|
05.10.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У лютому 2020 року (до набрання чинності нового Закону про закупівлі), було укладено договір на 125 тис грн. без застосування процедури (до 200 тис.) На даний момент виникла потреба в укладанні договору на інший предмет закупівлі за цим самим кодом ДК на 331 грн. Мова йдеться про закупівлю КЕП. Чи можливо це розцінювати цю закупівлю, як нагальну потребу, згідно п.3 ч.7 ст.3 ЗУ "Про ПЗ"): 3) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із:
виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення спрощеної закупівлі. Обставини - строк дії ЄЦП закінчується 09.10.2020, з 07.11. 2020 підписання документів тільки КЕП. Як саме треба оформити прямий договір не використовуючи спрощену закупівлю? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зокрема перелік винятків застосування спрощених закупівель міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
13.05.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Підкажіть будь ласка чи необхідно у разі зміни ціни (за одиницю товару) у бік зменшення, цінову довідку з торогово-промислової палати або органів статистики.
Якщо вартість за одиницю товару зменшиться, то зменшиться і загальна вартість договору. Тому відповідно, якщо вносити зміни до договору на підставі п.5 ч.5 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" зменшиться його загальна вартість (зменшиться річний план) чи не буде це порушенням Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.
Сторони договору про закупівлю можуть внести зміни до договору у разі узгодженої ціни в бік зменшення без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт та послуг, у тому числі за одиницю товару.
У свою чергу, сума договору про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни, у тому числі у разі зменшення ціни за одиницю товару.
При цьому внесення змін до договору має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Поряд з цим замовник самостійно приймає рішення щодо такого обґрунтування та документального підтвердження.
Щодо питання 2
Згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Замовник вносить зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі та не коригує річний план закупівель у разі зміни ціни договору про закупівлю.
|
|
27.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначено ознаки пов’язаних осіб, відповідно до якої пов’язаною вважається юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Просимо надати роз’яснення, чи зобов’язаний Замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, який є юридичною особою, пов’язаною із Замовником в розумінні пункту 20 частини 1 статті 1 Закону, але не відповідає критеріям, визначеним пунктом 7 частини 1 статті 17 Закону, а саме: не пов’язаний з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” та у запиті 1167/2021, які розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb202008-254c-46a1-93da-08f00d83df33&lang=uk-UA
|
|
19.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Управління освіти Краматорської міської ради просить Вас надати роз’яснення, яким чином можливе проведення процедури закупівлі «Відкриті торги для закупівлі енергосервісу» без порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» враховуючи розбіжності наявні між нормами Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації».?
Відповідно до ст.3 Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації»
«….Стаття 3. Особливості здійснення закупівель енергосервісу
1. Закупівлі енергосервісу здійснюються шляхом застосування процедури відкритих торгів або переговорної процедури закупівлі, яка застосовується виключно у випадках, передбачених пунктом 4 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі".
2. У разі здійснення закупівлі енергосервісу за процедурою відкритих торгів строк для подання тендерних пропозицій встановлюється відповідно до абзацу другого частини третьої статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі", розкриття тендерних пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацом другим частини першої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", розгляд та оцінка тендерних пропозицій відбуваються у порядку, передбаченому абзацом другим частини першої та частиною п’ятою статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі".»
Тоді як, ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» описує «Проведення конкурентного діалогу», а п.4 ч.2 цієї статті звучить як: «підстави, встановлені статтею 17 цього Закону».
ст.21 Закону України «Про публічні закупівлі» носить назву «Інформування про проведення відкритих торгів» та абз. 2 ч.3 ст.21 Закону України «Про публічні закупівлі» взагалі відсутній у поточній редакції Закону, що унеможливлює встановлення строку для подання тендерних пропозицій відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі»;
ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» носить назву «Забезпечення виконання договору про закупівлю» та абз.2 ч.1 ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» взагалі відсутній у поточній редакції Закону, що унеможливлює здійснення розкриття тендерних пропозицій відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі»;
ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» носить назву «Розкриття тендерних пропозицій/ пропозицій» та абз.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» описує процедуру розкриття тендерних пропозицій а ч.5 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» взагалі відсутня у поточній редакції Закону, що унеможливлює здійснення розкриття тендерних пропозицій відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі»;
Враховуючи особливості закупівель послуг з енергосервісу та обов’язкове дотримання Замовниками вимог Закону України про «Публічні закупівлі», виникає правова колізія - невідповідність змісту статей Закону України «Про публічні закупівлі», змісту статей Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації».
Управління освіти Краматорської міської ради просить Вас роз’яснити чи можливо провести взагалі провести процедуру закупівлі «Відкриті торги для закупівлі енергосервісу» без порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки розроблений законопроект на виконання пункту 121 Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 276-р та пункту 97 Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік, затвердженого постановою Верховної Ради України від 02.02.2021 № 1165-IX. Наразі даний законопроект знаходиться на опрацюванні в структурних підрозділах Мінекономіки. Цим законопроектом, зокрема, пропонується правки технічного та нормопроектувального характеру до Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”, що забезпечить узгодженість його положень із Законом України "Про публічні закупівлі".
|
|
06.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
1. Яким чином має формуватись та оприлюднюватись річний план закупівель при наявності у замовника декількох уповноважених осіб (єдиним планом, чи окремими планам за напрямками діяльності кожної уповноваженої особи)?
2. Яким чином завершати процедури закупівлі у випадках тимчасової відсутності уповноваженої особи (наприклад, особа на лікарняному)?
3. Чи необхідно уповноваженій особі перед оприлюдненням звіту про виконання договору про закупівлю (закінчення строку дії договору про закупівлю, або його виконання сторонами, або його розірвання) оформлювати протоколом відповідне рішення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Щодо питань 1, 2
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує інформаційний лист щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в інформаційному листі, який буде розміщений на Інфоресурсі у підрубриці "Узагальнені відповіді".
Щодо питання 3
Відповідно до частини десятої статті 11 нової редакції Закону Уповноважена особа, зокрема забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону.
Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Отже, уповноважена особа оформлює протоколи у разі прийняття відповідних рішень.
|