|
23.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
При виконанні вимог Закону України "Про публічні закупівлі" виникло питання щодо статусу державного підприємства як замовника: вважається воно таким чи ні?
Державне підприємство заснувало Міносвіти наказом.
Державне підприємство відповідно до ст. 74 ГК України є комерційним.
Розмір статутного капіталу - 0.
Державне підприємство не є розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів.
Воно не належить до переліку сфер господарювання за ч. 2 ст. 2 Закону про публічні закупівлі.
При цьому, підприємство уповноважене Міносвіти на здійснення такої функції як продаж офіційних бланків для запрошення на навчання іноземців; створення та підтримка електронних інформаційних ресурсів, необхідних для здійснення обліку, реєстрації та моніторингу інформації для потреб Уповноваженого органу управління.
Діяльність, яку виконує тільки це підприємство відповідно до Статуту та розпорядчих документів Міносвіти.
Державне підприємство немає статусу монополіста.
Підприємство немає статусу природної монополії.
Відповідно до вимог Закону про бухгалтерський облік підприємство є мікро.
Обсяг закупівель товарів і послуг за рік в межах до 200 тис. грн.
Чи є наше підприємство замовником?
Які ще критерії слід врахувати при вирішенні цього питання?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|
|
23.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 3 Порядку визначення предмету закупівлі "Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника"; "Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.". Згідно закону України "Про публічні закупівлі" послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації; роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Замовником планується закупівля послуг з технічної інвентарізації завершених трьох окремих об'єктів будівництва (код ДК 021:2015 79991000-7 - Послуги з інвентаризації) бартістю 15 тис.грн; 15 тис.грн; 35 тис.грн. Послуги повинні бути включені до кошторису на кожен об'єкт будівництва згідно діючого будівельного законодавства, але, з невідомих причин, не включені. З урахуванням викладеного, як за цих обставин визначити предмет закупівлі з інвентарізації: !.по об'єктах окремо та звітувати про укладений договір без застосування електронної системи закупівель? 2. об'єднати їх за кодами ДК да провести спрощені закупівлі, бо загальна варстість за кодами становить більше 50 тис.грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
|
|
22.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Головним розпорядником бюджетних коштів, юридичною собою - Міська рада проведено ряд процедур на закупівлю товарів, робіт та послуг на поточний рік, договори про закупівлю за якими на даний час ще не виконані. Наразі заплановано упорядкування структури та створення нової юридичної особи - Виконавчий комітет міської ради, яка матиме власний код ЕДРПОУ, та в подальшому виконуватиме функції головного розпорядника коштів бюджету. При цьому ліквідація, реорганізація, тощо юридичної особи Міська рада не передбачається, та, нова юридична особа не виступатиме правонаступником попередньої. Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз'яснення: чи можливе подальше виконання діючих договорів про закупівлю новоствореною юридичною особою шляхом внесення змін до таких договорів додатковими угодами? Чи, оскільки новостворена юридична особа не виступатиме павонаступником попередньої, вона вважатиметься окремим замовником в розумінні ЗУ "Про публвчні закупівлі",і, в такому разі виникає необхідність розірвання діючих договорів та проведення процедур закупівель новоствореною юридичною особою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, та від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликаннями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06%20
При цьому, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 210/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d493b826-ed59-4420-8e04-3690a198f7cb&lang=uk-UA
|
|
21.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до статті 3 ЗУ "Про публічні закупівлі дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: "13) послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями."
Наразі товариство розглядає можливість отримання кредиту у резидента (банк, финустанова),
У зв'язку з цим виникає питання: чи поширюється дія закону "Про публічні закупівлі" на послуги фінансових установ/банків - резидентів щодо надання кредиту? чи має товариство замовляти такі послуги відповідно до вимог зазначеного закону?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
При цьому питання приналежності до замовників у розумінні Закону висвітлено в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п'ятій статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями.
Для цілей цього Закону термін "фінансова установа" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовою установою розуміється юридична особа, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до законодавства країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження.
Отже, у разі якщо замовником передбачена закупівля послуг фінансових установ, саме щодо надання кредитів, гарантій, то така закупівля здійснюється без застосування Закону на підставі пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
|
|
21.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі через систему електронних закупівель, Замовником передбачено вимогу, що для підтвердження кваліфікації Учасник повинен надати в електронному (сканованому) вигляді в складі своєї пропозиції копії документів в форматі «pdf» або «jpg» до закінчення терміну подання пропозиції згідно з переліком. Тобто вимагається надання сканованих копій із оригіналів паперових документів із обов’язковими реквізитами оригіналу документів, що викладені на паперовому носії, а саме: фізичним оригінальним підписом уповноваженої особи та оригінальної (мокрої) печатки.
На виконання цієї вимоги ми, як Учасник, надали усі документи, які вимагалися Замовником, саме в такому форматі.
Окрім цього у цьому ж розділі Оголошення, Замовник зазначив інформацію про те, що Учасник повинен не пізніше кінцевого строку подання пропозиції накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) або удосконалений електронний підпис (УЕП) учасника/повноваженої особи учасника (Замовник перевіряє електронний підпис учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки повинні відображатися прізвище, ім’я або ініціали особи, найменування та код ЄДРПОУ або ідентифікаційний код /реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника).
Дані дві вимоги діаметрально протилежні, оскільки на документи, що містять на паперових носіях такі реквізити, як оригінальні (фізичні) підпис уповноваженої особи та печатку, відповідно до діючого законодавства України, накладання кваліфікованого цифрового підпису не вимагається та є необов’язковим.
Електро́нний докуме́нт — це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, а не даних викладених на папері, включаючи обов'язкові реквізити документа (електронний підпис та електронна печатка). Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Електронний підпис (кваліфікований електронний підпис) є обов'язковим реквізитом електронного документа, а не паперового документу, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується утворення електронного документа.
Чи є підставою для відхилення, якщо Учасник не наклав кваліфікований електронний підпис?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", зокрема у таблиці 2 "Особливості проведення окремих етапів спрощеної закупівлі", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Крім цього, вимога до учасників щодо накладання електронного підпису (далі – КЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги", на документи (матеріали та інформацію), що надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель, може зазначатися замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі відповідно до статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі", а також згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
|