|
|
30.07.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Комунальною установою на початку року укладено договір з постачальником універсальних послуг на закупівлю електричної енергії за результатами переговорної процедури (так як замовником двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників).
27.06.2019р. НКРЕКП було прийнято Постанову про затвердження змін до порядку формування цін на універсальні послуги.
Чи має право ПУП на підставі даної Постанови збільшувати тариф?
Які дії Замовника у випадку збільшенян тарифу?
Чи повинні вноситися зміни до договору згідно п.2 ч.4 ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим, у зв’язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України “Про ринок електричної енергії” та з 01.05.2019 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 22.04.2019 № 580 “Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП”, що регулюють сферу постачання природного газу, унаслідок яких відбулися зміни, зокрема, що стосуються зміни порядку формування цін на електричну енергію та послуг замовлення (бронювання) потужності, Мінекономрозвитку з метою вирішення питання безперебійного постачання електричної енергії і природного газу та для забезпечення дотримання вимог законодавства під час здійснення публічних закупівель електричної енергії та природного газу 24.07.2019 проведено робочу нараду за участю представників Мінекономрозвитку, НКРЕКП та ДП “Держзовнішінформ”.
За результатами зазначеної наради будуть підготовлені узагальнені відповіді для суб’єктів сфери публічних закупівель, які будуть оприлюднені на Інформаційному ресурсі Мінекономрозвитку у рубриці "Узагальнені відповіді".
|
|
|
28.02.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Річний план закупівлі 4 лоти. (оприлюднено 1100000.00 грн.) Внаслідок введення даних оголошення виявилося, що введено 4 лоти=1210000. 00 грн. Укладено і оприлюднено договір. Казначейство виявило при перевірці звіту невідповідність.UA-2020-01-10-000992-c
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
Отже, складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
Поряд з цим формою річного плану закупівель, яка відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), передбачено, що замовник вказує в річному плані розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі.
Таким чином, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі.
У свою чергу, згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
При цьому центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю у випадках відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим частини другої статті 7 Закону.
|
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Відповідно до п. 4 розд. V Порядку укладання і виконання рамкових угод, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами) (далі – Порядок) у разі неоприлюднення учасником-переможцем в ЕСЗ інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни, рамкова угода з таким учасником не укладається. Яке рішення у такому випадку має прийняти замовник (відхилити пропозицію учасника-переможця), яка інформація оприлюднюється на веб-порталі уповноваженого органу?
2.У разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями у строки, встановлені Порядком, яке рішення щодо таких учасників-переможців має прийняти замовник. Яка інформація оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у такому випадку?
3. Якщо учасник рамкової угоди не подав свої пропозиції для проведення відбору таку кількість разів, яка достатня для припинення участі в рамковій угоді, яке рішення щодо такого учасника має прийняти замовник? Яка інформація оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1, 2
Відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу V Порядку укладання і виконання рамкових угод (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 у разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни у строки, установлені у пункті 3 розділу III цього Порядку, рамкова угода з таким учасником не укладається.
Згідно з пунктом 5 розділу V Порядку у разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання з одним або кількома учасниками-переможцями у строки, установлені цим Порядком, рамкова угода вважається укладеною для тих учасників-переможців, які її підписали, але в кількості не менше ніж три учасники-переможці.
Частиною четвертою статті 11 Закону визначено, що рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
Таким чином, у разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками, непідписання рамкової угоди/відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями, замовник не укладає з таким учасником рамкову угоду та оформляє своє рішення у вигляді протоколу, який замовник може завантажити до електронної системи закупівель.
При цьому в електронній системі закупівель статус такого учасника відображається як “Рамкову угоду не буде укладено з учасником”.
Щодо питання 3
Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку проект рамкової угоди, яка входить до складу тендерної документації може також містити, зокрема умову, згідно з якою учасник припиняє бути стороною рамкової угоди в разі, якщо він не подав свої пропозиції для проведення відбору. Замовник самостійно визначає кількість таких випадків, але не менше ніж три.
Отже, якщо учасник перевищив кількість випадків, яку зазначено у рамковій угоді, замовник приймає рішення про припинення участі у рамковій угоді учасника. У разі припинення участі учасника з рамкової угоди, такий учасник не зможе брати участь у подальших відборах.
|
|
|
25.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Набули зміни до Порядку визначення предмету закупівлі. Скажіть,за яким, нарешті, класифікатором та по якому знаку визначати предмет закупівлі. Замовник може обирати по-новому, чи по-старому, чи повинен якось об`єднювати і стару і нову норму визначення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами закупівлі укладено договір на капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення. У відповідності до ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон). Виходячи зі змісту ст.19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю. В подальшому, договірні взаємовідносини між сторонами здійснюються у відповідності до цивільного та господарського законодавства.
В розумінні Закону, процедура закупівлі завершується оприлюдненням звіту про результати її проведення, а не оприлюдненням звіту про виконання договору про закупівлю.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону договір укладається відповідно до норм ЦКУ та ГКУ з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно ст.638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частиною 5 ст.318 ГКУ передбачено, що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін, якими за таким видом договору є підрядник та замовник, предмет договору (найменування об'єкту, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; вартість та порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт).
Крім того, правовідносини в сфері капітального будівництва регулюються Постановою КМУ № 668 від 01.08.2005 (Загальні умови). Абзацем 9 п. 30 Загальних умов передбачено право Підрядника ініціювати внесення змін у договір підряду. Згідно п. 98 Загальних умов, у договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Пунком 117 Загальних умов передбачено, що внесення змін у договір підряду чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором підряду або законом. Внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою, про що робиться застереження у договорі підряду.
Таким чином, постала необхідність внести зміни до договору передбачивши можливість здійснення попередньої оплати.
При цьому, просимо врахувати, що вимогами Закону(ст.36) встановлено обмеження щодо внесення змін до договору про закупівлю виключно в частині зміни його істотних умов. Звертаємо Вашу увагу, що умова щодо можливості попередньої оплати не визначена як істотна жодним чинним законом, а її необхідність для договорів підряду в капітальному будівництві не передбачена жодним чинним нормативно-правовим актом. Тому, умова щодо можливості попередньої оплати не є істотною умовою договору про закупівлю, а тому користуючись наданим п.98 Загальних умов правом, підрядник просить внести відповідні зміни до договору.
Частина 1 ст.651 ЦКУ передбачає можливість внесення змін до договору за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, ні умовами укладеного договору, ні вимогами чинного законодавства не встановлено обмежень, про які йдеться у вказаній статті ЦКУ. Частина 1 ст.627 ЦКУ передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору проявляється у т.ч. у можливості, наданій сторонам, визначати умови такого договору. Крім того, свобода договору визнається однією із основних засад цивільного законодавства України (п.3 ст.3 ЦК України). Проте, як вже зазначалося вище, умова щодо можливості здійснення попередньої оплати не є істотною умовою договору підряду, а тому до неї не можуть бути застосовані обмеження, передбачені ст.36 Закону.
Просимо надати роз’яснення, щодо можливості внесення змін до договору після завершення процедури закупівлі в частині здійснення попередньої оплати.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі - Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
При цьому зазначаємо, що в запиті 405/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA розміщено відповідь щодо внесення змін до договору про закупівлю.
|