|
|
20.01.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
19.12.2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 631 і від 11 жовтня 2016 р. № 710” №1266 від 16 грудня 2020 року (далі - Постанова).
Відповідно до зазначеної вище Постанови, доповнень зазнала постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 “Про ефективне використання державних коштів”, зокрема доповнено пунктом “4ˡ. Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі”.
Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) інформація, зазначена у частині першій цієї статті, може додатково оприлюднюватися замовником в інших засобах масової інформації, на веб-сайті замовника (за наявності) або на веб-сайтах відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Враховуючи вимоги Закону, замовник через авторизовані електронні майданчики оприлюднює інформацію про закупівлю, яка включає в себе і розмір бюджетного призначення, і технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що в свою чергу зазначаються відповідно до вимог Закону.
Враховуючи викладене, просимо надати відповідь щодо обов’язковості оприлюднення інформації, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 “Про ефективне використання державних коштів”, якщо відповідно до частини четвертої статті 10 Закону додаткове оприлюднення інформації, передбаченої частиною першою статті 10 Закону на веб-сайті замовника містить рекомендаційний характер.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 2792/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=affc7395-1712-42c6-a594-d5cea64ef729
|
|
|
30.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Є закупівля UA-2020-04-23-000133-a "Очікувана вартість" закупівлі 21200грн.
Моя ставка на даний тендер 19350 грн. в моєму розумінні я маю платити за участь 17 грн. (що випливає з тарифної сітки затвердженої КМУ в постанові №116, - так як моя вартість нижче 20 тис грн.)
Та при реєстрації з мене зняли 119 грн. (був змушений відкликати пропозицію, - так як вважаю, такі дії тендерного майданчика порушують Законодаство).
В постанові КМУ від 24 лютого 2016 р. № 166 - чітко сформовано, - далі витяг із постанови:
" За подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі, що була розкрита електронною системою закупівель через електронні сервіси з автоматичним обміном інформацією (онлайн-сервісами), доступ до яких здійснюється за допомогою Інтернету, та за користування зазначеними електронними сервісами оператор авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика справляє з учасника плату в розмірі:
1) один неоподатковуваний мінімум доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить не більш як 20 тис. гривень;"
Прошу надати юридичне уточнення понять:
"Очікувана вартість" - завжди фігурує в тендерній документації будь-якої закупівлі.
"Вартість закупівлі" - фігурує в постанові КМУ від 24 лютого 2016 р. № 166
В моєму розумінні це два абсолютно різні поняття і тому несуть різну суть.
"Очікувана вартість" - абстрактна, початкова цифра вище якої просто не має бути ставка на тендері.
"Вартість закупівлі" - чітка (стала) цифра яка утворюється за результатами торгів.
Питання, - чому я як учасник, маю платити за участь в тендері суму яка вираховується з "абстрактної" нічим не обгрунтованої цифри (яка в результаті торгів буде змінена, незрозуміло на яку величину), якщо моя початкова ставка є нижчою?
Логічно вираховувати вартість участі від початкової ставки учасника.
Тим більше що текст в постанові КМУ №116 сформульований дуже чітко і не двозначно, а саме, - вартість участі формується з "Вартості закупівлі" і аж ніяк не з "Очікуваної вартості" чи "Розміру бюджетного призначення"
Так «Початкова ставка» теж не є сталою величиною, - бо може бути змінена під час торгів (але ж тільки в сторону зменшення), тому на мою думку «Початкова ставка» є більш актуальним мірилом ніж «Очікувана вартість»(як ми потенційні учасники, - застраховані від завищення "Очікуваної вартості"???), так як остаточна «Вартість закупівлі»(на основі якої, - згідно законодавства формується вартість участі в тендері) однозначно буде не більше «Початкової ставки» (якщо учасник пройде кваліфікацію).
Дуже чекаю на розяснення.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас вимоги до функціонування електронної системи закупівель (далі – система) визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Виходячи зі змісту пункту 5 Порядку функціонування системи за подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі, що була розкрита системою через електронні сервіси з автоматичним обміном інформацією (онлайн-сервісами), доступ до яких здійснюється за допомогою Інтернету, та за користування зазначеними електронними сервісами оператор авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика справляє з учасника плату, розмір якої визначається виходячи з вартості закупівлі.
У свою чергу, відповідно до абзацу четвертого пункту 2 Порядку функціонування системи вартість закупівлі – очікувана вартість закупівлі або ціна енергосервісного договору, зазначена учасником у тендерній пропозиції (у разі здійснення закупівлі енергосервісу відповідно до Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”).
Таким чином, у разі подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції, що була розкрита системою, з нього справляється плата у розмірі встановленому пунктом 5 Порядку функціонування системи.
Поряд з цим довідково інформуємо, що наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 затверджено примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
Варто також зазначити, що відповідно до частини першої статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
|
|
|
03.04.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ "ЧАСТЮЛЯ" визнано переможцем закупівлі Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-02-13-002614-b, 26.03.2020 р. ТОВ "ЧАСТЮЛЯ" укладено з Замовником договори про закупівлі.
Відповідно до тендерної документації ТОВ "ЧАСТЮЛЯ" надано забезпечення тендерної пропозиції.
Відповідно частини 4 статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі" - "забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п’яти банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції в разі: укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем тендеру".
Враховуючи факт укладення договору Замовником з ТОВ "ЧАСТЮЛЯ" забезпечення тендерної пропозиції має бути повернуто.
Відповідно статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
ТОВ «ЧАСТЮЛЯ» виконано всі зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, а саме надано підтверджуючі документи передбачені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі" та укладено відповідні договори за результатами закупівлі.
Проте незважаючи на вище зазначене Замовник відмовляється повертати тендерне забезпечення зазначаючи наступне – «тендерне забезпечення повертається після укладення договору іншим учасникам, а переможцю після закінчення строку дії тендерного забезпечення, а саме після сплину 90 календарних днів.
Прошу надати роз’яснення, чи повинен Замовник повернути забезпечення тендерної пропозиції ТОВ «ЧАСТЮЛЯ».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з статтею 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції.
Перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 24 Закону. Зокрема, забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п’яти банківських днів з дня укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем тендеру.
Отже, абзацом третім частини четвертої статті 24 Закону встановлено імперативну норму щодо повернення забезпечення тендерної пропозиції у разі укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем тендеру.
|
|
|
04.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. У нас на підприємстві введено в дію Уповноважену особу замість тендерного комітету. Яким чином наразі підвердити кваліфікацію Уповноваженої особи? Та чи є посилання на тестування уповоноважених осіб від Уповноваженого органу? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує інформаційний лист щодо уповноваженої особи, у тому числі щодо проходження тестування, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в інформаційному листі, який буде розміщений на Інфорресурсі у підрубриці "Узагальнені відповіді".
|
|
|
27.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Служба автомобільних доріг є замовником будівництва дороги, що веде до кордону з Словаччиною. Фінансування здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів спільної операційної програми Європейського інструменту сусідства 2014-2020. Роботи за кошти ЄС звільняються від податку на додану вартість. Роботи за державні кошти не звільняються від податку на додану вартість. Як за таких умов проводити тендер? Розділяти на дві пропозиції : з ПДВ та без ПДВ ? Чи можливо ми помиляємось і у разі реєстрації плану закупівель весь обсяг робіт звільняється від ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 1054/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8aa1bf07-edaa-4147-b024-66f327f558ea&lang=uk-UA
Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
У свою чергу, Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Крім того, пропонуємо ознайомитись з листом від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 “Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами”, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10825
Водночас згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Тому з питання оподаткування пропонуємо додатково звернутися до Державної податкової служби України.
|