|
16.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи правомірно проводити переговорну процедуру закупівлі на підставі п.4 ч.2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо Замовником двічі відмінено закупівлю за аналогічним предметом з різних підстав: вперше – у зв’язку із відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з Законом України «Про публічні закупівлі»; вдруге - у зв’язку із поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі –це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, зокрема якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Варто зазначити, що зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій).
При цьому пункт 14 повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, форма якого затверджена Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”, має містити посилання на документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене, замовник може обрати переговорну процедуру закупівлі, у разі наявності умов для застосування зазначеної процедури, передбачених частиною другою статті 35 Закону.
|
|
16.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Чи потрібно замовнику оприлюднювати через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про внесення до договору змін, які не являються істотними і не підпадають під дію частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", наприклад зміна поштового індексу однієї із сторін договору.
З повагою,
Валерій Ігнатенко
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
16.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Виникла така ситуація: на початку січня (до 17.01.2017р.) укладено договір (до 50,0тис.грн.), де предмет закупівлі (кури) визначено по 5-му знаку ДК 021:2015.
На теперішній час виникла потреба в закупівлі м'яса яловичого. Якщо визаначати предмет по 4-му знаку (згідно останніх змін до Порядку визначення предмета закупівлі ), то кури та м'ясо яловиче - це один предмет закупівлі.
Як в такому випадку розрахувати вартість предмету закупівлі:
- 1 варіант: сумма вже укладеного договору (по 5-му знаку) + сума нової закупівлі (по 4-му знаку), виходячи з того, що по 4-му знаку вони співпадають.
- 2 варіант: договір по 5-му знаку та нова закупівля по 4-му знаку - окремі предмети закупівлі, виходячи з того, що на теперішній час діє інший (оновлений) Порядок визначення предмета закупівлі, на відміну від того, що діяв на момент укладання договору по 5-му знаку.
Дякую.
Довідково:
Це питання було задано на форумі http://edubox.prozorro.org. Отримана відповідь звернутись з питанням до МЕРТУ (з конкретним посиланням на даний ресурс).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
15.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 9 форми оголошення про проведення відкритих торгів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 встановлено вимогу щодо зазначення строку поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг. В зазначеному пункті замовник повинен зазначати конкретний строк поставки товару (приклад: з 01.03.2017 по 31.12.2017).
Таким чином, у разі якщо замовником оголошено закупівлю 27.01.2017 з дотримання вимог частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» кінцевий строк подання пропозицій буде не раніше 12.02.2017. Електронний аукціон відбудеться не раніше 13.02.2017.
Відповідно до частини 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.
Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Отже, замовник при визначенні переможця 17.02.2017 (у відповідності до частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі») має право укласти договір з учасником не раніше 28.02.2017 та не пізніше 09.03.2017.
Укладаючи договір 09.03.2017 сторони визначають, що договір діє з дня його підписання. Враховуючи, що договір укладено 09.03.2017 строк поставки товару починається з 09.03.2017 до 31.12.2017, що в свою чергу не відповідатиме звіту про результати проведення процедури закупівлі (далі - звіт), оскільки у пункті 7 звіту (строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг) зазначається строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг з 01.03.2017 по 31.12.2017.
У зв’язку із наявною невідповідністю інформації у звіті та договорі щодо строку поставки товару, не з вини замовника, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів відмовляє замовнику у реєстрації зазначеного договору.
Враховуючи все вищезазначене прощу Вас надати відповідь по даному прикладу та шляхи його вирішення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання розміщена за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d22b496d-0bdd-4160-be4d-ea3e2ae9e700&lang=uk-UA
|
|
15.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Підскажіть будь-ласка, чи підпадає під дію Закону "Компенсаційні виплати на пільговий проїзд
електротранспортом окремим категоріям громадян".,якщо сума договору перевищує 1,5 млн?І ЯКЩО ТАК, ТО ЯК ПРАВИЛЬНО ВИКОРИСТАТИ КЛАСИФІКАТОР, ЩОБ НЕ БУЛО ПОМИЛКИ? Та чи потрібно у системі звітувати про укладений договір
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62e25a58-adf3-4e40-a227-99f3cdb92072&lang=uk-UA
|