|
|
18.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради має власний Статут та власний бюджет та відноситься до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених Ст.2 п.1 п.п.4 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» № 922- VIII від 25.12.2015р. та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 19.09.2019 р. та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» від 03.06.2021 № 1530-IX (далі - Закон) таких як забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам.
Згідно Ст.3 п.6 п.п.3 Закону України - цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: паливно-енергетичні ресурси для виробництва теплової енергії.
КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради закуповує електричну енергію для забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам, а також для освітлення виробничих приміщень.
Просимо надати роз’яснення щодо закупівлі електричної енергії для нашого підприємства без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» за прямими договорами, згідно Ст.3 п.6 п.п.3 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Своєю чергою, дія Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії (у тому числі ядерне паливо (опромінене чи неопромінене, зокрема поглинаючі стрижні систем керування та захисту), ядерні матеріали) проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин.
Отже, у разі якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної, теплової енергії (у тому числі ядерне паливо (опромінене чи неопромінене, зокрема поглинаючі стрижні систем керування та захисту), ядерні матеріали) проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин, така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом.
Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить питання віднесення електроенергії до паливно-енергетичних ресурсів. Поряд з цим відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.
При цьому відповідно до Положення Міністерства енергетики України (далі − Міненерго), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує: формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі (далі - паливно-енергетичний комплекс), а також формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд) та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання.
Тому з питань віднесення електроенергії до паливно-енергетичних ресурсів пропонуємо звернутися до зазначених органів.
|
|
|
05.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Були проводені торги на 180 тис. по послугам пов'язані зі спортом. Зараз з'явилась не заплановане фінансування ще на 80 тис. Як документально підтвердити, що це фінансування було не заплановане?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).
При цьому відповідно до пункту 3 статті 4 Закону в річному плані замовник зокрема вказує розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі.
Водночас відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів регулюються бюджетним законодавством, зокрема Бюджетним кодексом України (далі – БКУ) та не є предметом регулювання Закону. Так, визначення понять “бюджетне призначення”, “бюджетне асигнування” та “бюджетне зобов'язання” наведено відповідно в пунктах 8, 6 та 7 частини першої статті 2 БКУ.
Таким чином, здійсненню закупівель розпорядником бюджетних коштів у розумінні Закону передує визначення відповідних бюджетних асигнувань відповідно до бюджетних призначень, які встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному БКУ.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.
З огляду на викладене, з питань щодо порядку визначення та документального оформлення бюджетних призначень та бюджетних асигнувань пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
Поряд з цим інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
27.01.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Прошу поради у такій ситуації:
Є програма співфінансування реставраційнийх робіт вікон/брам у житлових будинках, яка буде діяти протягом 2020 р. Замовником робіт виступають власники/співвласники приміщень будівлі (мешканці квартир - фізичні особи). Згідно умов програми замовники (власники приміщень) оплачують підряднику аванс - 30% вартості робіт, решту 70% платить міська рада підряднику з міського бюджету, через уповноваже комунальне підприємство, після виконання робіт. Для виконання робіт укладається тристоронній договір між Замовником (власники/співвласники квартир у будинку - оплачують 30% робіт), Уповноваженим підприємством (оплачує 70% вартості робіт, після виконання) та виконавцем робіт. Чи повинне уповноважене комунальне підприємство міської ради вносити такі закупівлі в план закупівель підприємства та публікувати звіт про укладений договір чи проводити допорогову закупівлю, якщо суми угод є більші ніж 50 тис.грн., але не перевищують 1 млн. 500 тис. грн. і підприємство не є замовником робіт, а лише платником частки міської ради у програмі співфінансування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання розміщена у запитах № 79/2018, 522/2019 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb6add59-1527-4582-9333-b20448f36761&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5&lang=uk-UA
|
|
|
19.10.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо допомогти визначити предмет закупівлі за показником четвертої цифри ДК 021:2015 для годинників. У класифікаторі є тільки 39200000-4 Меблева фурнітура (3 цифри) та 39254000-7 Пристрої для вимірювання часу (5 цифр).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
16.09.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Від сьогодні я Уповноважена особа юридичної особи з проведення спрощених закупівель та закупівель до 50 000 грн. До покладення на мене даних обов'язків проводилися закупівлі іншою особою. Річний план на 2020 рік відсутній. Плани, стосовно проведення конкретних закупівель до 50 тисяч без використання електронної системи, були створені у визначений ЗУ "Про публічні закупівлі" термін, але не була натиснута кнопка "Перевести у статус "Заплановано" і тому вони не опубліковані на "Прозоро". Однак, закупівлі, відображені в цих планах, вже відбулися. Надайте будь-ласка відповідь, чи буде порушенням Закону, якщо я, як Уповноважена особа від сьогодні переведу ці плани в статус "Заплановані" і опублікую на "Прозоро"? Чи буде вважатися така дія порушенням мною строків, встановлених ЗУ "Про публічні закупівлі", чи це буде порушення особи, яка проводила дані закупівлі. Також, надайте, будь-ласка, відповідь, чи за відсутності річного плану закупівель я можу проводити спрощені та інші види закупівель, шляхом створення окремих планів до кожної закупівлі? Якщо ні, то яким чином законно я повинна їх провести?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Крім цього, відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
При цьому інформація щодо річного плану закупівель та його статусів міститься за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/richniy-plan-zakupivel-ta-yogo-statusi
Разом з тим відповідальність за порушення вимог Закону передбачена статтею 44 Закону.
Водночас статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі у разі настання яких передбачена відповідальність.
|