|
23.05.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Виникила така ситуація: необхідно провести експертизу проектно-кошторисної документації на розробку робочого проекту (71319000-7 експертні послуги) по даному коду в поточному році сума договорів перевищює норми абз. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (1.5 мільйони для робіт), усі Договори на виконання експертизи були підписані з проектантами проектно-кошторисної документації та були прописані в Договорах на розробку проектно-кошторисної документації. Як діяти далі ? чи необхідно проводити відкриті торги або переговорну процедуру на експертизу, якщо вона була прописана в договорі на розробку-проектно кошторисної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06
|
|
13.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Оскільки Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель відповідно до пункту 12 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), просимо надати роз’яснення з таких питань:
1. Відповідно до частини 10 статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими в частині першій статті 3 Закону.
Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупки.
Чи вважатиметься новим предметом закупівлі придбання товарів, робіт, послуг після внесення змін до річного плану в разі:
1) виникнення додаткової потреби в товарах, роботах та послугах, яку замовник не міг передбачити;
2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівлі;
4) перерозподілу коштів, зекономлених через зміну ціни договору в бік зменшення;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадків.
2. Якщо установою було сплановано по певному коду державної класифікації закупівлю товарів (послуг) на суму 150 тис. грн та до 19 квітня 2020 року було укладено договорів на 110 тис. грн, чи обов’язково при використанні решти 40 тис. грн проводити спрощену процедуру закупівлі.
3. У пункті 1 частини 1 статті 3 Закону застосовується термін «вартість предмета закупівлі», при цьому частина 4 статті 3 Закону містить вже термін «вартість товарів, робіт і послуг». Чи існує принципова різниця між вказаними термінами, методиці їх визначення, застосування та в чому вона полягає.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1-2
Повідомляємо, що питання планування закупівель зокрема розглянуто у запитах 366/2020, 493/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=61a9df4f-1188-4262-bc63-3ea78fa734c7&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Щодо питання 3
Питання оприлюднення в системі звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуто в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Отже, перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону.
Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель зокрема зазначається назва предмета закупівлі.
У свою чергу, визначення поняття «предмет закупівлі» наведено в пункті 22 частини першої статті 1 Закону.
|
|
05.12.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи поширюється п.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупіві" на допорогові закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання здійснення допорогових закупівель розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
29.08.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Нами було проведено процедуру закупівлі газового палива (очікувана вартість - 370000 грн.). За резуольтатами проведення процедури закупівлі було укладено договір на суму 226225 грн. Залишок коштів становить 143775 грн. За результатами укладання додаткових угод щодо зміни ціни не більше аніж на 10 %, обсягів газу що залишився до постачання не достатньо до кінця 2018 року. Яким чином нам діяти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
16.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Нами був надісланий лист-звернення Вих.№ 617-20 від 24.06.2020 на електронну адресу Мінекономрозвитку 24 червня 2020 року. Відповідь, яку ми отримали, не стосується нашого запитання і абсолютно не дає відповіді.
Просимо надати докладну конструктивну відповідь кваліфікованого фахівця. Лист додаємо у вкладенні.
Просимо надати роз’яснення щодо принципу розрахунку аномально низької ціни тендерної пропозиції відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі».
Зважаючи на відсутність будь-яких підзаконних актів та нормативних документів, які б розкривали зміст принципу розрахунку аномально низької ціни тендерної пропозиції, просимо пояснити які саме ставки на якому етапі редукціону беруться до уваги для визначення аномально низької ціни тендерної пропозиції за індикатором різниці 40%?
Повідомляємо, що інформації, опублікованої у інфобоксі «Prozorro», недостатньо для чіткого розуміння принципу розрахунку і ця інформація є поверхневою та нечіткою, оскільки надано приклад розрахунку за умови, якщо ставки не електронного редукціону не змінювалися.
Просимо пояснити детально:
1) як рахувати, якщо ставки змінювались?
2) якщо аномально низьку ціну подало більше, ніж один учасник?
3) якщо одного учасника, який подав аномально низьку ціну, було дискваліфіковано, чи береться до уваги початкова ставка цього учасника для визначення середнього значення тендерних пропозицій інших учасників, коли перевіряється на предмет аномально низької ціни наступна найбільш економічно вигідна пропозиція?
4) як визначається середнє значення початкових ставок інших учасників, якщо усіх учасників двоє?
5) що робити учаснику закупівлі, якщо електронна система закупівлі визначила не вчасно або не визначила зовсім аномально низької ціни, а згідно ЗУ «Про публічні закупівлі» ціна тендерної пропозиції все ж таки є аномально низькою?
6) що робити, якщо у зв’язку з тим, що функціонал визначення аномально низької ціни в ЕСЗ почав працювати набагато пізніше, аніж вступила в дію нова редакція ЗУ «Про публічні закупівлі, у деяких тендерах було визначено переможця з порушенням законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону аномально низька ціна тендерної пропозиції (далі – аномально низька ціна) – ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота).
Про приклад розрахунку аномально низької ціни можна ознайомитись на ресурсі ДП Прозорро за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/anomalno-nizka-cina
При цьому, оскільки аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично, з технічних питань щодо реалізації вимог законодавства у електронній системі закупівель необхідно звертатись до ДП Прозорро, як адміністратора.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
|