|
|
08.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Місто Слов`янськ знаходиться в зоні можливих бойових дій, UA14120210000056793 згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом МІНІСТЕРСТВА З ПИТАНЬ РЕІНТЕГРАЦІЇ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ № 309 від 22.12.2022, За наказом № 104 від 04.03.2022 року МІНІСТЕРСТВА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ «Щодо проведення розрахунків на ринку електричної енергії», Замовник ( управління УЖКГ )переведені у 2022 році до постачальника універсальної послуги. Чи є право у підприємств та організацій підпорядкованих Слов`янській ВА укласти прямі договори на постачання електричної енергії з визначеним на даній території постачальником універсальної послуги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо скорочення підстав) , (4.Щодо форми і змісту обгрунтування), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, у разі, коли роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання, зокрема у разі укладення договору про закупівлю з постачальником “останньої надії” або з постачальником універсальної послуги на постачання електричної енергії або природного газу.При цьому замовник самостійно прймає рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей, підстави, за наявності яких замовник укладає такий договір про закупівлю, мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими. Обґрунтування має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, що готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Водночас у разі укладення договору про закупівлю відповідно до пункту 13 Особливостей замовник повинен обов'язково оприлюднити в електронній системі закупівель одночасно зі звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до даного пункту. |
|
|
08.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час розробки тендерної документації на закупівлю робіт чи ОБОВ’ЯЗКОВОзамовник для визначення обсягу та переліку робіт щодо закупівлі в технічних вимогахповинен врахувати п. 5.1 КНУ Настанова з визначення вартості будівництва, а саме:«Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін абозатверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягівробіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеноюЗамовником.»?2.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник в тендерній документації в технічнихвимогах зазначить щось одне (на свій розсуд):-Або відомість обсягів робіт;-Або локальний кошторис;-Або локальний кошторис з відомістю ресурсів до нього, тощо3.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник в тендерній документації в технічнихвимогах для визначення обсягу та переліку робіт щодо закупівлі замість відомостіобсягів робіт та відомості ресурсів до неї виставить локальний кошторис набудівельні роботи та відомість ресурсів до цього локального кошторису? Чи небуде це суперечити п. 5.1 КНУ Настанова з визначення вартості будівництва?4.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник у відомість ресурсів залишить лишерозділ ІІІ Будівельні матеріали, вироби і комплекти, який показує перелік і обсягматеріалів, виробі і комплектів, але не буде показано всі розділи відомості ресурсів?5.Якщо замовник в тендерній документації в технічних вимогах зазначив відомістьобсягів робіт та відомість ресурсів до неї, то чи означає це, що учасник повиненнадати в складі тендерної пропозиції свою відомість ресурсів, яка повинна повністювідповідати відомості ресурсів замовника? Чи у учасника можуть бути власні технічні рішення, згідно з якими ресурси задіються інші, але обсяг робіт від цього незміниться? Чим це все передбачено в законодавстві?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 03.07.2023 № 3323-04/32328- "Щодо здійснення закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06%C2%A0Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Водночас відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону. При цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань щодо виникають щодо застосування положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" слід звертатись до Мінінфраструктури. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
07.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
До якого кваліфікаційного рівня, а саме "фахівець з просунутого рівня" чи "фахівець з експертного рівня" , повинен відноситись спеціаліст з досвідом роботи в закупівлях понад 5 років з вищою освітою за рівнем "спеціаліст" на посаді начальника відділу закупівель в державному секторі або ОМС?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Міністерством економіки України розроблено та наказом від 14.09.2023 № 13580 затверджено професійний стандарт для професії “Фахівець з публічних закупівель” за кодом 2419.2 Національного класифікатора України ДК 003:2010 “Класифікатор професій” (далі - професійний стандарт) та введений в дію з 25.09.2023.
Професійний стандарт розроблений за чотирма рівнями надає можливість визначати кваліфікаційні рівні фахівців відповідальних за закупівлі та дозволяє досягати кар’єрного зростання з урахуванням набутого досвіду і компетентностей.
