|
26.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
08.09.2023 року набули чинності зміни до постанови № 861 "Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва" в частині додаткової вимоги до виробників наявності у них ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT).
Відповідно до абз.5 пункту 5 постанови виробники товарів мають сертифікат відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданий акредитованим органом з оцінки відповідності.
Але відповідно до пункту 13-1. Замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо наявності в учасника процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим органом з оцінки відповідності.
Тобто абз.5 п.5 встановлює вимогу наявності ISO у виробника, а п.13-1 зобов'язує замовника встановлювати вимогу щодо підтвердження наявності ISO у учасника.
Чи означає дана норма, що учасником закупівлі товарів з підтвердженим ступенем локалізації може бути лише Виробник? Чи як інакше трактувати різночитання вимоги наявності ISO наведене в Постанові?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), належить до компетенції Департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, пропонуємо з цих питань звертатися листом за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Департаменту розвитку реального сектору економіки за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
|
|
15.06.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи потрібно застосовувати локалізацію при придбанні трактора, що був у використанні (код ДК 021:2015 - 16720000-8) вартість якого перевищує 200 тис. грн.?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
04.04.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Комунальне підприємство (органи місцевого самоврядування володіє більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи) уклало договір підряду на виконання робіт з розпорядником бюджетних коштів на суму 600 000,00 грн. Для виконання робіт, передбачених договором підряду, комунальному підприємству необхідно закупити матеріал (товар), вартість якого перевищує 100 000,00 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» замовником є юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Враховуючи вартісні межі предмета закупівлі (вартість одного найменування товару за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника), вимоги ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» та наявність договору підряду на виконання робіт за бюджетні кошти прошу надати роз’яснення чи необхідно у даному випадку комунальному підприємству проводити тендерні торги на придбання товару.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робот чи послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
09.03.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178" від від 17 лютого 2023 р. № 157 було відкориговано, зокрема, підстави для відмови в участі учаснику/переможцю.
Так, положення ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" були замінені вимогами пункту 44 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Одночасно, у формі забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, затвердженої Наказом Міністерства економіки від 14.12.2020 № 2628 досі містяться посилання на статтю 17 Закону України "Про публічні закупівлі" у перелік підстав для звернення з вимогою до принципила.
Враховуючі вищевикладене, просимо роз'яснити які саме вимоги до забезпечення тендерної пропозиції має встановити Замовник? Чи має він право самостійно внести зміни до форми забезпечення тендерної пропозиції в тендерній документації для приведення у відповідність до вимог Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 149/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37e6c636-217e-4e40-a211-f10e7da855f3&lang=uk-UA
|
|
11.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Водночас відповідно до Особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладення, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.09.2017 № 1372, (далі – Порядок) установлює особливості укладання і виконання рамкових угод відповідно до Закону.
При цьому відповідно до Порядку рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та Порядком.
Поряд з цим, частиною першою статті 202 ЦКУ визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Так, відповідно до частини другої статті 11 Закону підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
При цьому частиною першою статті 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
Отже, проведення відборів, укладення договорів про закупівлю та вчинення суб’єктами сфери публічних закупівель інших дій за рамковими угодами, здійснюється відповідно до вимог Закону та Порядку, протягом строку, на який укладено рамкову угоду.
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення чи має право замовник у разі наявної підписаної рамкової угоди (яка була укладена до набрання чинності постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування») не здійснювати відбір учасника для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою, а вчиняти дії щодо закупівлі товарів що є предметом укладеної рамкової угоди не за рамковою угодою, а за новою процедурою з використанням електронних каталогів (Prozorro Market) відповідно до постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», та чи діють рамкові угоди, що укладені замовником до набрання чинності постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо укладання і виконання рамкових угод міститься в листі від 29.05.2019 № 3304-04/22470-06 "Щодо укладання і виконання рамкових угод", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та у запиті № 1542/2021, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inAll&fText=%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BA&fNum=3304-04%2F22470-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ed6655ac-f4a4-49cd-ae06-0fb9ad3d5efb&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. При цьому Особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення відповідно до Закону затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами). Відповідно до пункту 4 розділу VIII "Порядок та підстави припинення дії рамкової угоди" цих Особливостей рамкова угода припиняється в порядку та за наявності підстав, визначених у рамковій угоді. Підстави припинення рамкової угоди визначені в даному пункті. Згідно з абзацом третім пункту 2 постанови № 1178 закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання цією постановою чинності, завершуються у порядку, що діяв до набрання цією постановою чинності. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Крім цього, відповідно до частини четвертої статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. З огляду на викладене, у разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону.
|