|
Державна іпотечна установа в рамках здійснення своїх статутних завдань та реалізуючи постанову Кабінету Міністрів України № 1201 «Про затвердження Порядку забезпечення Державною іпотечною установою поліцейських та осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту житлом на умовах фінансового лізингу» (далі – Порядок) від 14.11.2018 року, зіткнулась з наступною проблемою:
Умовами зазначеного Порядку передбачено придбання нерухомого майна у його власників за відповідними заявками працівників органів внутрішніх справ із подальшим переданням такого майна у фінансових лізинг. Оскільки договір фінансового лізингу передбачає перехід права власності новому власнику після здійснення всіх платежів – він підлягає нотаріальному посвідченню. Нотаріальні витрати пов’язані із укладенням договору фінансового лізингу несе Державна іпотечна установа, при чому укладення відповідних договорів фінансового лізингу за побажанням сторони, якій це майно передається у фінансовий лізинг відбувається у відповідних регіонах за місцем розташування такого майна. Механізм реалізації Порядку не дає можливості спрогнозувати скільки і коли у кожному регіоні України буде укладено відповідних договорів фінансового лізингу. Таким чином, Державна іпотечна установа не може визначитись заздалегідь із об’ємами нотаріальних послуг, які повинні будуть закуповуватись у відповідному регіоні України задля посвідчення договорів фінансового лізингу, що врешті-решт може привести до зриву реалізації Постанови Кабінету Міністрів України № 1201 від 14.11.2018 року.
Разом з тим, пунктом 3 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
У зв’язку із зазначеним, прошу повідомити:
1. Чи вважаються нотаріальні послуги допоміжними до фінансових послуг, у тому числі пов’язаних із укладенням договору фінансового лізингу:
2. Чи розповсюджується дія пунктом 3 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» на Державну іпотечну установу при закупівлі нотаріальних послуг, як допоміжних до фінансових послуг з надання фінансового лізингу?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання закупівлі послуг фінансових установ розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06
Водночас повідомляємо, що питання визначення послуг, допоміжних до фінансових розглянуто у запиті 37/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ccedb770-6fb4-47dc-bb4a-5b469fdee6b3&lang=uk-UA
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною другою статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (тендер) це здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 40 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування переговорної процедури закупівлі.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках.
Натомість під час проведення тендера, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
Виходячи зі змісту пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, (далі – Порядок) експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.
Згідно пункту 12 Порядку замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.
Поряд з цим, відповідно до пункту 10 Порядку обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, зокрема:
- за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
- споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, - щодо кошторисної частини проекту будівництва.
Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, зокрема кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів, методологію проектування, будівництва та реконструкції об’єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.
|