|
18.11.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Надайте будь ласка роз'яснення:
Чи потрібно проводити замовнику-комунальному підприємству процедуру відкритих торгів при закупівлі товару, якщо це власні кошти підприємства(не бюджетні).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схожа за змістом відповідь зазначена у запиті 641/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a81cb28b-b074-4627-b61f-33a2b53c5ab2&lang=uk-UA
|
|
10.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Виникла потреба в закупівлі природного газу для опалення приміщення яке повністю здається в оренду. Самі ми споживачами природного газу не являємося. Бюджетних призначень не маємо. Укладати договір як орендодавець на постачання природного газу будемо ми з постачальником.
Сплата за спожитий газ буде виключно за кошти відшкодування отриманого від орендарів.
В ДКСУ нам пояснили що ми будемо сплачувати з КЕКВ 0000, тому що не маємо своїх касових видатків.
Чи являється такий договір придбання природного газу предметом закупівлі в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"? Чи потрібно проводити процедуру закупівлі через ПРОЗОРРО або напряму заключити договір з постачаючою орнанізацією.
Чи можливо зебезпечити фактичну потребу у здійсненні закупівлі без відповідних бюджетних асигнувань на момент проведення процедури закупівлі?
Після укладання такого договору ми не будемо реєструвати ні юридичні ні фінансові зобовязання, а сплачувати з відшкодованих коштів.
Просимо надати роз'яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить питання взяття бюджетних зобов’язань.
Разом з тим, згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. Так,відповідно до пункту 7 Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування.
Тому з питань реєстрації договорів без відповідних бюджетних асигнувань рекомендуємо звернутись до казначейської служби.
|
|
13.09.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Служба автомобільних доріг у Тернопільській області Державного агентства автомобільних доріг України (далі - Замовник) як замовник робіт та послуг на автомобільних дорогах загального користування державного значення звертається до Міністерства економіки України з наступним питанням.
В рамках виконання плану робіт з відновлення мережі автомобільних доріг загального користування державного значення у Тернопільській області Замовник здійснив замовлення на розроблення проектної документації на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення М-12 Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка (через м. Вінницю) на ділянці км 93+061 – 94+511 у Тернопільській області. На підставі розробленої та затвердженої у встановленому порядку проєктної документації Замовником проведено торги на виконання підрядних робіт, укладено договір підряду та розпочато виконання договору.
У ході виконання підрядних робіт виникла технологічна потреба зміни певних проєктних рішень, які підтверджено проєктною організацією, що розробляла проєктну документацію на цей об’єкт в рамках здійснення авторського нагляду. У зв’язку з чим виникла необхідність у коригуванні проєктної документації автором проєкту.
Зміна певних проєктних рішень зумовлена тим, що під час виконання інженерно-вишукувальних робіт на стадії проєктування окремі дефекти складових автомобільної дороги та штучних споруд, склад існуючого земляного полотна та дорожнього одягу на окремих ділянках автомобільної дороги, а також стан існуючих підземних інженерних мереж, не могли бути коректнао визначені, оскільки були прихованими і не доступними для опрацювання. Окремі з них мають непередбачуваний характер та не могли бути чітко визначені на стадії проєктування та були виявлені підрядною організацією безпосередньо під час виконання робіт на об’єкті.
Зміна (коригування) певних видів робіт, передбачених проектною документацією, була здійснена з метою покращення характеристик предмета закупівлі, які полягали в підвищені показників його функціональності, міцності, надійності та довговічності, при цьому такі зміни не призвели до збільшення ціни договору підряду. Таким чином, проектною організацією здійснено зміну окремих проектних рішень з метою покращення якості предмета закупівлі шляхом коригування проектно-кошторисної документації та проходженням експертизи у встановленому порядку.
Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до частини 5 статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Просимо надати роз'яснення чи має право Замовник під час виконання договору підряду змінювати певні технічні рішення, які будуть оформлені у встановленому законодавством порядку, без зміни ціни договору підряду, при цьому враховуючи що такі зміни мають на меті покращення якості предмета закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
10.12.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У пункті 3.7 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, зазначено, що "Уповноваженій особі РЕКОМЕНДОВАНО дотримуватися принципів доброчесності та діяти на основі етичних міркувань, передбачених настановами щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель". Тобто, Уповноважена особа може нехтувати принципами доброчесності, оскільки НЕ ЗОБОВ'ЯЗАНА їх дотримуватися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, інформуємо, що Примірне положення про уповноважену особу затверджене наказом Міністерства економіки України “Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу” від 08.06.2021 № 40 (далі - наказ) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи.
При цьому, оскільки положення є примірним та має рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення про уповноважених, що матимуть обов’язковий характер, у тому числі в частині дотримання принципів доброчесності та дій на основі етичних міркувань, передбачених настановами щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель.
Водночас перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того зазначаємо, що уповноважена особа самостійно приймає рішення, за які несе відповідальність.
|
|
12.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пп. 1 та 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування першої та другої груп не мають права укладати договори з органами місцевого самоврядування. Якщо ж учасник – ФОП, який застосовує спрощену систему оподаткування першої та другої груп подав пропозицію щодо участі у спрощеній закупівлі, що оголошена органом місцевого самоврядування, чи може замовник відхилити пропозицію такого учасника? Якщо так, то на якій підставі? Адже ч. 13 ст. 14 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачає вичерпний перелік для відхилення пропозиції Учасника.
Чи може замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі встановити вимогу наступного змісту: «До участі в закупівлі не допускаються учасники фізичні особи-підприємці , які застосовують спрощену систему оподаткування першої та другої груп, на підставі ст. 291 Податкового кодексу України»? Чи не буде така вимога вважатися дискримінаційною відносно учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону. При цьому підстави для відхилення пропозиції замовником передбачені частиною 13 статті 14 і, зокрема, стосуються випадку, у разі якого пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Своєю чергою, виходячи з частини третьої статті 14 Закону, умови про проведення спрощеної закупівлі, що містяться в оголошенні, встановлюються замовником самостійно та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Крім цього, згідно з частиною сьомою статті 14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням, зокрема щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.
|