|
|
28.08.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
07.08.2018 ДП "НАЕК "Енергоатом" звернувся із запитом (№ реєстрації запита 709/2018): "Чи можемо ми використати код за показником третьої цифри, якщо не має четвертої цифри, яка визначає клас? Код "73300000-5 Проектування та виконання НДДКР", в цьому коді не має своєї ієрархічної структури. В листі МЕРТУ від 07.02.2017 №3302-06/3816-06 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc відповіді на це питання не надано. Таких кодів багато в Єдиному закупівельному словнику. Прошу надати відповідь по суті питання."
Суть питання в тому, чи вважається "0" у коді 73300000-5 четвертою цифрою, якщо в коді відсутня ієрархічна структура?
27.08.2018 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України надано відповідь на запит 709/2018:
«Шановний користувачу, відповідь на аналогічне питання надано за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15edd2ce-4f03-47a2-949f-e6c652b7bcad&lang=uk-UA» в якої не викладено відповідь по суті нашого питання.
В запиті від Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" йдеться про: "В розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" - це товар чи послуга? Код класифікатору присвоїти товару чи послуги?".
ДП "НАЕК "Енергоатом" розуміє, що закуповує послугу, суть запиту в іншому: чи вважається "0" у коді 73300000-5 четвертою цифрою, якщо в коді відсутня ієрархічна структура? В листі МЕРТУ на це питання жодної відповіді немає.
Прошу надати відповідь по суті питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Зазначаємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, предмет закупівлі товарів і послуг відповідно до Порядку, визначається замовником за показником четвертої цифри основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
У свою чергу, у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника “99999999-9 - Не визначено” із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі.
Поряд з цим, виходячи зі змісту пункту 3 розділу ІІ Порядку під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається (додатково) згідно з Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 № 822, за показником четвертої цифри із зазначенням конкретної назви науково-технічної роботи.
|
|
|
13.09.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
1.Згідно ст. 266 ГК Українигосподарськийдоговірможе укладатися зі специфікацією.Таким договором передбачено, що сума договору складається з усіх специфікацій, які підписуються між замовником та постачальником перед самою поставкою за умов фінансування замовника та при необхідності в даному предмету закупівлі (це може бути кожний раз новий предмет закупілі).
Чи може замовник розглядати кожну нову специфікацію до такого договору як нову закупівлю (якщо закуповується новий предмет закупівлі який відрізняється від попередньої підписаної специфікації) та звітувати при необхідності відповідно до вимог ст. 2 Закону враховуючи раніше укладений договір, а в звіті відображати кількість, суму закупівлі та номенклатуру по специфікації,яка підписана пізніше.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на аналогічне питання, викладене у запиті 701/2017, відповідь надана за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA
|
|
|
15.03.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У разі, якщо допорогова закупівля товару здійснюється на певну суму без визначення конкретної кількості товарів, то яке формулювання треба використовувати при заповненні пункту "Кількість товарів робіт чи послуг" звіту про укладання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація стосовно проведення допорогових закупівель міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Перелік інформації, яку замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, визначений у статті 10 Закону.
Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 18.03.2016 № 477.
Форма звіту про укладені договори затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов’язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.
Так, при заповненні форми звіту про укладені договори замовником вноситься інформація у пункт 11 про кількість товарів, робіт чи послуг.
Поряд з цим відповідно до статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Так, частиною четвертою статті 180 Господарського кодексу України установлено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
|
|
|
23.01.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення споживачам, серед яких є бюджетні установи (школи, дитячі садки та ін.). Згідно ДК 021:2015 послуга з водопостачання має код 65110000-7 Розподіл води, а послуга з центрального водовідведення - 90430000-0.
Вартість обох цих послуг за рік складає близько
15 000,00грн (п'ятнадцять тисяч грн).
Зазвичай ми укладаємо один договір на надання послуги з водопостачання та водовідведення. Проте, один із споживачіів цієї послуги (бюджетна установа) наполягає на укладанні двох окремих договорів (окремо на послугу з водопостачання та окремо на послугу з водовідведення), мотивуючи різними кодами та побоюючись питань від аудиторів.
