|
|
27.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку зі вступом в силу Закону України «Про публічні закупівлі» від 19 вересня 2019 року № 114-IX, чи буде до 19 квітня 2020 року затверджено примірне положення про уповноважену особу, відповідно до вимог ч. 9 ст. 11 та примірне положення про тендерний комітет, відповідно до прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону, оскільки для здійснення публічних закупівель після вказаної дати Замовнику потрібно буде внести зміни до наказів про уповноважену особу та тендерний комітет, крім того затвердити відповідні положення про них для реалізації Замовником відповідних повноважень у сфері публічних закупівель. Якщо зазначені примірні положення не будуть розроблені та затверджені то якими положеннями нормативно-правових актів користуватись при затверджені положень Замовником? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
26.05.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може Уповноважена особа, яка має технічну можливість працювати, виконувати свої функції (оприлюднювати інформацію в ЕСЗ) знаходячись в простої?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, а питання зі сфери трудових правовідносин в умовах воєнного часу не відноситься до компетенції департаменту публічних закупівель, конкурентної політики та гуманітарної сфери Мінекономіки. Тому пропонуємо з цих питань звертатися в електронному вигляді відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian) для подальшого направлення Вашого звернення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться дане питання.
|
|
|
28.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В березні 2022 р. згідно з Постановою КМУ №169 укладено Договір про надання послуг з вивезення сміття на необхідний у березні-квітні обсяг. Термін його дії — 25.04.2022 р. В квітні після продовження воєнного стану Замовником укладено Додаткову угоду про продовження строку надання послуг - “протягом дії воєнного стану в Україні”, а строк дії договору — до 31.12.2022 р.
Чи має право Замовник збільшити суму укладеного Договору на необхідний обсяг послуг в травні, адже було збільшено строк, протягом якого надаються відповідні послуги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”, від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", у запиті № 203/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16796-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fbe181cb-78e2-454c-ac67-95ebc8e0c437&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору про закупівлі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави для зміни договору та порядок зміни господарських договорів визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України відповідно.
|
|
|
14.07.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Планується придбати послуги SEO та PPC. На сайті Прозоро такі послуги вказують за кодом ДК 021:2015:79340000-9: Рекламні та маркетингові послуги. У нас в Договорі вказаний код 72310000-1: Послуги з обробки даних. Але сам предмет договору описано, як надання послуг з обробки даних для пошукового просування сайту (SEO) і оптимізацію та контекстне просування сайту (PPC). Питання: в такому випадку буде враховуватись превалювання суті договору над кодом, чи буде все одно помилка? Така помилка якимось чином вплине на виконавця? Такий договір можуть визнати недійсним? Дякую за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
У свою чергу, відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Водночас Законом не визначено випадків недійсності договору про закупівлю.
При цьому відповідно до статті 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним, зокрема у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону.
Разом з цим, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
|
|
|
17.08.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 8 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), закріплено можливість зміни умов у зв’язку із застосуванням положень ч. 6 цієї статті. Зі свого боку, ч. 6 ст. 41 Закону передбачено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Відповідно до п. 3.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 зі змінами (надалі – ПРРЕЕ) Договір про постачання електричної енергії споживачу містить такі істотні умови:
1) загальні положення;
2) предмет договору;
3) умови постачання;
4) якість постачання електричної енергії;
5) ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії;
6) права та обов'язки споживача;
7) права і обов'язки електропостачальника;
8) відповідальність сторін;
9) порядок зміни електропостачальника;
10) порядок врегулювання спорів;
11) умови форс-мажорних обставин;
12) строк дії договору;
13) реквізити сторін;
14) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку;
15) інші умови.
Так, у п. 8 ч. 5 ст. 41 Закону не наведено чіткого переліку умов, які можуть змінюватись у зв’язку із застосуванням ч. 6 ст. 41 Закону, під час продовження дія договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку), виникає проблемне питання щодо того, які саме умови Договору можуть змінюватися.
Докладніше про випадки, у разі яких можуть змінюватися істотні умови договору про закупівлю, інформацію наведено у додатку 1 до листа Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06.
Проте незважаючи на вищезазначене розяснення, питання переліку умов Договоору, що можуть бути змінені під час продовження дії договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку (відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону) залишається відкритим.
Наприклад, чи можливе продовження дії Договору (відповідно до п. 8 ч. 5 та ч. 6 ст. 41 Закону), змінити ціну за 1 кВт*год та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії, при цьому не враховуючи положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону щодо наявності коливання ціни такого товару на ринку?
Враховуючи вищевикладене ТОВ «ГАЗ.УА» просить Мінекономрозвитку як уповноважений орган, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, надати роз’яснення з таких питань:
1) Які конкретно умови Договору з переліку до п. 3.2.7. ПРРЕЕ можна змінювати під час продовження дії Договору відповідно до пункту 8 частини 5 та частини 6 ст. 41 Закону?
2) Чи можливе підвищення ціни за 1 кВт*год під час пролонгації Договору відповідно до п. 8 ч. 5 та ч. 6 ст. 41 Закону, при цьому не враховуючи положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivliТак, пункти 1, 2 частини п’ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачають випадки щодо зменшення обсягів закупівлі після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Разом з тим, збільшення суми договору про закупівлю після його підписання можливе у випадках, передбачених пунктами 6, 7 частини п’ятої статті 41 Закону без зміни обсягу закупівлі. У зв’язку з цим, одночасне застосування різних підстав частини п’ятої статті 41 Закону не має призводити до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених Законом випадках. Звертаємо увагу, що внесення змін до договору про закупівлю в частині істотних умов можливе також за наявності однієї або кількох підстав, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону. Однак обґрунтування та документальне підтвердження здійснюється сторонами окремо щодо кожного випадку. При цьому Закон не містить обмежень щодо укладення однієї або одночасно декількох додаткових угод до договору про закупівлю у разі застосування кількох підстав. |