|
04.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Шановні колеги!
Вимогами ч2 ст23 Закону зазначено, що у разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1) Що мається на увазі «якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами»? Наприклад, це може бути товар – продовольчі товари (масло, м’ясо, риба тощо), спортивні товари (тренажери, інше спортивне спорядження) тощо.
Також це можуть бути послуги – наприклад, медичні послуги, страхування фізичних осіб тощо. Предметом закупівлі можуть бути роботи, результат яких може бути використаний фізичними особами – наприклад, будівництво будівель, споруд тощо.
Тобто, в зазначених випадках товари, роботи або послуги будуть безпосередньо після придбання використовуватись фізичними особами.
З іншого боку існують товари, наприклад, комплектуючі для протезно-ортопедичних виробів, які будуть придбані замовником за процедурою відкритих торгів, після цього шляхом виробничого процесу буде створений товар – ортопедично-протезний виріб за заявкою фізичної особи-інваліда. Тобто сам придбаний замовником товар не є таким, що одразу після придбання буде використовуватись фізичною особою.
Ще один приклад товару, який безпосередньо не використовується фізичними особами – бензин та дизельне паливо, мастила та шини до автомобілів (наприклад, такі товари можуть бути придбані замовником для власного транспорту, який обслуговує підприємство, транспорт використовують посадові особи замовника -фактично фізичні особи).
До яких саме предметів закупівлі використовувати дану вимогу – до тих, що в результаті придбання будуть безпосередньо використовувати фізичні особи, або й до таких, що наведені в прикладі та є комплектуючими, запасними частинами товарів тощо, які в подальшому (через переробку, через використання в машинах, механізмах, що можуть бути використані фіз.особами для власних цілей, у тому числі й фізичними особами, що є посадовими особами замовника.
2) Яким чином технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю у випадку коли, наприклад, товар – продукти харчування тощо використовуються у тому числі й особами з інвалідністю, а також й іншими фіз.особами без зазначених властивостей? Як саме забезпечити замовнику виконання вимог ч2 ст23 Закону при складанні тендерної документації – це може бути посилання на норми законодавства – ДСТУ, ТУ тощо, у разі якщо такі норми містять застереження для осіб з інвалідністю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону у разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
При цьому Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Так, згідно зі статтею 2 Закону № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Отже, такі вимоги стосуються будь-яких предметів закупівлі, які будуть безпосередньо використовуватися фізичними особами і тому мають ураховувати потреби осіб з інвалідністю та усіх категорій користувачів.
Поряд з цим технічні вимоги до предмета закупівлі визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням відповідних технічних регламентів, національних стандартів та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
24.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Чи може Замовник відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (із змінами), здійснити спрощену закупівлю без використання електронної системи закупівель (сума договору складає 8000 грн.), і при цьому за організацію та проведення процедури спрощеної закупівлі відповідальним бути Тендерний комітет. Щиро дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь щодо відповідальних за організацію та проведення спрощеної закупівлі міститься у запиті 1132/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b&lang=uk-UA
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи та спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
11.11.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Підприємство займається постачанням електричної енергії бюджетним установам. Маємо діючі договори до 31.12.2020 року.
Наші споживачі (бюджетні установи) почали розповідати нам що десь читали і чули інформацію що з 01.01.2021 року при закупівлях єдиним критерієм оцінки тендерної пропозиції буде не ціна а РДН (тобто хто яку маржу надасть споживачу).
Провівши моніторинг інформації в Інтернеті і на офіційному сайті НКРЕКП, проаналізувавши нові тендерні пропозиції інших споживачів на 2021 рік - такої інформації не знайшли.
Велике прохання надати інформацію яким критерієм оцінки тендерної пропозиції буде керуватись споживач (Замовник) на 2021р. ?
Та чи є у Вас якась інформацію з цього питання.
Завчасно дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону.
Отже, замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації відповідно до статті 29 Закону та з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Крім цього, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка буде встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
|
|
15.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Звернення
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/23375-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20
|
|
13.04.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 40 "ЗУ "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб'єктом господарювання у разі відсутності конкуренції з технічних причин.
У Замовника (ГУ ДСНС України у Запорізькій області) є постійна потреба в отриманні послуги з розподілу електричної енергії, яка відповідно до вищевказаних норм закону, може бути надана лише певним субєктом господарювання.
До початку введення воєнного стану, Замовник отримував послугу з розподілу електричної енергії на підставі договору від 21.12.2021 року, який було укладено у відповідності з вимогами абзацу 4 ч.2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі".
Відповідно до пп. 1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №169 від 28.02.22 року "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" оборонні та публічні закупівлі здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених ЗУ "Про публічні закупівлі" та ЗУ "Про оборонні закупівлі".
Наразі виникла потреба в укладанні нового договору, з датою початку отримання послуги, не пізніше 05.03.2022 року, в звязку з чим прошу надати консультацію (рекомендацію) з наступного питання:
1. Чи можливо при укладанні нового договору, у відповідності з вимогами постанови КМУ №169, застосовувати норми ч. 3 ст. 631 ЦК України, та встановити що умови договору застостосуються до відносин між Сторонами, які виникли з 05.03.2022 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=16796
|