|
|
20.06.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
До Вас звертається Центральне бронетанкове управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України (Замовник) з проханням надати допомогу у складанні фахової відповіді Учаснику за процедурою – Двигуни та їх частини (34310000-3) (дизельний двигун (УТД-20U) або еквівалент)) UA-2019-05-31-000630-b.
Суть питання Учасника полягає у наступному:
Відповідно до пункту 8 Оголошення. Замовник визначив, що пропозиції із зазначенням питомої ваги критеріїв (у разі їх обрання замовником): єдиним критерієм оцінки цінових пропозицій є - ціна, та якість товару, яка підтверджена Військовим Представництвом Замовника.
У разі не виконання основних параметрів, характеристик двигуна, розмірів та вимог, процедура закупівлі буде відмінена.
Але абзац 3 ч.І ст. 28 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає, що критеріями оцінки є:
- у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
- у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно- конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
Також ч. З ст. 28 ЗУ "Про публічні закупівлі" визначає, що у разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу.
Одночасно ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачений виключний перелік випадків відміни процедури закупівлі. Учасник вважає, що Замовник встановивши умову, що у разі не виконання основних параметрів, характеристик двигуна, розмірів та вимог, процедура закупівлі буде відмінена, останній порушив законодавство про публічні закупівлі.
Аналогічні норми містить ЗУ ««Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».
Таким чином, пункт 8 Оголошення порушує встановлені вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі», ЗУ «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення погреб оборони» та мас бути приведений Замовником у відповідність до законодавство про публічні закупівлі.
На думку Замовника, під час закупівлі двигунів УТД-20U або його еквіваленту – УТД-20, критеріями оцінки є – ціна та якість товару, яка підтверджена Військовим Представництвом Замовника на підставі пункту 8
п о с т а н о в и КМУ від 21 жовтня 2009 р. N 1107 Про затвердження Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, основними завданнями представництв є контроль якості продукції оборонного призначення на всіх стадіях її розроблення, виробництва, модернізації, постачання, монтажу і ремонту відповідно до вимог нормативних документів, технічної документації і умов контрактів (договорів).
Враховуючи вищевикладене та у зв’язку із тим, що тлумачення норм ЗУ не належить до сфери компетенції посадових осіб ЗСУ, просимо Вас надати допомогу у складанні відповіді, зрозумілої та переконливої для Учасника, з метою здійснення закупівлі нових, в край необхідних для ЗСУ двигунів.
З повагою, колектив Центрального бронетанкового управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F44053-06, розміщено лист від 08.10.2018 № 3304-04/44053-06 “Щодо застосування нецінових критеріїв оцінки”.
|
|
|
29.11.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» №114-ІХ від 19.09.2019р. (далі – Закон) відповідальність із тендерних комітетів переноситься на уповноважених осіб. Вони повинні мати необхідний рівень знань у галузі публічних закупівель і підтвердити його, склавши тест. Але до кінця 2021 року згідно із цим Законом триватиме перехідний період: закупівлі можуть проводити й тендерні комітети. У зв’язку із цим виникають наступні запитання:
1. Якщо замовник з січня 2020 року хоче скасувати тендерний комітет та призначити секретаря тендерного комітету як уповноважену особу, де та яким чином ця особа повинна пройти тестування уповноваженої особи (скласти тест)?
2. Також згідно пункту 11 частини першої статті 9 Закону Уповноважений орган повинен розробити та затвердити порядок організації тестування уповноважених осіб. Наразі такого порядку немає, тож яким чином призначати уповноважену особу?
3. Якщо Замовник вирішив замість тендерного комітету призначити уповноважену особу чи потрібно вносити зміни до штатного розпису закладу, тобто – фахівець з публічних закупівель це і є уповноважена особа, чи уповноваженою особою може бути інший спеціаліст, наприклад, бухгалтер, де виконання обов’язків уповноваженої особи будуть безоплатними та додатковими до основних обов’язків бухгалтера?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553
При цьому пропонуємо ознайомитись з листом №3305-04/52038-03 від 06.12.2019 "Щодо визначення відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель Уповноваженої особи", розміщеним за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=aa8d132d-7cd9-41bc-9b0a-576e35ccf929&tag=ListInformatsiinogoKharakteruSchodoUpovnovazhenoiOsobi
Водночас стосовно досвіду замовників, у яких працюють уповноважені особи та професійного стандарту "Фахівець з публічних закупівель" пропонуємо ознайомитися у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням http://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=cd874fd9-308f-4578-995f-e768c82d06f4&tag=Profesionalizatsiia
|
|
|
25.04.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Харківський технікум є філією (без права юридичної особи)Одеського державного екологічного університету (ОДЕКУ).
Прошу відповісти на наступне запитаня:
Чи потрібно технікуму (за наявністю довіреності від ректора ОДЕКУ)проводити публічні закупівлі відповідно до ст.2 п.4 пп.1,5 Закону "Про публічні закупівлі", який передбачає: "Дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
1) товари, роботи і послуги, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами;
5) товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах?
Повідомляю, що Публічні закупівлі проводяться для отримання виключно комунальних послуг для забезпечення функціонування технікуму.
З повагою, Юрій Малик.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому стосовно зазначених у запиті виключень, встановлених у статті 2 Закону, пропонуємо ознайомитись із аналогічними відповідями, розміщеними за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c0074c33-f957-4318-80cb-115a53b5afa3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d7413ca-b929-424e-a711-5a65e129bbc5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd9baabc-42bc-49ca-b392-97793ccdfce7&lang=uk-UA
|
|
|
23.10.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Дія Закону України "Про публічні закупівлі" для Замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарюваннях додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є в тому числі і паливно-енергетичні ресурси для виробництва теплової енергії. У зв'язку з набранням чинності Закону України "Про ринок електричної енергії", просимо надати роз'яснення чи підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля електричної енергії Замовниками, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, якщо електрична енергія необхідна для забезпечення безперебійної роботи газових та твердопаливних котелень. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що питання закупівлі електроенергії у звязку зі змінами у Законі України "Про ринок електричної енергії" висвітлені в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 та від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів).
Таким чином, у разі якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів), така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом.
Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить питання віднесення електроенергії до паливно-енергетичних ресурсів. Поряд з цим відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.
При цьому відповідно до Положення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі − Міненерговугілля), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 208, Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі − паливно-енергетичний комплекс), а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання.
Тому з питань віднесення електроенергії до паливно-енергетичних ресурсів пропонуємо звернутись до зазначених органів.
|
|
|
20.09.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Питання: Яку відповідальність несе переможець процедури закупівлі, коли відмовляється від підписання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідальності учасника, який став переможцем процедури торгів, у разі непідписання договору про закупівлю, Законом не визначено.
Поряд з цим абзацом третім частини третьої статті 24 Закону передбачено неповернення забезпечення тендерної пропозиції у разі не підписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю. Для виникнення у замовника правових підстав для неповернення забезпечення тендерної пропозиції в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації повинні бути установлені вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.
Так, згідно з частиною першою статті 24 Закону у разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації, яка розробляється та затверджується замовником, повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
Поряд з цим частиною п’ятою статті 24 Закону визначено, що кошти, які надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об'єднаннями) не за бюджетні кошти – перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об'єднань).
При цьому відповідь на питання, повязані із забезпеченням тендерної пропозиції, викладено у запиті № 785/2017, з якою пропонуємо ознайомитись за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b3f2976a-b1e7-45c7-8127-82974b499fca&lang=uk-UA
|