|
|
23.04.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення про те, чи необхідно оформляти письмово рішення ТК на проведення закупівлі без використання електронної системи до 50 000,00 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання проведення допорогових закупівель висвітлено в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
15.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
В роз’яснені Мінекономіки №3304-04/24218-06 від 10.04.2020 зазначається, що планувати та відображати закупівлі в електронній системі закупівель можуть одночасно тендерний комітет та уповноважена особа, оскільки кожен з них буде відповідальним за конкретні закупівлі. При цьому консолідацію потреби у товарах, роботах та послугах замовникам необхідно здійснювати завчасно. Так, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель згідно статті 11 нової редакції Закону. При цьому згідно розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону тендерний комітет зокрема планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель, здійснює вибір процедури закупівлі.
Тому, виходячи зі змісту статті 11 та розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону, оскільки відповідальною за процедури закупівель є уповноважена особа та тендерний комітет, то їх планування та оприлюднення здійснюється уповноваженою особою або тендерним комітетом. При цьому оскільки відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі є уповноважена особа, планування та оприлюднення таких закупівель буде здійснювати виключно уповноважена особа.
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі – ДП «АМПУ») є замовником, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання відповідно до ст. 2 нової редакції Закону. В структуру підприємства входить 16 філій та апарат управління. На кожній філії готується до призначення від 2 до 10 Уповноважених осіб по спрощених закупівлях, філії володіють інформацією лише щодо власної потреби та не мають можливості з консолідації інформації по інших філіях. Якщо планування спрощених закупівель буде здійснюватися кожною Уповноваженою особою підприємства окремо, це може призвести до перевищення вартісних меж, та ,як наслідок, до невірного вибору процедури закупівлі та порушення Закону.
Тендерний комітет апарату управління ДП «АМПУ», з метою дотримання вимог Закону, здійснює централізоване планування всіх закупівель підприємства, складає, затверджує та публікує річний план закупівель.
Чи може тендерний комітет здійснювати централізоване планування спрощених закупівель відповідно до нової редакції Закону у подальшому?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить інформацію щодо відповідальних осіб за планування та відображення закупівель, у тому числі спрощених закупівель в річному плані.
|
|
|
28.01.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи обов'язково при складанні тендерної документації створювати робочу групу? Чи може тендерний комітет самостійно скласти та затвердити тендерну документацію, звертаючись щодо технічної частини ТД до відділів відповідного напрямку діяльності.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерний комітет – службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. Примірне положення про тендерний комітет та уповноважену особу (осіб) затверджується Уповноваженим органом.
Пунктом 2.9 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі – Примірне положення) передбачено, що члени комітету мають право, зокрема одержувати від структурних підрозділів замовника інформацію, необхідну для проведення процедур закупівель, а також ініціювати створення робочих груп з числа службових (посадових) та інших осіб структурних підрозділів замовника з метою складання технічних вимог до предмета закупівлі, підготовки проектів договорів тощо.
Поряд з цим згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця.
|
|
|
22.10.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку з введенням в дію Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, переліків таких засобів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 №321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №238) (далі – Постанова) управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району (далі – управління) здійснюється забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб протезами верхніх та нижніх кінцівок, ортезами шарнірними на нижні кінцівки та кріслами колісними згідно з договорами, укладеними управлінням з підприємством та особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками (далі - тристоронній договір) відповідно до п. 23 Постанови.
Відповідно до п. 23 Постанови особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники самостійно обирають підприємство, з яким буде укладено тристоронній договір, та повідомляють управління про вибір такого підприємства.
З огляду на викладене вище просимо надати відповідь на питання:
1. Чи повинне управління у разі здійснення закупівлі технічних та інших засобів реабілітації за тристороннім договором відповідно до п. 23 Постанови без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень оприлюднювати звіт про укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівля».
2. Чи потрібно визначати предмет закупівлі у разі здійснення закупівлі за тристоронніми договорами крісел колісних окремо по кожній особі з інвалідністю, дитині з інвалідністю, інший особі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповідь на аналогічне звернення міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1edc19f9-63ab-49ae-b076-aa376a237c8e&lang=uk-UA у запиті № 1167/2017.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Водночас у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена, зокрема в абзацах другому та третьому частини першої статті 2 Закону, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
29.08.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповідях на питання до закупівлі UA-2018-08-14-000804-b, Замовник вказує, що для підтвердження стажу роботи охоронників необхідно надати копії наказів про призначення. В той же час, тендерна документація не передбачає надання таких наказів. Просимо надати пояснення: чи є обов'язковими для надання такі документи, якщо вони не вимагаються тендерною документацією?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Виходячи з пункту 2 частини другої статті 22 Закону інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством повинна містити тендерна документація.
При цьому учасник процедури закупівлі, право чи законні інтереси якого порушуються унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель, має право оскарження у відповідності до абзацу першого частини другої статті 18 Закону, яким передбачено, що скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|