|
02.09.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У липні 2020 р.на території Луганської області сталася масштабна лісова пожежа.Протоколом засідання №115-20 Експертной комисії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій пожежа класифікована як надзвичайна ситуація природного характеру державного рівня.Розпорядженням КМУ від 22.07.2020 № 918-р виділені кошти з резервного фонду державного бюджету для ліквідації наслідків пожежі.
Питання:Чи правомірно рішення тендерного комітету про застосування переговорної процедури закупівлі,за умови якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснення закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1105/2020 (питання 2) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1bca130f-a4ac-4963-a727-8ef756f4138f&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
27.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст. 16 Закону у новій редакції замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Відповідно до ст. 13 Закону Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги;торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Враховуючи зазначене, просимо надати розяснення чи потрібно в переговорній процедурі закупівлі застосовувати вимоги ст. 16 Закону, а саме перевіряти кваліфікацію учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 725/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c50dc875-6c22-4c9e-93d9-ce712dd80777&lang=uk-UA
|
|
04.10.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник запросив аналогічний договір на кап. ремонт у сумі не менше 30відсотків від заявленої ціни. У нас такого договору не має (є на поточний ремонт). Чи можливо взяти аналогічний договір у субпідрядної організації, яку ми бажаємо залучити. Тобто договір аналогічний взяти у субпідрядної організації. Нас не відхилять?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 463/2018 від 21.05.2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4322278a-badb-47d7-8009-70a90a8451c1&lang=uk-UA
Разом з тим, з частиною першою статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.
Поряд з цим, згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 7-1 цього Закону, або за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
|
|
04.12.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Яким чином можливо повернути кошти, сплачені за подачу скарги постійно діючій колегії з розгляду скарг про порушення законоадвства при публічних закупівлях АМКУ, якщо скарга не була подана?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 “Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів” визначено процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії.
Відповідно до пункту 3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім’я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).
Тому, з питання повернення коштів пропонуємо звернутись до Державної казначейської служби України.
|
|
03.12.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз'яснення щодо до застосування ст. 40 Закону України про публічні заупвлі (переговорна процедура), а саме п.1 ч. 2 ст.40.
1. Чи має право замовник право провести переговорну процедуру, якщо двічі пропозиції були відсутні?
2. Чи має право замовник право провести переговорну процедуру, якщо перший раз пропозиції були відсутні, другий раз на торги вийшов один учасник?
3. Чи потрібне запрошення учасника, учасників для проведення переговорної процедури?
4. Як розцінювати дії замовника в торгах якого двічі приймав приймав участь один учасник(одна юридична особа), а замовник її не запросив на переговорну процедуру., а провів її з іншою організацією.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас, виходячи з частини першої статті 40 Закону України Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), у переговорній процедурі закупівлі замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Водночас, оскільки Закон не регулює порядок проведення переговорів, замовник самостійно приймає рішення щодо запрошення учасників для проведення переговорів.
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
|