|
|
30.01.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У тендерній документації (далі – ТД) встановлено технічні вимоги до предмета закупівлі – капітальний ремонт, у тому числі «Вимоги щодо формування договірної ціни»:
«Вартість тендерної пропозиції учасника на виконання робіт – це договірна ціна на весь обсяг робіт, яку учасник згоден виконати. Договірна ціна розраховуються по об’єкту в цілому.
Вид договірної ціни – динамічна.»
Інформація про спосіб документального підтвердження відповідності запропонованої пропозиції технічним вимогам повинна бути підтверджена документами, зокрема розрахунком ціни тендерної пропозиції, який включає в себе договірну ціну та підтверджуючі розрахунки за статтями витрат, а саме:
«Договірна ціна»;
пояснювальна записка;
розрахунок коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами;
локальні кошториси до «Договірної ціни»;
розрахунки до документа «Договірна ціна»;
підсумкова відомість ресурсів до локальних кошторисів.
Тобто учасник надає розрахунок ціни тендерної пропозиції, який включає в себе договірну ціну та підтверджуючі розрахунки за статтями витрат з метою підтвердження виконання робіт згідно з технічним завданням.
При цьому дуже часто учасники під час складання договірної ціни та/або кошторисної документації припускаються помилок, наприклад:
1) зазначено вид Договірної ціни у невідповідності до вимог ТД
2) Договірну ціну, у якій враховано ризики, при цьому вид договірної ціни – динамічна або;
3) Є помилки в обсягах та одиницях виміру у підтверджуючих розрахунках за статтями витрат тощо.
Чи вважаються невідповідності вимогам тендерної документації та законодавства, яких учасники припустилися під час складання договірної ціни та/або кошторисної документації та які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі такими, що їх виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі - роботи. Чи зобов’язан Замовник розміщувати повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
26.01.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Питання наступне.
Підприємством проведено закупівлю "Поточного ремонту покрівлі" за процедурою відкриті торги з особливостями. За результатами закупівлі замовником укладено договір з виконавцем на послуги "Поточного ремонту покрівлі" з визначеними в локальному кошторисі обсягами та найменуваннями робіт.
Після підписання актів КБ-2в з'ясувалось, що виконавцем не виконано частину обсягів та найменувань робіт передбачених локальним кошторисом до укладеного договору , однак до акту КБ-2В включено інші роботи, які не передбачені договором, при цьому не вийшовши за межі суми договору.
З урахуванням вищенаведеного, прошу надати пояснення, чи можна включати до акту КБ-2В, - ДОДАТКОВІ НОВІ РОБОТИ до вже укладеного договору на послуги поточного ремонту З урахуванням того, що пунктом 19 Особливостей не передбачено випадків збільшення обсягів закупівлі після підписання Договору про Закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі та включення до Договору про Закупівлю додаткових видів робіт, які не були передбачені тендерною документацією та відповідно тендерною пропозицією.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та запиті № 1156/2022 , розміщеної на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Таким чином, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
25.01.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати відповідь на наступне питання:
- чи є за своїм змістом протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою про визначення переможця закупівлі протоколом розгляду тендерних пропозицій, який зазначений в п.7 ч.1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 744/2021,що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fdabda39-e1b8-4543-94de-af47f67746dd&lang=uk-UA
|
|
|
19.03.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
НЕ відбулися торги через ЦЗО. Чи має право Замовник укласти договір відповідно до п. 13 Особливостей
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 38 частини першої статті 1 Закону, централізовані закупівельні організації (далі - ЦЗО) - це юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону. Особливості створення та діяльності ЦЗО установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі - Постанова 1216).
Так, згідно пункту 6 Постанови 1216 орган, який приймає рішення про визначення централізованої закупівельної організації, у своєму рішенні може встановити в межах визначених законодавством повноважень перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів зазначеною організацією є обов’язковим, та перелік товарів, послуг (крім поточного ремонту), закупівля яких через таку організацію є обов’язковою для визначених рішенням замовників. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі товарів, послуг, внесених до переліку товарів, послуг (крім поточного ремонту), закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою, є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону для відповідних замовників, замовники, в інтересах яких проведення тендерів зазначеною організацією є обов’язковим, проводять таку закупівлю самостійно та не подають централізованій закупівельній організації інформацію про потребу в закупівлі таких товарів, послуг.
При цьому з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 7 Особливостей ЦЗО, у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом, а також можуть формувати та супроводжувати електронний каталог відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”.
Водночас відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 р. № 846 “Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією” (далі - Розпорядження 846) у період дії правового режиму воєнного стану в Україні для замовників згідно з додатком 5 зазначена в пункті 1 цього розпорядження централізована закупівельна організація за рахунок коштів державного бюджету проводить відкриті торги та закупівлі за рамковими угодами: електричної енергії згідно з з додатком 6; нафти і дистилятів згідно з додатком 6.
При цьому Розпорядженням 846 передбачено, що у разі коли відповідно до пункту 51 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, відкриті торги, що проводилися відповідно до пунктів 4 та 6 цього розпорядження зазначеною в пункті 1 цього розпорядження централізованою закупівельною організацією, були відмінені (у тому числі частково за лотом), замовник може здійснити закупівлю такого предмета закупівлі самостійно із застосуванням електронного каталогу.
Отже, у разі якщо під час проведення закупівлі через ЦЗО в обов"язковому порядку в інтересах замовників згідно Розпорядження 846 відкриті торги були відмінені (у тому числі частково за лотом), замовник може здійснити закупівлю такого предмета закупівлі самостійно саме із застосуванням електронного каталогу.
|
|
|
09.02.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЖОВТНЕВЕ ТРАМВАЙНЕ ДЕПО» (далі – Замовник) згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) належить до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону (пункт 4 частини першої статті 2 Закону).
Згідно із пунктом 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель (далі - річний план) замовника відповідно до статті 4 Закону.
Річний план Замовника формується на підставі заявок структурних підрозділів Замовника. Наявна потреба в конкретному переліку товару виникає протягом року.
Звертаємось до Вас з наступного питання:
Чи не буде порушенням законодавства в сфері публічних закупівель, якщо виходячи із наявної потреби протягом року, спочатку Замовником укладено договір/-ри без використання електронної системи закупівель на товари, вартість предмету закупівлі яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, а потім при перевищенні 100 тис. гривень (коли було вже укладено договори без використання електронної системи закупівель на товари, вартість предмету закупівлі яких є меншою, ніж 100 тис. гривень) Замовником буде проведено закупівлю на той самий предмет закупівлі шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 ( далі - наказ № 708).
Відповідно до пункту 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).
Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
Водночас згідно з пунктом 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|