Відповідно до абзацу першого пункту другого розділу 3 професійного стандарту визначено наступні рівні для визначеної професії:
базовий - фахівець цього рівня має базове розуміння діяльності. Це особа, що працює під керівництвом профільного керівника, без вимог до стажу роботи, але за наявності диплому про вищу освіту першого (бакалаврського) рівня освіти;
середній - фахівець цього рівня має широке розуміння діяльності. Має диплом про вищу освіту першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, а також досвід роботи у сфері закупівель не менше 1 року;
просунутий рівень - фахівець даного рівня має глибоке розуміння діяльності, має диплом про вищу освіту другого (магістерського) рівня вищої освіти, та відповідно досвід роботи у сфері закупівель, зокрема з проведення різних видів процедур не менше ніж 3 роки;
експертний - фахівець цього рівня має глибоке розуміння діяльності, здатен визначати вимоги та результати, бере безпосередню участь у формуванні та розроблені стратегічного бачення та розвитку установи. Має диплом про вищу освіту другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю, а також стаж роботи у сфері закупівель не менше 5 років.
Отже, з огляду на зазначене, фахівці з освітою першого (бакалаврського) рівня вищої освіти можуть належати до базового та середнього рівня, в залежності від досвіду роботи у сфері публічних закупівель, а фахівці з освітою другого (магістерського) рівня вищої освіти можуть належати до просунутого або експертного рівня, з урахуванням досвіду в організації та проведенні закупівель.
Водночас, звертаємо увагу, що займана посада особи не є визначальним критерієм під час визначення рівня кваліфікації фахівця з публічних закупівель.
У свою чергу, відповідно до положення про Міністерство освіти і науки України (МОН),затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 630 (зі змінами) МОН є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності. З огляду на це, з питань віднесення до рівнів вищої освіти фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) у конкретному випадку пропонуємо додатково звернутися до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
Згідно з пунктом 2 частини другої розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про вищу освіту" вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.
|
|
|
31.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Чи виникають об'єктивні обставини в розумінні п.п4 п.13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою від 12.10.2022 № 1178 , якщо неможливість здійснення закупівлі призведе до зниження обороноздатності, що підтверджено зовнішніми документами? Чи встановлено граничні суми закупівлі, у разі застосування зазначеного підпункту? Враховуючи те, що громада знаходиться в районі можливих бойових дій, виникає потреба в підвищенні обороноздатності. Звертаємось у зв'язку з тим, що у інформаційному листі №3323-04/78667-06 від 08.12.2022 року відсутня інформація із зазначених питань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо пункту 13 Особливостей), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо переліку виключень) та у запиті № 504/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Виходячи з пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення прямих договорів у випадках, передбачених пунктом 13 Особливостей, у тому числі підпункту 4 цього пункту.
Замовник самостійно прймає рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей.
При цьому підстави, за наявності яких замовник укладає такий договір про закупівлю, мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими. Обґрунтування має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, що готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.
Водночас у разі укладення договору про закупівлю відповідно до пункту 13 Особливостей замовник повинен обов'язково оприлюднити в електронній системі закупівель одночасно зі звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до даного пункту.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
31.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 37 частиної першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
При цьому згідно з статтею 1130 Цивільного кодексу України:
"1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.".
Питання:
1. Чи є договір про спільну діяльність "об'єднанням учасників" в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"?
2. Чи є договір про спільну діяльність, учасниками якого є юридична особа-резидент та юридична особа-нерезидент, "об'єднанням учасників" в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"?
3. Чи може договір про спільну діяльність бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі?
4. Чи може договір про спільну діяльність, учасниками якого є юридична особа-резидент та юридична особа-нерезидент, бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Водночас відповідно пункту 37 частини першої статті 1 Закону 37 учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 Господарського кодексу України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 Господарського кодексу України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
Водночас відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, пунктом 37 частини першої статті 1 Закону установлено виключний перелік випадків, у разі яких об'єднання учасників належать до учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|