Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
29.03.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3340 / 3202
У зв’язку з перемогою державної організації у процедурі закупівлі виник ряд запитань, просимо надати на них відповідь: 1. Чи може державна організація для виконання робіт залучити субпідрядника, якого зазначила в своїй тендерній пропозиції, без проведення публічної закупівлі? 2. Чи правильно буде залучити субпідрядника шляхом укладення прямого договору без врахування вартісних меж, встановлених ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон)? 3. Якщо державна організація є замовником в розумінні Закону, чому для залучення субпідрядника не застосовується ч.1 ст.3 Закону? 4. Чи взагалі підпадає під дію ЗУ «Про публічні закупівлі» укладення договору, предметом якого є залучення субпідрядника державною організацією? 5. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. У відповіді на запит №1101/2020 Вами було зазначено, що у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем. Просимо роз’яснити поняття «придбання» у розумінні Закону. Коли залучення субпідрядника не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, а коли передбачає?
Відповідь
23.09.2020 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
3340 / 3215
У зв’язку з неоднаковим тлумаченням положень ЗУ «Про публічні закупівлі» АМКУ та судами у відповідних справах, постає питання: Чи повинен замовник звертатися до учасника торгів з повідомленням-вимогою про усунення невідповідності тендерної пропозиції до норм закону, у разі коли другим не було надано документів, що підтверджують його відповідність кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі»? Дане питання також було висвітлене на веб-сторінці 12.08.2020, на що було приведено відповіді на запити 800/2020 та 1562/2020. Однак вони не містять чіткої та вичерпної відповіді на викладене.
Відповідь
05.06.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3340 / 3398
Відділом освіти в 2019 році закуплено послуги з підключення до мережі Інтернет для закладів освіти району. Відповідно з провайдерами, які надали послуги з підключення установ до мережі Інтернет, в подальшому укладено договори на надання телекомунікаційних послуг (код за ДК 021:2015 - 64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних). Загальна сума закупівлі за кодом ДК 021:2015 «64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних» в 2020 році більше 50000,00 грн. По даній закупівлі, відповідно до попередньої редакції Закону України «Про публічні закупівлі», було опрелюднено звіти про укладені договіри. Як правильно обрати процедуру закупівлі на підключення до мережі Інтернет (код за ДК 021:2015 «72410000-7: Послуги провайдерів») та в подальшому на надання телекомунікаційних послуг (код за ДК 021:2015 «64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних») після 19.04.2020? Якщо за кодом ДК 021:2015 «72410000-7: Послуги провайдерів» сума закупівлі менше 50000,00 грн, а за кодом ДК 021:2015 «64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних» перевищує. Чи потрібно проводити спрощену процедуру закупівлі? І яким чином, якщо в сільському населеному пункті один провайдер, який надає послугу з підключення до мережі Інтернет, а потім і телекомунікаційні послуги? Чи є така закупівля винятком, згідно п.2 ч.7 ст.3 чинної редакції Закону України «Про публічні закупівлі», у зв’язку з відсутністю конкуренції з технічних причин? І які документи потрібні для підтвердження відсутності конкуренції з технічних причин? Як в подальшому закуповувати телекомунікаційні посуги на наступний рік, якщо змінювати провайдера не є доцільним, оскільки доведеться знову оплачувати послуги підключення до мережі Інтернет? Чи є така закупівля винятком, згідно п.2 ч.7 ст.3 чинної редакції Закону України «Про публічні закупівлі», у зв’язку з відсутністю конкуренції з технічних причин? І які документи потрібні для підтвердження відсутності конкуренції з технічних причин?
Відповідь
08.04.2020 Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа Розширений перегляд
3340 / 3236
Коли чекати на нову редакцію Примірного положення про уповноважену особу за новим ЗУ "Про публічні закупівлі"
Відповідь
11.11.2021 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
3339 / 3424
Доброго дня! ОСББ з депутатського фонду надано грошові кошти в сумі 40 тіс.грн. за призначенням "встановлення дверей" та 30 тис. грн. за призначенням "встановлення віконних блоків". Під час звернення до депутата з проханням надати грошові кошти були розроблені два кошторисних розрахунка, окремо на вставлення дверей та окремо на встановлення вікон. Згідно п. 4 розділу 1 Наказу Мінекономіки № 708 від 15.04.2020 "Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі" визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293. Так згідно ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 назва об’єкта будівництва за проектною документацією має не змінюватися на всіх стадіях. Тобто в розумінні Мінрегіону розроблені кошторисні розрахунки - є різними будівництвами. Крім того для них є різні коди ДК. Питання: чи потрібно об'єднувати дві різних звіта про укладений договір в одну спрощену закупівлю, виходячи з того що це одна будівля.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2