|
|
27.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Орган місцевого самоврядування (районна рада) хоче орендувати рухоме майно (транспортний засіб), що перебуває в комунальній власності іншої юридичної особи (спільного комунального підприємства). Орендодавець (спільне комунальне підприємство) на виконання вимог ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-IX, вирішує включити майно до переліку ІІ типу та передає майно в оренду без проведення торгів за ціною визначеною згідно Методики. Даний договір підлягає оприлюдненню через веб-портал "прозорро.продажі".
Запитання: Чи поширюється дія ЗУ "Про публічні закупівлі" на правовідносини оренди рухомого майна органом місцевого самоврядування в процедурі оренди комунального або державного майна, що відбувається згідно процедури визначеної ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-IX. Якщо так, то яким чином проводити процедуру закупівлі (яку обрати процедуру: закупівля без використання електронної системи закупівель, конкурентний діалог, спрощена закупівля, відкриті торги, тощо), наприклад, у випадку укладення договору оренди рухомого майна строком на 5 років за ціною 20 тис. грн. в рік, при цьому загальну сума договору за 5 років становитиме 100 тис.грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 21 частини першої Закону послугами є будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Поряд з цим, відповідь щодо вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
04.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство (також є замовником в розумінні Закону) перемогло на торгах, уклало з виконавчим органом міської ради договір про надання послуг/виконання робіт. Для виконання таких договорів комунальному підприємству необхідно придбати матеріали. Чи потрібно комунальному підприємству проводити процедури закупівель для придбання товарів, робіт і послуг, необхідних для виконання зазначених договорів? На нашу думку, внаслідок проведення у такому випадку комунальним підприємством процедур закупівель будуть затягнуті строки надання послуг/виконання робіт, що недопустимо у кінці бюджетного року. В листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” відсутня інформація саме щодо такої ситуації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення сфери застосування Закону та делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запиті 988/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3e27af09-04a2-4876-9ef9-57b482f3d193&lang=uk-UA
|
|
|
19.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ "Вісті Кодимщини " (редакція газети "Вісті Кодимщини") розміщує публікації Кодимської районної ради . Кошторисні призначення на даний вид послуг складають більше 50 тис. грн. на рік . Чи можна не проводити спрощені закупівлі , ссилаючись на аб.4 п.2 ч.7 ст. ЗУ "Про публічні закупівлі " , а саме "відсутність конкуренції з технічних причин"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Статтею 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами, як добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Тому, замовнику під час проведення закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників.
Водночас згідно з частиною першою статті 22 Бюджетного Кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Відповідно до частини четвертої статті 22 Бюджетного Кодексу України головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Частиною п’ятою статті 22 Бюджетного Кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону.
|
|
|
25.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону «Про публічні закупівлі» (далі Закон) Комунальне підприємство забезпечує потреби територіальної громади, має на меті одержання прибутку та водночас є одержувачем бюджетних коштів.
Чи виступає комунальне підприємство «Замовником» в розумінні Закону у разі залучення субпідрядної організації для виконання робіт/послуг? Замовником робіт/послуг виступає Департамент інфраструктури та благоустрою міської ради (розпорядник бюджетних коштів), Виконавцем/Підрядником робіт/послуг є Комунальне підприємство (одержувач бюджетних коштів), а Співвиконавець/ Субпідрядник - інше комерційне підприємство.
Чи є обов’язком проводити тендер/спрощену закупівлю між Виконавцем/Підрядником (комунальним підприємством) та Співвиконавцем/Субпідрядником (інше комерційне підприємство) щодо виконання робіт/послуг, якщо між Замовником та Підрядником укладено договір про виконання таких робіт відповідно до проведеної процедури закупівель/спрощеної закупівлі?
Якщо проведення процедури закупівель/спрощеної закупівлі для Виконавця/Підрядника (комунальне підприємство) є обов’язком, яким чином зазначати у тендерній пропозиції інформації щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг, згідно з вимогами п.18. ч.2 ст.22 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, аналогічна відповідь міститься у запиті 1101/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15b7f331-3100-462b-b6ff-e0002424f90f&lang=uk-UA
|
|
|
18.06.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз’яснення щодо дій замовника у наступному випадку.
08.06.2021 замовник прийняв та оприлюднив рішення щодо відхилення першого з трьох учасників відкритих торгів. Перший учасник з таким рішенням замовника не погодився і 09.06.2021 подав скаргу до Колегії, Колегія 11.06.2021 прийняла цю скаргу до розгляду, рішення про прийняття скарги до розгляду було розміщено в електронній системі закупівель 14.06.2021.
Питання:
Чи повинен замовник за Законом продовжити розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду (бо за поясненнями електронного майданчика, як тільки це рішення Колегії буде оприлюднено, електронна система заблокує здійснення будь яких дій замовником щодо наступних двох учасників)?
Якщо замовник повинен за Законом продовжити розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду, то якими нормами Закону при цьому замовник повинен керуватися, враховуючі, що у другому абзаці ч. 17 ст. 18 Закону зазначається, що замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, …, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі?
Якщо замовник повинен за Законом продовжувати розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду, то чи має право замовник за Законом у цей період прийняти та оприлюднити рішення, наприклад, про визначення другого учасника переможцем у відкритих торгах та оприлюднити повідомлення про намір укласти договір про закупівлю?
Якщо електронна система після оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду блокує вчинення дій замовником стосовного другого учасника, то у разі якщо Колегія прийме за результатами розгляду скарги рішення на користь замовника, то коли і як поновлюються строки стосовно розгляду замовником тендерної пропозиції другого учасника і якими статтями Закону це регулюється?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі установлений статтею 18 Закону.
Питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
При цьому згідно з частиною четвертою статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Разом з тим згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|