|
25.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Чи може замовник (державне підприємство) при проведенні закупівлі відкритими торгами розглядати пропозиції, не підписані ЕЦП, якщо в тендерній документації написано: Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель з накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП) уповноваженої особи Учасника на тендерну пропозицію, оскільки згідно з частиною третьою статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 281/2016 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=28e4b339-8325-4209-a7b3-9a95766274ed&lang=uk-UA
При цьому зазначаємо, що перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону та є вичерпним.
|
|
02.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна вносити зміни до тендерної документації, якщо зміни вже було внесено у зв'язку з задоволенням скарги Учасника в АМКУ??? Чи можливо внести зміни в інші пункти тендерної документації або додати інші пункти з власної ініціативи??
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
Разом з тим Законом не встановлено обмежень щодо внесення змін з власної ініціативи замовника в положення тендерної документації, які не були оскаржені.
При цьому замовник здійснює процедури закупівлі з дотриманням принципів, визначених статтею 5 Закону.
|
|
28.01.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Поясність будь ласка чи можливо одним протоколом відхилити учасника по ст.16 та ст.22 Закону не публікуючи повідомлення про виправлення помилок по ст. 16
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1332/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
14.02.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! В мене наступне питання, ми провели торги на закупівлю електричної енергії, обрали переможця, Переможець пропонує нам зміни, щодо підписання договору, Зміни стосуються можливості розірвання договору в одностороньому порядку, за умовою, якщо ми (замовник) відмовляємось від подписання додаткової угоди на зміну ціни. Чи маємо ми право вносити такі зміни в договір, після того як пройшли торги????
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
28.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Проводилась процедура закупівлі відкритих торгів. Переможець торгів має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), але згідно ст.17 Закону України, такий учасник повинен здійснити заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості. Учасник надав листи в податкову, має копії цих листів з вхідними номерами, що податкова їх зареєструвала, але не отримав відповідь, щодо реструктуризації боргу. Чи можна вважати, що на підставі цих листів учасник здійснив заходи, щодо щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Отже, відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, зокрема підставам, встановленим у статті 17 Закону визначається замовником самостійно.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 розміщено лист від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”.
При цьому питання розстрочення і відстрочення заборгованості регулюється Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 “Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків”.
Так, згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику та відповідно до покладених на неї завдань, зокрема приймає рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань та/або податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки, повідомляє Мінфіну про прийняті рішення та здійснює їх погодження з Мінфіном у випадках та порядку, визначених законодавством.
Тому з питання роз"яснення процесу розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) пропонуємо звернутися до Державної податкової служби України.
|