|
26.04.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Замовником торгів було оприлюднено оголошення про проведення закупівлі «Послуги у сфері охорони здоров’я різні (послуги у сфері медицини праці (послуги з проведення медичних оглядів)), №2308682 (UA-2018-04-04-000845-c)» шляхом проведення допорогових торгів. У документації конкурсних торгів Замовник визначив причини видміни торгів, зокрема: подання для участі у них менше двох конкурсних пропозицій, відхилення всіх конкурсних пропозицій, якщо до оцінки допущено пропозиції менше ніж двох учасників. Проте згідно наказу ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 № 35 «Про затвердження Порядку здійснення допороговuх закупівель», при реєстрації лише одного Учасника, Замовник закупівлі проводить оцінку пропозиції цього учасника. Для участі в проведенні закупівлі за №2308682 (UA-2018-04-04-000845-c), свої пропозиції надали 2 учасника. Після проведння аукціону здійснювалась оцінка пропозиції учасника з найменшою ціною. Рішенням комітету з проведення конкурсних торгів ця пропозиція біла відхилена як така, що не відповідає умовам конкурсної документації. Наша пропозиція не розглядалась, оскільки наступним кроком, було рішення комітету з проведення конкурсних торгів про відміну торгів з зазначенням причини «до оцінки допущено пропозиції менше ніж двох учасників». Чи правомірні дії Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом 11.1 Порядку скасувати допорогову закупівлю може виключно замовник із зазначенням аргументованих підстав прийняття такого рішення.
У свою чергу, повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Довідково інформуємо, що скарги та відгуки учасники закупівель можуть залишати на створеному ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна” порталі dozorro.org
|
|
18.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
В своїй тендерній документації замовник відповідно до Статті 24 Закону зазначив вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції у формі електронної банківської гарантії яка повинна бути безвідкличною, безумовною.
В складі тендерної пропозиції учасником наданий лист банківської гарантії що має ознаки умовної через відсутність в ній заяви про безумовність та посилання на певні умови, встановлені у ненаданому договорі про надання гарантії із банком-гарантом в тому числі і терміни набуття гарантією чинності.
Чи правомочний замовник прийняти до уваги розяснення банка-гаранта стосовно цих умов, що за запитом Замовника на підставі частини 7 Статті 28 надані після кінцевого строку подання тендерних пропозицій та допустити пропозицію до проведення оцінки або замовник повинний відхилити тендерну пропозицію такого учасника на підставі частини 1 Статті 30 як такого, що не надав забезпечення тендерної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.
У свою чергу, частиною сьомою статті 28 Закону визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
При цьому метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Водночас статтею 3 Закону встановлені принципи здійснення закупівель.
Виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення приймає тендерний комітет або уповноважена особа(и) замовника. При цьому підстави для відхилення визначені у статті 30 Закону.
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
17.03.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами відкритих торгів, між Сторонами був укладений договір. Один з пунктів цього договору мав наступний зміст - "Ціни за одиницю товару встановлюються в національній валюті України, та не можуть змінюватись протягом 90 днів з моменту розкриття тендерної пропозиції учасника-продавця". Чи мають право Сторони не чекаючи закінчення цих 90 днів, змінити ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків в зв*язку з коливанням ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі ? Чи правильно розуміти, що положення Закону України "Про публічні закупівлі" мають імперативний характер та дозволяють Сторонам змінити ціни за одиницю товару в даному випадку не чекаючи закінчення 90 днів з посиланням на відповідний пункт та статью Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
12.05.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
У замовника виникла додаткова потреба у товарах та послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року.Яким документом треба підтвердити цю потребу?Чи як документально це підтвердити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
27.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи є порушенням порядку проведення переговорної процедури закупівлі товару "електрична енергія", що проводиться у єдиного постачальника в межах області за 2-ма лотами (місцезнаходження відокремленого структурного підрозділу та основна адреса заклвду), якщо в укладених договорах в розділі "Предмет закупівлі" вказазувати "постачальник зобов'язується постачати електричну енергію" ( без вказівки тексту "лот 1" та "лот 2" відповідно). Казна зауважує на абз.3 п.2 ст. 7 Закону - "невідповідність документів вимогам законодавства", а саме порушення Порядку визначення предмета закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
У свою чергу, Порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, замовник здійснює таку закупівлю відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|