|
|
04.06.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Лист у МЕРТ
Замовником укладено договір про закупівлю будівельних робіт. Ціна договору є твердою.
Договором передбачено, що "ціна може бути уточнена в разі зміни законодавства з питань, обов’язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт".
Пунктом 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
За час дії договору, виконання якого триває, зросла законодавчо визначена мінімальна заробітна плата, що потягло збільшення витрат виконавця робіт.
Питання:
1. Чи відноситься мінімальна заробітна плата до «регульованих цін (тарифів) і нормативів»?
2. Чи можна розцінювати фразу в договорі: «в разі зміни законодавства з питань, обов’язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт» – як «встановлення в договорі порядку зміни ціни», що передбачено п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону?
3. Чи зобов'язаний замовник за наявності умов, передбачених ч.ч. 4, 6 ст. 36 зазначеного Закону, укласти угоду про збільшення ціни договору? Чи це його саме право, а не обов'язок?
4. Яким чином замовник може відреагувати на вимогу підрядника підняти ціну договору за вищевказаних обставин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листах за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, (лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”) та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 (лист від 30.12.2017 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
07.02.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Яким чином матеріали та обладнання, що використовуются при здійснені енергосервісних заходів, передаються територіальній громаді після закінчення строку дії енергосервісного договору? Чи потрібно зазначати іх вартість при передачі? Якщо потрібно, то хто і на підставі чого має визначати цю вартість? Чи має при передачі майна враховуватись вартість виконаних проектних, будівельно-монтажних та пусконалагоджуваних робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону енергосервіс − комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Поряд з цим енергосервісний договір − договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів (пункт 3 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини десятої статті 5 Закону після закінчення строку дії енергосервісного договору або у разі його розірвання держава (якщо об'єкт енергосервісу знаходиться у державній власності) або відповідна територіальна громада (якщо об'єкт енергосервісу знаходиться у комунальній власності) набуває права власності без додаткової плати на все майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором.
При цьому пунктом 10 частини другої статті 5 Закону визначено, що порядок переходу до замовника права власності на майно, що було утворено (встановлено) йому за енергосервісним договором, є істотною умовою енергосервісного договору.
Таким чином, права власності на майно, що було утворено (встановлено) замовнику за енергосервісним договором, переходять до замовника в порядку, визначеному енергосервісним договором.
Водночас відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Так, Держенергоефективності відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державно-приватне партнерство у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держенергоефективності, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань закупівлі енергосервісу пропонуємо додатково звернутися до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
|
|
|
24.10.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь ласка, яку процедуру закупівлі повинен обрати Замовник при закупівлі електричної енергії на період з 12 по 31 грудня 2018 року, якщо оріентовна сума кошторисних призначень на цей період складає 56тис.грн. при цьому з них 10 тис.грн. кошти, що виникли внаслідок економії електроенергії в літній період, а 46 тис. грн. додаткові кошти виділені Замовнику, тобто не могли бути передбаченими на початок 2018р. (На даний час діє договір укладений за переговорною процедурою на загальну суму 357,2тис.грн.)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
27.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ в управлінні створені тендернний комітет (процедури закупівлі) і уповноважена особа (спрощені закупівлі).
Питання: Чи може бути створена робоча група (на спрощені закупівлі) зі складу працівників замовника, які виконують функції членів тендерного комітету ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі є уповноважена особа.
Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону за рішенням замовника може утворюватися робоча група у складі працівників замовника для розгляду тендерних пропозицій/пропозицій. У разі утворення робочої групи уповноважена особа є її головою та організовує її роботу. До складу робочої групи застосовуються вимоги абзацу другого частини сьомої цієї статті. Робоча група бере участь у розгляді тендерних пропозицій/пропозицій, у проведенні переговорів у разі здійснення переговорної процедури, а рішення робочої групи має дорадчий характер.
Абзацом другим частини сьомої статті 11 Закону визначено, що не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.
Отже, оскільки відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі є саме уповноважена особа, а рішення робочої групи має виключно дорадчий характер, особами, що входять до складу робочої групи можуть бути будь-які працівники замовника з урахуванням обмеження, встановленого абзацом другим частини сьомої статті 11 Закону.
|
|
|
19.12.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У яких випадках конкурсні торги можуть відбуватись за участі одного учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 Закону тендер (торги) – здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
Водночас відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі − фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (абзац третій частини першої статті 25 Закону.)
У свою чергу, виходячи зі змісту статті 20 Закону, для проведення процедури відкритих торгів, має бути подано не менше двох пропозицій. Поряд з цим згідно з абзацом п’ятим частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій.
Таким чином, кількість учасників, яка достатня для проведення торгів (тендеру), становить не менше двох.
Разом з тим відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі − це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 1, 2, 5, 6 частини другої статті 35 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом.
Отже, у разі застосування переговорної процедури замовник проводить переговори з одним або кількома учасниками в залежності від підстави застосування такої закупівлі.
|