|
14.09.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради, як замовник об’єкту «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 - Будівництво будівель звертається до Вас та просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації:
28 травня 2020 року між Замовником – Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради та Підрядником ТОВ«УКРБУД ЗАБУДОВА» було укладено договір №22 на закупівлю робіт «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 - Будівництво будівель в результаті відкритих торгів.
Згідно з розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації по даному об’єкту розмір кошторисної заробітної плати складав 10200 грн. Учасником в результаті відкритих торгів розмір кошторисної заробітної плати було зменшено до 7000 грн.
В процесі виконання робіт виникла необхідність зміни проектних рішень в частині робіт з влаштування даху та благоустрою, які не передбачені проектом та є необхідними для реалізації проекту в цілому. Замовником прийнято рішення про коригування проектно-кошторисної документації в частині розділу АБ (вальмовий дах)та розділу ГП.
Підрядник звернувся до Замовника з пропозицією, на підставі проведеного коригування, внести зміни до договірної ціни, як невід’ємної частини договору про закупівлю, а саме збільшити кошторисну заробітну плату на 12000 грн., яка встановлена в регіоні.
Загальновідомо, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону крім випадків, що передбачені ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).
При цьому пунктом 6.2.4 ДСТУ визначено, що ціна пропозиції переможця торгів є договірною ціною на об’єкт будівництва, яка формується генпідрядником та погоджується із замовником.
Разом з тим, пунктом 3.15 ДСТУ визначено, що договірна ціна – кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі підряду.
На підставі вище викладеного надайте будь-ласка роз’яснення:
Чи має замовник право в ході виконання договору про закупівлю вносити зміни до договірної динамічної ціни після коригування на залишок робіт шляхом збільшення кошторисної заробітної плати без зменшення обсягів робіт та в межах договірної ціни при умові, що додаткові роботи будуть закуплені окремим договором в рамках окремої процедури?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь стосовно зміни кошторисної заробітної плати міститься у запиті 1261/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=12eade01-8199-4cd3-87cb-2adb0cf15715&lang=uk-UA
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
15.09.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Питиння стосується Договору про відшкодування витрат на лікарські засоби, які видаються хворим згідно Постанови Кабінету Міністрів від 17.08.1998 р. № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювання".
Сума Договору на відшкодування більше 200 тис.грн.Це вже є тендерна процедура чи даний вид відшкодування оминає електронну процедуру закупівлі? Чим це регламентується?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, який містить відповідь на питання щодо видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Ми є постачальником універсальних послуг електричної енергії. Договір між нами та певними категоріями споживачів є публічним. Відповідно до законодавства, відмова постачальника універсальних послуг (при зверненні споживача) в наданні послуг із користування електричною енергією забороняється. Між нами та усіма споживачами області нашої діяльності укладено публічні договори споживання електричної енергії (за підписаними заявами приєднання, в силу законодавства у сфері публічних закупівель).
Паралельно, між нами та замовником (бюджетник) було укладено договір про закупівлю електричної енергії, для прикладу на 2020 рік. Котрий був розірваним за ініціативою замовника у травні 2020 року (скорочення видатків чи на виконання рішення ДАСУ наприклад). При цьому цей же учасник продовжував споживати електричну енергію за публічним договором постачання електричної енергії аж до моменту укладення нового договору про закупівлю (серпень 2020 року) із іншим учасником переможцем у ново оголошених та проведених торгах.
При цьому у період травня – серпня розірвати вказаний договір (договір постачання з постачальником універсальних послуг) зі сторони електропостачальника не було можливим через його публічність. Відключення такого споживача від електропостачання також не вбачається правомірним, в тому числі і в умовах дії карантинних обмежень (для прикладу об’єктом постачання електричної енергії були заклади охорони здоров’я, будівлі правоохоронних органів ітд)
Питання в тому, як нам, як постачальнику отримати кошти за фактично відпущену електричну енергію, в той час, коли наш споживач розірвав закупочний договір і в нього відсутні бюджетні видатки на ці потреби, а саме на оплату електроенергії у період коли діяв публічний договір постачання, тобто травень-серпень 2020 року. Оскільки укладення договору без проведення процедур забороняється.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 114/2016 та 1105/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4549f09-f75a-42ca-a223-1ed935217509&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=65a4756f-0840-47d1-b4d6-3b860a95fe7c&lang=uk-UA
|
|
18.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
У зв’язку з проведенням тендеру виникло питання щодо автоматичних індикаторів ризиків по ДК 021:2015 (CPV) : 45000000-7 – Будівельні роботи та поточний ремонт «Капітальний ремонт приміщень», а саме в DOZORRO зазначені наступні 2 індикатори:
- тендери, у яких вибраний класифікатор занадто високого рівня, тобто третій або третій і четвертий символи класифікатора є нулем;
- визначена в процедурі гарантія перевищує 3% відкритих процедур, крім допорогової із дивізіоном CPV за виключенням 45-го, та 0,5% для відкритих процедур (крім допорогової) із дивізіоном CP, починаючи з 45-го – виводиться сума перевищення забезпечення тендерної пропозиції.
Просимо роз’яснити:
1) для усунення даного автоматичного індикатора ризику потрібно змінити в тендерній документації ДК 021:2015 (CPV) : 45000000-7 – Будівельні роботи та поточний ремонт «Капітальний ремонт приміщень» на, наприклад, ДК 021:2015 (CPV) : 45000000-6 – Інші завершальні будівельні роботи;
2) з приводу гарантії - гранична сума гарантії не повинна перевищувати 0,5% для відкритих процедур (крім допорогової) із дивізіоном CP, починаючи з 45-го – цей індикатор стосується застарілих положень Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки сума гарантії не перевищує 5% від очікуваної вартості предмета закупівлі згідно з чинним законодавством. Чи буде враховуватись даний індикатор при моніторингу та чи буде мати якесь значення для моніторингу, якщо він вже не чинний?
Дякуємо за роз’яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 8 Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
Водночас, оскільки портал dozorro.org створено ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна”, з порушеного питання пропонуємо звернутися до цієї організації.
|
|
22.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Кошторисом на 2020 рік по КЕКВ передбачені видатки на здійснення закупівлі послуг з ТО та поточного ремонту автомобілей по ДКУ 50110000-9 на 200 тис.грн.
До вступу в дію Закону "Про публічні закупівлі" зі змінами, було укладено договорів на 198 тис. грн. без процедури (лише оприлюднювали звіт про укладений договір).
Але в березні 2020 року було виділено додаткові кошти в розмірі 40 тис. грн.
Чи маємо право заключити прямий договір без проведення процедури закупівлі (оприлюднити звіт про укладений договір) на ці додаткові 40тис. грн. після вступу і дію змін (після 19.04.2020), керюючись https://infobox.prozorro.org/upload/files/main/704/315/3302-06-29640-06-vid-14092016-2.PDF
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Поряд з цим сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1, пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 та частиною третьою статті 3 Закону.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Отже, у разі виділення додаткових коштів, які замовник об"єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.
|