|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з вимогами частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Просимо роз’яснити випадок, якщо перерахунок ціни за результатами аукціону є меншим, ніж ціна, що зазначена в екранній формі системи (наприклад: екранна форма – 100 000,00 грн, перерахунок – 99 880,00 грн).
1) ціна договору має співпадати з екранною формою системи (100 тис. грн) чи має бути встановлена згідно перерахунку (99 880,00 грн)?
2) чи існуватиме можливість при оприлюдненні договору про закупівлю змінити власноруч «суму за договором» - на сьогодні ця сума не підлягає ручному коригуванню?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
21.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь ласка, двічі не відбулась закупівля відкритих торгів за старим Законом "Про Публічні закупівлі". Можемо ми вже за новим Законом провести переговірну процедуру? Або нам потрібно заново проводити відкриті торги за Новим Законом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 421/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f8c1784-7e9c-41f0-a564-12b95a8ac596&lang=uk-UA
|
|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
19 квітня 2020 року набула чинності нова редакція Закону “Про публічні закупівлі».
Новий закон значно розширює можливості для участі в тендері об’єднань учасників. Так, у новому законі воно є окремим суб’єктом закупівель та самостійним учасником процедури закупівлі.
Зокрема, відповідно до частини 37) пункту 1 статті 1 «Визначення основних термінів» ЗУ «Про публічні закупівлі»:
«37) учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи;»
Просимо надати роз’яснення чи має право брати участь в процедурі закупівлі, як учасник, об’єднання юридичних осіб - резидентів без створення окремої юридичної особи
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Отже, пунктом 37 частини першої статті 1 Закону установлено виключний перелік випадків, у разі яких об'єднання учасників належать до учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|
|
22.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо термінової допомоги!!! Постачальник газу природного відмовився від продовження терміну дії договору на наступний рік (ч.5 ст.36 Закону) мотивуючи свою відмову занадто низькою ціною газу за договором. Розкриття пропозицій за процедурою відкриті торги - 31.12.20р. Як діяти замовнику, щоб не залишитись без газу до завершення ВТ? Чи можливо укласти прямий договір до 50 тис.грн. з цим або іншим постачальником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
10.08.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Надайте будь-ласка розяснення щодо застосування п.4
ч. 2 ст. 16 ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме: які саме строки балансу (просимо вказати кодя рядка балансу) підприємства підтверджують його фінансову спроможність?
Чи можна говорити, що підприємство фінансово спроможне, якщо обсяг річного доходу (виручки) (код рядка балансу 2000) більше очікуваної вартості предмета закупівлі, але підприємство має збиток?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Так, відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Разом з тим згідно з частиною третьою статті 16 Закону у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Отже, вимоги в тендерній документації, зокрема кваліфікаційні критерії, встановлюються замовником самостійно з дотриманням статті 16 Закону.
Тому, визначення фінансової спроможності на підставі наданих згідно вимог тендерної документації документів, здійснюється замовником самостійно з огляду на специфіку предмета закупівлі та з дотриманням мети і принципів, закріплених Законом, у конкретних випадках.
|