|
|
25.04.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Подавала заявку на виплати 6500 грн єПідтримка,місяць минув , досі не надійшли. Вказано 10 робочих днів
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо Вас, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, а запити, що надходять на нього знаходяться у відкритому доступі. Зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, у разі наявності питань щодо отримання 6,5 тисяч гривень в рамках програми єПідтримка пропонуємо ознайомитися з інформацією за покликанням: https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=f3561763-44e7-4a12-a213-4c5bc9d2e903&title=UkraintsiGarantovanoOtrimaiut6-5-TisiachGrivenVRamkakhProgramipidtrimka та звертатися до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки.
|
|
|
18.12.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”:
– замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель (підпункт 1 пункту 4 розділу X);
– тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (підпункт 1 пункту 4 розділу X);
– склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет у разі створення затверджуються рішенням замовника (підпункт 1 пункту 4 розділу X).
Згідно з Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами):
– право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями (пункт 1 глави 1 розділу ІІ);
– право на видання певного виду розпорядчого документа (постанови, рішення, наказу, розпорядження) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється правовим статусом установи та порядком прийняття управлінських рішень (на підставі єдиноначальності або колегіальності) (пункт 4 глави 1 розділу ІІ);
– в установах, що діють на основі колегіальності, їх керівники мають право приймати єдиноначальні рішення з вузьких питань і видавати в межах своєї компетенції інші види розпорядчих документів (пункт 4 глави 1 розділу ІІ).
Відповідно до Закону України “Про Національний банк України”:
– Правління Національного банку України здійснює управління діяльністю Національного банку України (стаття 14);
– Голова Національного банку України керує діяльністю Національного банку України у межах компетенції, визначеної Законом України “Про Національний банк України” (пункт 1 статті 19).
Відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”:
– Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) здійснює управління поточною діяльністю Фонду (частина перша статті 11);
– Директор - розпорядник Фонду керує поточною діяльністю Фонду (пункт 1 частини першої статті 14).
Прошу надати роз’яснення:
1) хто з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі” має затверджувати положення про тендерний комітет Національного банку України: Правління Національного банку України (колегіально) чи Голова Національного банку (одноосібно)?
2) хто з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі” має затверджувати положення про тендерний комітет Фонду: Виконавча дирекція Фонду (колегіально) чи Директор - розпорядник Фонду (одноосібно)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Починаючи з 01.01.2022 організацією закупівель займатимуться виключно уповноважені особи. Разом з тим, можливість організації та проведення процедур закупівель тендерним комітетом передбачено до 01.01.2022.
Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
До компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
03.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тепер оновений перелік підстав для відмови в участі в закупівлі міститься у пункті 44 Постанови № 1178.
Добрий день! Замовник наразі має вимагати тільки від керівника підприємств довідки, як про відсутність судимості, про відсутності корупційного правопорушення, про відсутність притягнення до відповідальності за вчинення пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми (згідно оновленого переліку підстав для відмови в участі в закупівлі міститься у пункті 44 Постанови № 1178). Як діяти замовнику якщо переможець закупівлі надає такі довідки на керівника філії чи підрозділу визначеного по довіреності, але не зазначеного в ЄДРПОУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної пропозиції), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до пункту 37 частини першої статті першої учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас згідно з частиною шостою статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Також відповідно до частини четвертої статті 64 ГК України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
З огляду на викладене, відокремлені підрозділи підприємства, які не мають статусу юридичних осіб, не можуть від свого імені брати участь у процедурах закупівель відповідно до норм Закону. Договір про закупівлю від імені юридичної-особи переможця підписують керівники філій та представництв на підставі довіреності, виданої відповідно до чинного законодавства.
Отже, філії та представництва можуть брати участь у процедурах закупівель на підставі довіреності, виданої юридичною особою та від її імені.
|
|
|
03.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз'яснення відносно тендерів, коли Замовник оголошує декілька тендерів, який мають той самий ДК та предмет закупівлі та очікувану вартість, тільки оголошені в різні проміжки часу, а саме в період та /або після закінчення оскарження.
Як приклад,
https://www.dzo.com.ua/tenders/16930428 - оголошення 18.10.22 з періодом оскарження до 14.11.22
https://www.dzo.com.ua/tenders/17199869 - оголошення 15.11.22
Тобто Замовник , має можливість маніпулювати проведенням процедури закупівлі. В той час, коли перший оголошений тендер оскаржується учасниками на наявність дискримінаційних вимог, потенційні учасники витрачають свій час на процедуру оскарження для досягнення виконання ЗУ ПРо публічні Закупілі, Замовник оголошує другий тендер з аналогічним ТЗ, розуміючи, що увага потенційних учасників прикута до уже голошеного тенедру , тому вірогідність повторного оскарження зменшується.
Чи правомірні такі дії Замовника ? Яким чином Замовник несе відполдвідальність перед державою за те, що на одну задачу ( закупівля певного асортиметну продукціі) витрачається в подвійному об'ємі витрати ( наприклад, заробіна платня тендерних спеціалістів)? Які дії потенційні учасники можуть прийняти до Замовника для того, щоб зменшити такі преденденти з проведенням тендерів-клонів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Крім цього, пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону. Так, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. У разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону України “Про публічні закупівлі”. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
19.09.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У разі проведення спрощеної закупівлі згідно Постанови №169 від 28.02.2022 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», після визначення переможця у строк та порядку встановленому частиною 11, абзацами 1, 2 частини 12 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» та публікації в електронній системі Prozorro повідомлення про намір укласти договір, чи має право Замовник здійснити повторний розгляд пропозиції учасника-переможця спрощеної закупівлі на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" та від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (Особливості проведення окремих етапів спрощеної закупівлі, таблиця 2), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Отже, у спрощеній закупівлі, що здійснюється згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) розгляд пропозиції учасника на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, яка за результатами електронного аукціону визначена найбільш економічно вигідною, здійснюється замовником у строк, що не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня завершення електронного аукціону.
Перелік підстав відхилення пропозиції визначений частиною тринадцятою статті 14 Закону. Так, виходячи з пункту 1 частини тринадцятої статті 14 Закону, у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, то замовник повинен відхилити таку пропозицію.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 1 Закону переможець спрощеної закупівлі - учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю. Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 14 Закону замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів.
З огляду на зазначене, розгляд пропозиції переможця спрощеної закупівлі на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі повторно чинним законодавством не передбачений.
|