|
|
01.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Правління НБУ прийняло постанову від 16.09.2021 № 93 «Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України», згідно з якою в рамках реалізації проєкту Національного банку України «Розвиток платіжної інфраструктури України» з 01.04.2023 запроваджується у платіжній інфраструктурі України міжнародний стандарт ISO 20022
Тобто з 01.04.2023 НБУ запустив нову версію СЕП-4, завдяки якій послуги доступні 24 години на добу 7 днів на тиждень. Отже, виконання міжбанківських платіжних операцій відбувається цілодобово.
Банки України, Державна казначейська служба України, Національний депозитарій України з 01.04.2023 виконують міжбанківські платіжні операції через СЕП-4.0, у якій забезпечено можливість цілодобового режиму роботи 24/7 без зупинення роботи СЕП із виконання міжбанківських платіжних операцій. Тому поняття «банківський день» з 01.04.2023 є неактуальним.
Як бути із застосуванням поняття «банківський день» в Законі України Про публічні закупівлі» ( далі- Закон), на що його заміняти - на календарний чи робочий день? Що робити, коли в Законі, наприклад під час повернення забезпечення, вживається поняття "банківській день" ( пункт 4 частини 2 статті 27 Закону). Як заміняти поняття банківський день? Як календарний чи робочий?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону.
Водночас, оскільки відповідно до Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна, з порушеного питання пропонуємо звертатися до вказаного органу.
|
|
|
29.08.2023
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Чи може замовник, враховуючи вимоги вказаних Постанов, здійснювати придбання товару, електричної енергії на суму 479 371,91 грн., шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником?
2. Чи зобовязаний замовник вимагати в данному випадку від виконавця державного контракту (договору) виконання вимог абзаців 2 та 3 статті 9 постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2023 № 736?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповіді на схоже питання розміщена за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e871281f-9825-41c3-8e98-c8cf1f5071fc&lang=uk-UA та
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db932fbb-b8e3-4ca8-8f4c-6529bb65bee1&lang=uk-UA
|
|
|
18.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суть питання викладене в приєднаних документах
|
|
Відповідь
|
|
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0Отже, визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) здійснюється самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Виходячи з частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
|
|
|
09.05.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Хочемо надавати послугу виробництва електричної та теплової енергії на когенераційних газопоршневих машинах для теплових мереж міста та бюджетних установ. Теплова мережа надає газ, наша компанія на власному обладнанні, встановленому на котельні, виробляємо електричну та теплову енергію, яку теплові мережі використовують в господарчій діяльності. Хочемо одержувати плату за вироблений кВтгодину електричної енергії або за мотогодини роботи обладнання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання визначення замовниками предмета закупівлі під час здійснення публічних закупівель міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником відповідно до Порядку.
Водночас Мінекономіки наказом № 11712 затвердило методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - наказ № 11712) відповідно до статті 9 Закону та положень постанови № 1178.
Метою Методичних рекомендацій є підготовка рекомендацій щодо розроблення єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації, у тому числі проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) (далі – договір).
Цими Методичними рекомендаціями визначено механізм та орієнтири для замовників (споживачів), які здійснюють відповідні закупівлі, з метою забезпечення максимальної економії, ефективності та пропорційності, добросовісної конкуренції серед учасників процедури закупівлі (електропостачальників), відкритості та прозорості на всіх етапах процедури закупівлі, недискримінації учасників та однакового ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням.
Методичні рекомендації складаються з розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, що можуть використовуватися замовниками під час підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі електричної енергії, обсяги закупівлі та специфіку закупівлі електричної енергії. З огляду на викладене, використання Методичних рекомендацій є правом замовника.
При цьому повідомляємо, що відповідно до положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (зі змінами), Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі; формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів газового палива та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
Крім цього, інформуємо, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами), здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.
Тому, з порушеного питання щодо провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, пропонуємо звертатися до вищевказаних органів.
|
|
|
12.06.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовники, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року в редакції Закону України №114-IX від 19.09.2019р. (надалі – Закон), відповідно до пункту 3-7 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг згідно особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» в редакції постанови Кабінету Міністрів України №471 від 12.05.2023 – із змінами (надалі – Особливості).
Відповідно до пункту 11-1 Особливостей замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених Особливостями.
Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 121 Особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” Особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 Оособливостей.
Відповідно пункту 1-1 постанови від 25.03.2009 №333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» – із змінами (надалі – Постанова №333) «Заклади охорони здоров’я державної та комунальної форми власності, що частково або повністю фінансуються з державного та місцевих бюджетів (у тому числі мають укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій), а також місцеві державні адміністрації (військові адміністрації) та їх структурні підрозділи здійснюють закупівлі лікарських засобів, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого цією постановою.»
Відповідно до частини 10 статті 10 Закону України від 19.10.2017 №2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» – із змінами (надалі – Закон №2168) «{Дію частини десятої статті 10 зупинено до 1 січня 2025 року} 10. Оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України підлягають лікарські засоби, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, та програми медичних гарантій.»
У зв’язку з неузгодженістю норм Постанови №333 та Закону №2168, просимо надати роз’яснення стосовно закупівлі, відповідно до пункту 10 та/або 11-1 Особливостей, закладами охорони здоров’я комунальної форми власності, що мають укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, лікарських засобів, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та НЕ включені до Національного переліку.
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F27710-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Так, згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 11-1 Особливостей замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених Особливостями. Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я та зокрема у сфері забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Тому, щодо порушеного питання застосування постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення" (зі змінами) та Закону України від 19.10.2017 №2168-VIII "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", пропонуємо звертатися до МОЗ.
|