|
|
16.09.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Зменшилась ціна за одиницю товару, чи можно збільшити обсяки на економію по суммі ціни договору
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
|
|
|
30.04.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерство розвитку економіки,
торгівлі та сільського господарства України
01008, м. Київ, вулиця М. Грушевського, 12/2
Про застосування вимог Закону України «Про публічні закупівлі»
до договорів цивільно-правового характеру
з фізичними особами (не підприємцями)
Просимо дати роз’яснення, чи застосовуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами (не підприємцями).
З одного боку, стаття 1 та стаття 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначають, що договір на закупівлю товарів (робіт або послуг) є господарським договором, тобто частиною господарської діяльності.
А провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання заборонене і карається накладенням адміністративного стягнення, згідно ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже фізична особа, яка не зареєстрована як підприємець, не має права укладати договір про закупівлю.
Також згідно порядку оподаткування цивільно-правових угод з фізичною особою (не підприємцем), ці угоди прирівнюються до трудових договорів, на які не поширюється чинність зазначеного вище Закону.
З іншого боку, пп. 37 п.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає, що «учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі».
Просимо навести нам приклади офіційного тлумачення Закону України «Про публічні закупівлі» щодо застосування вимог цього Закону до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами (не підприємцями).
Також просимо повідомити, чи існують організаційні та технічні обмеження електронної системи закупівель «ПРОЗОРРО» щодо участі у закупівлях фізичних осіб (не підприємців).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, а для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним.
В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання робіт і послуг за договорами цивільно-правового характеру така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
22.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можливо після двох не обувшихся процедур закупівель по нових змінах укласти переговорну процедуру закупівель. Враховуючи ст. 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Чи можливо застосувати дану статтю Конституції України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 421/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f8c1784-7e9c-41f0-a564-12b95a8ac596&lang=uk-UA
|
|
|
10.06.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державна іпотечна установа в рамках здійснення своїх статутних завдань та реалізуючи постанову Кабінету Міністрів України № 1201 «Про затвердження Порядку забезпечення Державною іпотечною установою поліцейських та осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту житлом на умовах фінансового лізингу» (далі – Порядок) від 14.11.2018 року, зіткнулась з наступною проблемою:
Умовами зазначеного Порядку передбачено придбання нерухомого майна у його власників за відповідними заявками працівників органів внутрішніх справ із подальшим переданням такого майна у фінансових лізинг. Оскільки договір фінансового лізингу передбачає перехід права власності новому власнику після здійснення всіх платежів – він підлягає нотаріальному посвідченню. Нотаріальні витрати пов’язані із укладенням договору фінансового лізингу несе Державна іпотечна установа, при чому укладення відповідних договорів фінансового лізингу за побажанням сторони, якій це майно передається у фінансовий лізинг відбувається у відповідних регіонах за місцем розташування такого майна. Механізм реалізації Порядку не дає можливості спрогнозувати скільки і коли у кожному регіоні України буде укладено відповідних договорів фінансового лізингу. Таким чином, Державна іпотечна установа не може визначитись заздалегідь із об’ємами нотаріальних послуг, які повинні будуть закуповуватись у відповідному регіоні України задля посвідчення договорів фінансового лізингу, що врешті-решт може привести до зриву реалізації Постанови Кабінету Міністрів України № 1201 від 14.11.2018 року.
Разом з тим, пунктом 3 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
У зв’язку із зазначеним, прошу повідомити:
1. Чи вважаються нотаріальні послуги допоміжними до фінансових послуг, у тому числі пов’язаних із укладенням договору фінансового лізингу:
2. Чи розповсюджується дія пунктом 3 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» на Державну іпотечну установу при закупівлі нотаріальних послуг, як допоміжних до фінансових послуг з надання фінансового лізингу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання закупівлі послуг фінансових установ розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06
Водночас повідомляємо, що питання визначення послуг, допоміжних до фінансових розглянуто у запиті 37/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ccedb770-6fb4-47dc-bb4a-5b469fdee6b3&lang=uk-UA
|
|
|
22.09.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, підкажіть будь ласка, ми провели відкриті торги на паливо, акцептували переможця уклали з ним договір на постачання палива. На сьогодняшний день оптова ціна на ринку палива зросла і вона вища у Постачальника, чим ціни на паливо по договору між нашими ідприємствами.
На момент укладення договору сторони не могли передбачите нерівномірне зростання цін на паливо на оптовому та роздрібному ринку, що призвело до того, що ціни постачання на оптовому ринку вище, чім ціни реалізації товару за цим договором.
Постачальник відмовляється від постачання товару, про що надав листа. Умовами Договору передбачено дострокове його розірвання за ініціативою однієї зі сторін шляхом укладення додаткової угоди.
Чи можливо з нашої сторони розірвати цей договір, посилаючись на вину Учасника, та укласти прямий договір або провести переговорну процедуру з іншим Постачальником на суму, що не перевищує 20% від розірваного договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Разом з тим згідно з частиною третьою статті 651 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Водночас аналогічна відповідь щодо застосування переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1105/2020 (питання 2) за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1bca130f-a4ac-4963-a727-8ef756f4138f&lang=uk-UA
|