|
15.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради (далі – Замовник) звертається за роз’ясненням щодо наступного питання.
Замовник при проведенні закупівель керується ЗУ "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (далі – Закон). Відповідно до частини 3 статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Виходячи з положень Закону України "Про електронні довірчі послуги", у тендерній документації Замовника визначено, що пропозиція учасника в цілому повинна бути скріплена, шляхом накладення на неї кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої службової (посадової) особи учасника процедури закупівлі (окрім учасників-нерезидентів). Під час перевірки КЕП повинні відображатися прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа).
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Також Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 р. № 193 "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" (зі змінами від 17.03.2021 № 227) установлено,що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають вимогам до удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, і до надання електронних довірчих послуг, пов’язаних з їх створенням, перевіркою, підтвердженням та зберіганням, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.
Під час здійснення закупівель учасники – юридичні особи використовують удосконалені електронні підписи, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів: "Тип підпису: Удосконалений; Сертифікат: Кваліфікований".
Які дії повинен здійснити Замовник за таких обставин? Чи має він право відхилити такого учасника, якщо у протоколі створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису зазначено: "Тип підпису: Удосконалений" замість: "Тип підпису: Кваліфікований".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах № 671/2020 і №1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
11.06.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо допомоги у визначенні предмета закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі робіт та віднесення супровідних послуг до робіт розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
Водночас питання визначення предмету закупівлі послуг (робіт) з розробки містобудівної документації розглянуто в запиті № 441/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=36cf90e2-9781-4ae3-93b7-30cad5fe6b4f&lang=uk-UA
|
|
07.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь ласка, якщо СЗ не відбулась двічі (на 70000 грн.) і ми як замовник будемо укладати прямий догові, але є ще потреба в закупівлі на суму 10000 грн за цим же кодом срv, якою процедурою проводити цю закупівлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Питання придбання замовником товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадку визначеному пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону розглянуто в запиті 1799/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c72f286e-5c6f-4201-acf3-c71215f63edd&lang=uk-UA
Поряд з цим питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
|
|
17.12.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Частиною 3 статті 17 Закону зазначено, що Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Починаючи з 03.12.2020 замовники зазначатимуть у полях системи Prozorro підстави для відмови в участі у закупівлі в електронному вигляді (йдеться про статтю 17). А учасники зможуть одразу ж в системі надавати інформацію про відповідність своєї тендерної пропозиції цим вимогам. У зв'язку з цим виникає питання: учасник в електронній системі зазначає відсутність підстав для відхилення його пропозиції відповідно до статті 17. Замовник перевіряє цю інформацію у відкритих джерелах і виявляється, що в учасника, наприклад, наявна заборгованість по сплаті податків. Як таким чином діяти? Відхиляти його відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною першою статті 17 Закону встановлено перелік підстав за наявності яких замовник, зокрема приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника.
В свою чергу, виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником та має містити відомості, визначені статтею 22 Закону, зокрема відомості щодо підстав, встановлених статтею 17 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасника вимогам статті 17 згідно із законодавством.
Водночас тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
Поряд з цим відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Водночас інформація щодо відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним міститься в листах від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 “Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним”, від 12.02.2019 № 3304-04/6186-06 "Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F2361-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F6186-06
У свою чергу перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. Водночас рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 31 Закону.
|
|
12.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Просимо надати розіяснення стосовно вимог нового Закону. Статтею 31 Закону встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо, зокрема переможець процедури закупівлі:не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону. Тим самим, ст. 17 цього Закону педбачено, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Нормою Закону не визначено не вимагає від учасника або переможця. Слід зауважити, що інформація про надання ліцензія міститься у вільному доступі у вигляді відкритих даних. Таким чином, незрозуміло чи має вимагати замовник надання переможцем копії ліценгзії. Але у разі її ненадання має відхилити переможця. Тобто, статті Закону суперечать одна одній.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною другою статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Отже, Законом встановлено імперативну норму щодо надання переможцем процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю копії ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом.
|