Ми розуміємо, що чинним законодавством України не встановлено для замовника обов'язку укладати окремі договори щодо різних предметів закупівель, якщо очікувана вартість кожного з таких предметів не дорівнює й не перевищує вартісних меж застосування Закону № 922.
Проте, зважаючи на судову практику щодо укладання одного договору за різними "допороговими" предметами закупівель, просимо роз'яснити: чи потрібно укладати окремий договір на кожний код за ДК 021:2015, якщо а ні їх загальна вартість, а ні вартість кожного предмету закупівлі окремо не досягає "порогових" меж?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA у запиті за № 701/2017.
|
|
|
26.10.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
12.06.2018 р. замовником- КП "Дніпровський електротранспорт"- було оголошено закупівлю UA-2018-06-12-000512-c щодо придбання пристроїв дистанційного нагляду.
Аукціон проведено 02.08.2018 р., у ньому брали участь 3 учасники. Рішенням тендерного комітету Замовника 09.08.2018 два учасника дискваліфіковано, 3 учасник- ФОП Велітовський- на виконання вимог ч.3 ст. 17 Закону 16.08.2018 р. завантажив до системи діючу довідку МВС щодо відсутності судимості та діючу довідку ДПІ щодо відсутності податкової заборгованості.
04.09.2018 Замовником прийняте рішення про намір укласти договір з ФОП Велітовським, повідомлення опубліковане у системі.
07.09 ФОП Велітовським завантажено до системи діючу довідку МВС про не засудженість, 10.09 завантажено діючу довідку ДПІ про відсутність заборгованості.
Одним з дискваліфікованих учасників було ініційовано процедуру оскарження, внаслідок чого органом оскарження було скасовано попередні рішення замовника щодо дискваліфікації учасників та визнання переможця.
Рішеннями тендерного комітету замовника від 10.10.2018 та 12.10.2018 р. 2 учасники було дискваліфіковано, 3 учасник- ФОП Велітовський-визнано переможцем. Повідомлення про намір укласти договір опубліковане 12.10.2018 р.
ФОП Велітовським було завантажено до системи діючу довідку МВС- 18.10.2018, довідку ДПІ- 22.10.2018, тобто із порушенням строків, визначених ч.3 ст.17 Закону.
Фактично, довідки завантажені на протязі 5 робочих днів з часу публікування повідомлення про намір укласти договір, так як день публікації повідомлення-12.10.2018- п’ятниця, далі неробочі дні субота та неділя, 15 жовтня- святковий (неробочий) день, 16-19 жовтня- робочі дні, далі знов два вихідних.
Надання запитаних довідок у встановлений п’ятиденний строк фактично було не можливе в тому числі й потому, що у відповідності до діючого законодавства мінімальний строк надання довідок складає 5 робочих днів. Так, відповідно до «Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів», затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України №567 від 10.10.2013 р., строк розгляду заяви платника податків та видачі Довідки або становить п’ять робочих днів з дня отримання такої заяви органом доходів і зборів.
У відповідності до пункту 18 розділу V Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України №1256 від 29.11.2016, строк видачі МВС довідки про не засудженість складає до 30 календарних днів з часу отримання запиту.
Тобто, з огляду на викладене, надання вищезазначених довідок на протязі 5 днів з часу публікування повідомлення про намір укласти договір (з яких, доречи, 3 дні є неробочими)- було фізично неможливе.
Прошу повідомити, чи забов’язаний замовник закупівлі відхилити тендерну пропозицію учасника ФОП Велітовського з огляду на наступне:
-до системи починаючи з 16.08.2018 р. учасником було завантажено 3 діючих довідки МВС та 3 діючих довідки ДПІ, тобто вимога замовника та ч.3 ст.17 Закону були виконані ще у серпні та вересні, після перої публікації повідомлення про намір укласти договір
-у ФОП Велітовського відсутні підстави, передбачені чч.1,2 ст.17 Закону;
-останнього разу довідки надані із незначним порушенням строків, що обумовлено нормами діючого законодавства та не призвело до настання будь-яких негативних наслідків.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 184/2016 від 02.12.2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15af6903-8f9e-4624-9581-297cf3ab4b62&lang=uk-UA
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Водночас відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|