Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
01.07.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2066 / 2092
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169 (зі змінами): замовники, визначені частиною дев’ятою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”/державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”. Частиною 9 статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті), серед інших, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом. Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності (Положення про ДСНС, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052) Частиною 3 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи (у разі їх утворення)" Положенням про Головне управління ДСНС у Черкаській області, затвердженим наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (із змінами від 29.03.2021 №167) визначено, що Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслдіків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Крім того, у Головного управління ДСНС України у Черкаській області є підпорядковані підрозділи (відповідно їх положень), які являються окремими юридичними особами та дислокуються в межах Черкаської області: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення та Державні пожежно-рятувальні загони (далі - Загони). Відповідно до положень про Загони, Загони являються підрозділами територіального підпорядкування. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права, як це визначено статтею 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади». Згідно Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 563 завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністратвино-територіальної одиниці. У зв’язку з вищевикладеним, просимо: 1. Роз’яснити чи може Головне управління ДСНС України у Черкаській області, здісйнювати публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”; 2. Роз’яснити чи можуть підпорядковані підрозділи Головного управління ДСНС України у Черкаській області, здісйнювати публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”;
Відповідь
09.06.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2065 / 2186
В установлені терміни мною надана заявка через Дію на отримання матеріальної допомоги за програмою Є Підтримка в розмірі 6500 грн. Запит був зареєстрований,отримана відповідь щодо очікування допомоги впродовж 10 днів. На даний момент допомога так і не надійшла. Чи можна її наразі отримати і коли саме.
Відповідь
07.11.2022 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
2063 / 2011
Відповідно до пункту 3-7 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. Так, Кабінет Міністрів України постановою від 12.10.2022 №1178, яка набула чинності 19.10.2022, затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – постанова №1178, Особливості). Згідно з пунктом 3 Особливостей, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. Пункт 44 Особливостей визначає, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону. Відповідно до пункту 41 Особливостей, Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону, з урахуванням пункту 44 Особливостей. У той же час, при здійсненні закупівель застосовується Форма забезпечення тендерної пропозиції, яка затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 №2628 (далі також – Форма гарантії). Зокрема, підпунктом 4) пункту 3 Форми гарантії передбачено, що вимога за банківською гарантією забезпечення тендерної пропозиції має містити посилання на таку умову (підставу), що підтверджує невиконання принципалом своїх зобов’язань, передбачених його тендерною пропозицією: «ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону». Частина шоста статті 17 Закону визначає, що: «Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті». На підставі викладеного, просимо надати відповідь, чи не буде порушенням законодавства у сфері закупівель, якщо замовник при формуванні тендерної документації підпункт 4) пункту 3 Форми гарантії викладе з урахуванням пункту 44 Особливостей у такій редакції: “4) ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель.”
Відповідь
20.10.2022 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
2063 / 2052
Згідно пункту 21 частини першої статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації Згідно пункту 3 частини пятої статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі», дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів. Для цілей цього Закону термін "фінансові послуги" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовими послугами розуміються послуги, визначені законодавством країни реєстрації такого нерезидента як фінансові та які він має право надавати згідно із законодавством країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження. Згідно пункту 8 частини першої статті 14 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», частини першої статті 5 ЗУ «Про платіжні послуги», послуги з зарахування коштів на рахунки/зняття коштів з рахунків користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків є фінансовими платіжними послугами, які в свою чергу є фінансовими послугами. З огяду на вищезазначені норми, фінансові платіжні послуги не є тими фінансовими послугами на які не поширюється дія ЗУ «Про публічні закупівлі». Таким чином, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, договір про надання платіжних послуг, умовами якого передбачається комісійна винагорода виконавця є договором про закупівлю, якщо сума комісійної винагороди виконавця становить більше 100 тис. грн. У випадку укладення замовником договору про відкриття та обслуговування рахунку, та прийняття платежів благодіної допомоги, умовами якого передбачена комісійна винагорода виконавця у вигляді відсоткової частки від суми переказу, неможливо визначити загальну суму такої комісійної винагороди. Це спричинено тим, що замовник не знає та не може знати про конкретну суму благодійної допомоги, яку він отримає. У зв’язку з вищевикладеним постає питання, яким чином спланувати такі закупівлі, якщо неможливо визначити очікувану вартість договору? І чи підпадають під дію ЗУ «Про публічні закупівлі» договори, предметом яких є отримання платіжних послуг з виплату комісійної винагороди виконавцю?
Відповідь
22.08.2023 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
2062 / 2039
За результатами проведеного аукціону (ідентифікатор закупівлі в Prozorro UA-2023-01-11-002970-а) між ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» та AT «ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ» укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (АТ «ДНІПРОВСЬКА ТЕЦ») №42400025 від 01 лютого 2023 (далі - Договір). Пунктом 2.6 розділу 2 Договору визначено порядок внесення змін до його умов («п.2.6. Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після підписання цього Договору і до виконання Сторонами своїх зобов’язань в повному обсязі, крім випадків, які визначені «Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» затвердженими постановою КМУ №1178 від 12.10.2022.».) З 01.02.2023 (з моменту укладання Договору) електрична енергія постачалася за ціною 4,50 грн./кВт*год. з ПДВ. З 01.04.2023 (Додаткова угода №1 від 09.05.23.) - 4,559964 грн./кВт*год. з ПДВ. З 01.07.2023 (Додаткова угода №2 від 09.08.23.) - 4,625784 грн./кВт*год. з ПДВ. ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» звернулось до AT «ДНІПРОВСЬКА ТЕЦ» з пропозицією збільшити ціну за 1 кВт*год електричної енергії з 11.08.2023 року та встановити її на рівні 5,628613 грн. з ПДВ (проект Додаткової угоди №3), посилаючись на інформацією з офіційного сайту ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ" https:/ywww.oree.com.ua якщо середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та "внутрішньодобовому" ринку (ВДР) ОЕС України за період з 01.02.2023 по 30.06.2023 становила - 3,05846 грн/кВт*год без ПДВ, то з 1 липня 2023 почала зростати та за період з 01.07.2023 по 10.08.2023 склала - 3,81688 грн/кВт*год без ПДВ. Відповідно у відсотковому відношенні коливання ціни на електричну енергію у порівнянні вищезазначених періодів 2023 року складає 24,80%. 1. Чи є інформація «про збільшення ціни за 1 кВт*год електричної енергії» з офіційного сайту ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ" https:/ywww.oree.com.ua документальним підтвердженням коливання ціни у розумінні підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування? 2. Чи правомірною буде підписання АТ «ДНІПРОВСЬКА ТЕЦ» Додаткової угоди №3?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2