|
25.10.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно частини 9 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Пунктом 2 Постанови КМУ від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель» визначено перелік державних замовників сфери оборони, а саме, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну спеціальну службу транспорту, Державне бюро розслідувань, Державну судову адміністрацію, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.
З метою правильного застосування законодавства у сфері публічних/оборонних закупівель, прошу надати роз'яснення чи розповсюджуються дані положення також на регіональні, територіальні органи, які є окремими юридичними особами, провадять свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, при цьому підконтрольні центральним органам, що визначені в даних положеннях, чи дана норма розповсюджується тільки на центральні органи влади?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в запитах № 1056/2022 та № 1135/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a13cf905-2ab5-4e75-bf17-2b6bd180d903&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=acee5961-7a96-405b-9ed3-60611143fa5b&lang=uk-UA
|
|
15.03.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб руху опору (складовою якого і тероборона) за вимогами ч. 4 ст. 23 Закону про нацспротив становлять державну таємницю і здійснюються за процедурами, встановленими законом для оборонних закупівель.
Стосується це тільки робіт, послуг і товарів оборонного призначення чи всіх поточних витрат добровольчих формувань територіальної оборони?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану” та від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
Водночас відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про основи національного спротиву" Міністерство оборони України забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національного спротиву. Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Міністерства оборони України.
|
|
06.09.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення, щодо можливості зміни істотних умов проєкту договору в період уточнення, а тобто внесення змін до тендерної документації. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік відомостей, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Виходячи зі змісту пункту 32 частини першої статті 1 Закону, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації.
Водночас згідно з статтею 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
|
|
21.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добридень! Підкажіть, чи можемо ми купити обладнання виробництва Білорусь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі – постанова № 169) регулює здійснення закупівель товарів, робіт і послуг в умовах правового режиму воєнного стану в Україні.
При цьому, виходячи з абзацу сьомого підпункту 3 пункту 1 постанови № 169, при укладенні договору про закупівлю слід ураховувати, зокрема норми статті 628 Цивільного кодексу України відповідно до якої, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, зокрема Законів України “Про санкції” та “Про зовнішньоекономічну діяльність”, згідно з якими встановлюються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань шляхом встановлення повної/часткової заборон (повного/часткового ембарго) на торгівлю тощо. При цьому інформація про застосування певних санкцій та заборон має перевірятися замовником самостійно.
Так, інформуємо, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації”, установлено мораторій (заборону), зокрема, на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи: громадяни Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації. Крім того, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації щодо України та відповідно до частини одинадцятої статті 29 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” Кабінет Міністрів України постановою від 09.04.2022 № 426 “Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації” введена заборона ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації. Натомість подібних заборон щодо Республіки Білорусь наразі не запроваджено.
Крім цього, пропонуємо, у разі виникнення необхідності отримання інформації згідно з Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” звертатися в електронному вигляді відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться питання, пов’язані з правовим регулюванням всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
|
|
25.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В нашій установі на фінансовому обслуговуванні (укладені договора на фінансово-господарське обслуговування) знаходяться 17 закладів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважена особа - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника...
З Нового бюджетного року (2022 рік) кожен заклад буде мати власний кошторис і буде виступати замовником в закупівлях. Але всі фінансові послуги надає наша установа, в штаті закладів не має власної бухгалтерії та відповідних спеціалістів.
Яким чином нам діяти: ввести в штат нашої установи посади фахіфців з публічних закупівель, чи в штат безпосередньо закладів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 " Щодо організації закупівельної діяльності замовника" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
|