Закону протоколів і рішень?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини дев’ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
При цьому відповідно до частини десятої статті 29 Закону строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.
Поряд з цим, згідно з частиною сімнадцятою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Водночас відповідь на питання щодо протоколів, оформлених з порушеннями Закону міститься у запиті № 43/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89d7eaf2-fb3f-45d3-adee-8723f12eacba&lang=uk-UA
Водночас контроль у сфері публічних закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону.
|
|
16.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
При аналізі одного з Замовників, щодо дискваліфікацій 2020 року, виникло питання трактування Замовником правового статусу Фізичної особи та Фізичної-особи підприємця у державних закупівлях, щодо надання/зазначення тієї чи іншої інформації Учасником ФОП - суб'єктом господарювання.
Суть питанння:
Згідно вимог тендерної документації Замовника, щодо Розділу 3 «Забезпечення тендерної пропозиції» Гарантія повинна містити, зокрема, такі суттєві умови: Повну назву Учасника (принципала) (для фізичної особи прізвище, ім’я та по батькові та документ (паспорт), що її засвідчує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання), його місцезнаходження) юридична адреса, перелік усіх засновників та осіб уповноважених принципалом на підписання документа, з якого виникають відносини по гарантії.
Участник ФОП прикріпив до своєї пропозиції Гарантію, у якій він, виступаючи Принципалом, зазначив юридичні дані ФОП (Повне найменування, код ЄДРПОУ, юридична адреса/місце реєстрації), не вказуючи свої паспортні дані, тому що приймав Участь у закупівлі у правовому статусі Фізичної особи-підприємця, а не статусі Фізичної особи. Учасник ФОП запропонував найнижчу ціну на аукціоні.
Проте, Замовник у Протоколі відхилення одним з факторів дискваліфікації Учасника через те, що його пропозиція його не відповідає умовам тендерної документації, вказав наступне:
"1. В гарантії фінансової компанії, яка надана як тендерне забезпечення, відсутні такі обов'язкові дані як документ (паспорт), що її засвічує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання), його місцезнаходження), що вимагалось п.п.6 п.2 Розділу 3 Тендерної документації."
Виникло питання, щодо правомірності та законності посилання Замовника на цю умову тендерної документації, яка у совокупності призвела до дискваліфікації Учасника. Адже Учасник ФОП діяв у межах нормативно-правових актів у правовому статусі Фізичної особи-підприємця, а не Фізичної особи. Учасник міг оскаржувати цей пункт відхилення до АМКУ.
Тлумачення сукупної юридичної думки з цього приводу:
1. "Відповідно до ст. 24 Цивільного кодексу України фізична особа – це людина як учасник цивільних відносин.
2. Фізична особа-підприємець – це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
3. Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених Законом.
4. Таким чином, фізична особа та фізична особа-підприємець мають різний правовий статус, а вимоги до інформації про принципала, який є фізичною особою, зазначені в Тендерній документації не розповсюджуються на Принципала, який є фізичною особою-підприємцем.
5. Враховуючи вищевикладене, Гарантія Учасника була такою, що відповідала вимогам Тендерної документації щодо забезпечення тендерної пропозиції."
Питання до Міністерства:
1. Чи правомірно діяв Замовник у пункті з Гарантією, відхиляючи пропозицію учасника ФОП?
2. Якщо Замовник діяв неправомірно щодо пункту з Гарантією, надайте посилання на нормативно правові акти?
3. Чи потрібно було Учаснику ФОП доводити свою позицію, щодо правового статусу ФОП, а не Ф/о, у Закупівлях, шляхом оскарження до АМКУ?
4. Якими статтями Цивільного та Господарського Кодексів України, крім ст. 24 ЦКУ міг би керуватись Учасник подаючи скаргу до АМКУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту статті 22 Закону, вимоги встановлюються в тендерній документації самостійно замовником з дотриманням законодавства в цілому, а тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.
Водночас порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі-Порядок).
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|