|
21.10.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Заклад планував закупівлю електричної енергії без розподілу в листопаді 2018 року на сумму 393110,00. Двічі відкриті торги не пройшли і замовник підписав договір за результатами переговорної процедури з постачальником універсальної послуги на суму 348724,75, куди входить сума розподілу. В січні було надано кошторис установі, де на КЕКВ 2273 було затверджено 489810,00 тисяч видатків. У Замовника утворилась економія коштів, на яку необхідно закупити додатково електричну енергію на листопад і грудень 2019 року. За якою процедурою робити додаткову закупівлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь Мінекономіки міститься в листах від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії", від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівлі", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06
При цьому відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
|
|
21.10.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Підприємством були проведені спрощені закупівлі UA-2021-07-20-006519-b та UA-2021-09-22-005957-c, з проведення поточного ремонту на суму 300000.00 грн. за кодом ДК 021:2015 4500000-1 Завершальні будівельні роботи. Вид предмету закупівлі визначено «Роботи». Торги двічі не відбулися через відсутність пропозицій, у зв'язку з чим закупівлю здійснено шляхом укладання прямого договору. Виконавець приступив до проведення робіт.
Вищестоящим органом було повернуто договір та зазначено що у даному випадку вид предмету закупівлі треба було визначити як «Послуги» та проводити дану закупівлі шляхом проведення Відкритих торгів. Як що так, що робити підприємству у цій ситуації та яка відповідальність передбачена законодавством у даному випадку?
У додаткових матеріалах надаємо перечень робіт.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
Поряд з цим повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 розміщено листи від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" (на сторінці 5 наведено визначення послуги з поточного ремонту).
Водночас будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. При цьому згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення порядку визначення предмета закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Дії, передбачені частиною першою статті 164-14, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|
|
02.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Для проведення капітального ремонту приміщення амбулаторії проводилась спрощена закупівля робіт з капітального ремонту. За єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 454530007 капітальний ремонт і реставрація. Предмет: капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів (відповідно до п.27 ст.1 Закону "Про публічні закупівлі") Оскільки очікувана вартість робіт перевищує 300 000грн. обовязковим є отримання експертного висновку кошторисної частини технічної документації. Оскільки ремонтні роботи не передбачали реставрації, нами отриманий експертний висновок щодо кошторису капітального ремонту без зазначення словосполучення "...і реставрація". Чи є в даному випадку яке-небудь порушення і чи можна приступати до виконання робіт з капітального ремонту приміщень за наявності експертного висновку кошторисної частини технічної документації щодо капітального ремонту?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
|
|
19.05.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Територіальний центр соціального обслуговування Подільського району м. Києва, звертається до Вас з проханням надати роз’яснення:
1. На сьогоднішній день послуги з поповнення електронних проїзних квитків у місті Києві надає КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГОЛОВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИЙ ЦЕНТР» (КП ГІОЦ) ЄДРПОУ 04013755. Послуги надаються за встановленими тарифами на проїзд у міському транспорті. Чи можна вважати КП ГІОЦ монополістом на ринку надання послуг з поповнення електронних проїзних квитків на умовах безготівкового розрахунку за встановленими тарифами на послуги з перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті міста Києва?
2. Чи є можливим застосування переговорної процедури закупівлі з КП ГІОЦ при здійсненні публічних закупівель бюджетними організаціями згідно п.2 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні Закупівлі», а саме: «відсутності конкуренції з технічних причин» у випадку якщо вартість послуг перевищує 200 тис. грн?
Вищезазначена інформація є необхідною для визначання процедури закупівлі послуг з поповнення електронних проїзних квитків Територіальним центром соціального обслуговування Подільського району м. Києва на 2021 рік.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас звертаємо увагу, що згідно з частиною шостою статті 40 Закону повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію, зокрема обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі на підставі, передбаченій абзацом четвертим пунктом 2 частини другої статті 40 Закону за наявності обгрунтування. При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Отже, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
В свою чергу питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
09.04.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Наша компанія, як представник учасника публічної закупівлі, звертається до вас з проханням надати розгорнуту відповідь стосовного наступного.
Відповідно до пункту 21 ст. 18 Закону України “Про публічні закупівлі” № 922-VIII (надалі – Закон), протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику.
Відповідно до пункту 22 ст. 18 Закону, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Пунктом 21 ст. 18 Закону передбачено, що рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику.
У зв’язку із чим постає ряд питань:
1) З якого саме моменту починається відлік зазначених 30 днів - з дати засідання колегії АМКУ (тобто, дати прийняття рішення) або ж з дати публікації рішення в системі?;
2) Якщо відлік починається з дати прийняття рішення - яким чином Замовник може його втілити до моменту його повної публікації у системі, адже Замовник не має можливості ознайомитися з детальним змістом, викладеним у такому рішенні в повному обсязі, доки воно не буде опубліковане?;
3) Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, було оскаржене до суду, підтвердженням чого є ухвала про відкриття провадження у справі – яким чином замовник буде виконувати дане рішення та які будуть наслідки для даної процедури закупівлі?.
Будемо вдячні за надання вичерпної відповіді.
Контактні дані для зворотньої відповіді – [email protected]
З повагою,
Директор Кучеренко Леонід
м.Київ
09.04.2021
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, порядок оскарження процедур закупівель установлений статтею 18 Закону.
Виходячи з частини 21 статті 18 Закону, протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику.
Згідно з частиною 22 статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
При цьому відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”
Водночас на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 розміщено лист від 07.08.2020 №3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”.
|