|
26.02.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати розяснення щодо правомірності встановлення вимог Замовників до предмету закупівлі - тверде паливо - вугілля камяне марок за ДСТУ 3472 з розміров кусків, які не передбачені ДСТУ 7146:2010.
У звязку зі скасуванням ДСТУ 1924, на данний час единим ДСТУ, який встановлює вимоги щодо розміру кусків вугілля марок за ДСТУ 3472 є ДСТУ 7146:2010. Отже, з вказаного випливає, що Замовники не можуть встановлювати інші розміри кусків вугілля марок, ніж передбачені ДСТУ 7146.
Просимо надати перелік чинних нормативно-правових актів та державних стандартів, якими визначаються розміри кусків вугілля камяного марок за ДСТУ 3472.
Крім того, за допомогою ДСТУ 1924 можна було визначити еквівалент вугілля камяного за марками.
Отже, виникає питання як учасникам задля забеспечення законності публічних закупівель визначати еквівалент товару?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 67/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47129a99-ec11-458c-8a1c-cac07c8329c9&lang=uk-UA
|
|
12.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Листом МЕРТСГ від 06.12.2019 № 3305-04/52038-03 «Щодо визначення відповідальною за організацію та проведенн процедур закупівлі / спрощених закупівель Уповноваженої особи» надано роз’яснення щодо діяльності Уповноважених осіб з 01 січня 2022 року.
Враховуючи позицію МЕРТСГ, викладену на офіційному веб-сайті, у відповіді на запит ДП «НАЕК «Енергоатом» № 1131/2019, відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі з 19 квітня 2020 року є лише уповноважена особа.
Просимо надати роз’яснення: чи може замовник з 19 квітня 2020 року одночасно визначити або призначити одну і ту ж особу – уповноваженою особою за проведення спрощених закупівель та членом тендерного комітету по процедурам закупівлі та на яких правових підставах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 112/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9dd04d38-03c4-4764-9c3e-db2926c7872a&lang=uk-UA
|
|
24.10.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальний заклад реорганізується в комунальне підприємство та є правонаступником попереднього (код ЄДРПОУ не змінюється).
Під час проведення перереєстрації юридичної особи, проходить процедура відкритих торгів замовником якої є комунальний заклад.
Питання:
Буде лі збережена для новоствореної юридичної особи - правонаступника, можливість продовження/завершення закупівлі та розміщення інформації відповідно до статті 10 Закону в електронній системі закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb, розміщено лист від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб”.
|
|
08.02.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником проведено мультилотову закупівлю (відкриті торги) на 29 лотів, з яких не відбулося 27 лотів через подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Оголошено повторно процедуру закупівлі на 27 лотів - не відбулися через подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
Чи може Замовник провести одну переговорну процедуру на всі лоти, які було двічі відмінено?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому Закон не містить обмежень щодо застосування на всі лоти, що були двічі відмінені через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, переговорної процедури закупівлі.
Водночас пропонуємо ознайомитися з листом від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” та запитом № 33/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44179a63-75e3-41e6-b7f7-8507fd32ccf4&lang=uk-UA
Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за покликанням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, що діє з 19.04.2020 (далі – Закон), проведено закупівлю послуг за переговорною процедурою відкритих торгів та укладено договір про закупівлю на основі типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно ч. 1 ст. 41 Закону Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною четвертою ст. 2 Закону визначені 4 категорії замовників, що використовуються у цьому Законі.
Відповідно до вимог Закону інформація про категорію замовника повинна міститись у річному плані, в оголошеннях конкурентних процедур закупівель/спрощеної закупівлі, в протоколах розкриття тендерних пропозицій/пропозицій, розгляду тендерних пропозицій і кваліфікаційного відбору, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, звітах про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель і про результати проведення процедури закупівлі, у повідомленні про внесення змін до договору та у звіті про виконання договору про закупівлю.
Вимогу щодо наявності інформації про категорію замовника у договорі у Законі відсутня.
Цивільний та Господарський кодекси України також не містять вимог, щодо визначення сторони договору з посиланням на його категорію або іншого використання категорії у договорі.
Враховуючи зазначене просимо надати роз’яснення щодо правомірності укладання договору про закупівлю без зазначення у договорі категорії замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Разом з тим Закон не містить вимог щодо обов’язкового зазначення категорії замовника в договорі про закупівлю.
|