|
08.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
В даному листі 3304-04/32275-06 від 21.05.2020 року щодо діяльності замовників на промислові чи комерційні основі приведений приклад діяльності підприємства яке здійснює діяльність на основі рішення державного органу влади, які зобов’язують юридичну особу забезпечувати потреби територіальної громади, а в іншому прикладі діяльність юридичних осіб здійснюється на промисловій чи комерційній основі у разі, якщо потреби держави або територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку, невід’ємною властивістю якого є, зокрема, попит, пропозиція, ціна та у конкурентний спосіб.
Ми, спеціалізоване комунальне підприємство «Ритуальна служба», утворене Тернопільською міською радою, основна мета діяльності якого організація поховань та надання ритуальних послуг на території Тернопільської територіальної громади. Тобто основна діяльність здійснюється на конкурентному ринку.
Фінансування нашої діяльності здійснюється з коштів, які підприємство отримує від своєї комерційної діяльності, і частково підприємству виділяються кошти з місцевого бюджету на прибирання і благоустрій міських кладовищ.
Кошти з місцевого бюджету у вигляді субвенції надаються для утримання міських кладовищ та акумулюються на казначейському рахунку відкритому підприємством спеціально для цілей на, які вони виділяються. Видатки з даного рахунку покривають витрати, які виникли виключно для здійснення діяльності по утриманню міських кладовищ (прибирання, охорона, вивіз сміття), та не об’єднуються з видатками, що пов’язані із комерційною діяльністю підприємства, в тому числі закупівлею та реалізацією для населення ритуальної атрибутики. Кошти від комерційної діяльності акумулюються на рахунку відкритому у комерційному банку. Статутний капітал підприємства складається з комунального майна, що передане підприємству на підставі рішення Тернопільської міської ради та грошових коштів від комерційної діяльності підприємства.
Одним з основних видів нашої діяльності є продаж ритуальної атрибутики, тобто трун, хрестів, та іншого похоронного спорядження.
Просимо надати роз’яснення як діяти суб’єкту господарювання, якщо він утворений органом місцевої влади з метою забезпечення організації проведення поховань та ритуальних послуг, які відповідно здійснюються на комерційні основі на конкурентному ринку, але має субвенції з місцевого бюджету для виконання певної функції, проте фінансування даних видів діяльності не пересікаються. Чи можна в даному випадку здійснювати закупівлі товарів, які реалізує (продає) суб’єкт господарювання без застосування норм ЗУ «Про публічні закупівлі» та чи взагалі є даний суб’єкт господарювання «замовником» з розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, а для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону.
Тому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частиною частиною шостою статті 3 Закону застосовується виключно замовниками, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання.
В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 3 Закону.
|
|
08.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник-юридична особа (ТЕАТРАЛЬНО-ВИДОВИЩНИЙ ЗАКЛАД КУЛЬТУРИ), що відповідає ознакам п.3 ч.1 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі", має намір укласти договір про надання послуг з акторскої та режисерської діяльності на суму, що перевищує 50 тисяч гривень на рік, з метою створення витвору мистецтва (театральної вистави) та залучити акторів та режисерів як фізичних осіб до театральної вистави.
Зокрема, згідно абз.2 статті 20 розділу V ЗУ "Про театри і театральну діяльність", керівник державного чи комунального театру може залучати артистичний та художній персонал понад штатну чисельність на підставі цивільно-правового договору в порядку, визначеному Законом.
Виникають такі питання:
1.Чи цивільно-правовий договір, на підставі якого художній керівник театру залучає актора чи режисера для участі у виставі є договором про закупівлю у розумінні Закону, та є предметом регулювання Закону?
У разі, якщо при укладанні цивільно-правового договіру з актором треба регулюватися Законом, то:
2. Чи існують додаткові вимоги до договору, крім передбачених ЦК, ЗУ "Про театри і театральну діяльність"?
3. Як визначати предмет закупівлі в такому разі? Разом по всім акторам та режисерам на рік за кодом ДК чи окремо по кожному? А також постає питання планування, адже спланувати таку діяльність досить важко.
3. Відповідно до п.2 част.7 ст.3 Закону, якщо вартість закупівлі дорівнюватиме або буде перевищувати 50 тисяч гривень та буде меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 ч. 1 ст.3 Закону, закупівлю можна здійснювати без застосування порядку проведення спрощених закупівель у разі: якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків, а саме - предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання. У разі здійснення таких закупівель, замовник за Законом обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому звіт обов’язково повинен містити інформацію: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю; реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта надавача послуг; місце проживання надавача послуг та номер телефону; ціну та строк виконання договору.
Виникає питання:
Така публічна інформація може створити значні труднощі для акторів та представників художнього персоналу, оскільки порушує норми Закону України «Про захист персональних даних» та статтю 32 Конституції України, яка надає право людині на невтручання в її особисте життя, в тому числі у розмір гонорарів, які вони отримують. Чи обов‘язково у даному випадку подавати звіт та розкривати персональну інформацію про фізичну особу-актора чи режисера?
4. Чи необхідно актору для укладання такого договору реєструватись на сайті ПРОЗОРРО і як це зробити, якщо він фізична особа?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1455/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
08.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, допоможіть розібратись у ситуації. Ми комунальна установа котра провела відкриті торги на послуги їдалень, раніше ми укладали договір позички з переможцем на приміщення харчоблоку, а з 2020 року таке заборонено. Яким чином мені потрібно укласти угоду на оренду? Які у мене мають бути дії? Дякую, чекаємо на Вашу відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 2006/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f6fc84c0-fe3a-43d2-ab1a-9037cfc60b6d&lang=uk-UA
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Шановні представники уповноваженого органу, просимо надати роз'ясненння з наступного питання.
Відповідно до пп. 2 п. 31. наказу Мінекономрозвитку №2208 від 30.10.2020 до документів, копії яких надаються учасником процедури закупівлі, що підтверджують правовий статус набуття (володіння, користування) транспортним засобом можуть відноситися: договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та ІНШІ ПРАВОЧИНИ, передбачені законодавством (у разі, якщо транспортний засіб належить учаснику процедури закупівлі не на праві власності), завірені належним чином таким учасником;.
Оскільки в ЦКУ передбачено користування транспортним засобом лише на підставі оренди чи лізингу, просимо привести приклади договорів, які ви мали на увазі під "ІНШІ ПРАВОЧИНИ".
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим відповідно до пункту 31 Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, затверджених наказом Мінекономіки від 30.10.2020 № 2208 (далі - Методичні рекомендації) до документів, що підтверджують правовий статус користування транспортним засобом можуть відноситися, зокрема договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та інші правочини.
Водночас статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплені законодавчі підстави виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, одними з основних є договори та інші правочини. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Водночас загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановленні статтею 203 ЦК України.
В свою чергу, іншим правочином може бути зокрема договір позички. Так, відповідно до статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Водночас зазначаємо, що перелік правочинів, наведених у Методичних рекомендаціях, не є вичерпним.
Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Університет уклав договір із замовником про надання останньому науково-тех.послуг. Після підписання акту виконаних робіт двома сторонами замовник перерахував
кошти за надані послуги на реєстраційний рахунок університета, на які було складено калькуляцію за статтями витрат. Роботу виконували штатні працівники закладу, які вже працюють на 1,5 ставки. З ними університет уклав угоди ЦПХ з метою виплати зарплати за виконану роботу на 1 місяць. Чи потрібно такі угоди виставляти на ПРОЗОРО
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1455/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|